Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_5_Економічні науки

РЕЗУЛЬТАТИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ

Духно Юлія

слухач магістратури

Науковий керівник: к.е.н, доц. Холодницька А.В.

Чернігівський національний технологічний університет

м. Чернігів

 

РЕЗУЛЬТАТИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ

 

Актуальність обраної теми обумовлена тим, що в останні роки становище з охорони праці в українських підприємствах погіршилось.  Простежується прагнення роботодавців заощадити на здоров'ї персоналу заради отримання максимальних прибутків. Основною причиною цього є погіршення фінансово-економічного становища підприємств, веде до скорочення витрат на підтримання належного рівня умов праці, наслідком чого є зростання виробничого травматизму та професійної захворюваності. Внаслідок чого особливу увагу привертає розробка ефективних заходів щодо поліпшення умов праці працівників, і саме вона є одним з найбільш важливих умов підвищення виробництва і підвищення прибутку організацій в цілому [2].

Для поліпшення умов праці на підприємстві доцільно систематично проводити такі заходи:

1) здійснювати профілактику переохолодження організму працюючих, що є однією з причин простудних захворювань. Основною причиною виникнення застуди є дискомфортні умови виробничих приміщень та невідповідний їм одяг Отже, потрібно поліпшити санітарно-гігієнічні умови приміщень та забезпечити працівників спецодягом. У холодну пору року у закритих виробничих приміщеннях потрібно ліквідувати усе, що сприяє переохолодженню організму (різкі потоки холодного повітря, відкриті ворота, двері, не засклені вікна, тощо);

2) для того, щоб попередити втому при дії інтенсивного шуму доречним є чергування періодів роботи і відпочинку [5];

3) для зменшення шуму і вібрацій на робочих місцях, ділянках і в цехах необхідно, перш за все, усунути причини утворення вібрацій в самому їх джерелі. З цією метою можна застосувати різні конструктивні рішення при модернізації устаткування і технологічних процесів. Зниження інтенсивності шуму і вібрації досягається: за допомогою облицьовування стін, стель звукопоглинаючим і звукоізолюючим покриттями; виключення або зменшення різкої зміни тиску, вихрових рухів в машинах і устаткуванні; вживання пружинних амортизацій; відведення "галасливих" цехів за межі приміщень, де працюють люди; точної підгонки всіх деталей і відладки їх роботи, вживання глушників і індивідуальних засобів захисту і т. д [1];

4) слід підвищити виплати за роботу, виконану в несприятливі погодні умови праці;

5) удосконалювати систему фінансування заходів, щодо поліпшення умов і охорони праці;

6) уникати нервового напруження під час виконання робіт;

7) зменшити навантаження [6];

8) провести озеленення виробничих і побутових приміщень, оскільки воно сприяє оздоровленню повітря, впливає на тепловий режим, зменшує шум, знижує запорошену, прикрашає і створює затишок, заспокійливо діє на нервову систему [7];

9) оснащати підприємство сучасним устаткуванням;

10) удосконалити управління охороною і безпекою на підприємстві;

11) створювати та впроваджувати сучасні засоби індивідуального і колективного захисту, приладів контролю, шкідливих і небезпечних речовин в робочій зоні [4];

12) формувати заздалегідь сприятливих умов праці на нових, реконструйованих об`єктах, новому обладнанні тощо;

13) застосовувати тільки безпечне обладнання;

14) впроваджувати нові технології;

15) підвищити увагу керівників до індивідуальних особливостей кожного працівника, його психологічних характеристик, медичних показань та їх відповідності умовам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задоволеності працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці, його ставлення до інших працівників, морально-психологічного клімату у колективі [3].

Отже, створення сприятливих умов праці та їх полегшення сприяють, з одного боку, збереженню здоров'я працівників, вдосконаленню їх трудових навичок, а з іншого - підвищенню працездатності і продуктивності праці, зниженню плинності кадрів і поліпшенню дисципліни на виробництві.

 

Література

  1. Ажнюк М.О., Передрій О.С. Основи економічної теорії. — К.: Знання, 2008. — 365 c.
  2. Богиня Д. П. Основи економіки праці: навч. посіб. / Д. П. Богиня,
    О. А. Грішнова. – 2-ге вид., стер. – К. : Знання–Прес, 2001. – 313 с. – (Вища освіта ХХІ століття)
  3. Болотіна Н. Б. Трудове право України: підручник / Н. Б. Болотіна. – 2-ге вид., стер. – К.: Вікар, 2004. – 645 с.
  4. Бондар Н. Економіка підприємства: навч. посібник / Н. Бондар, В. Воротін, О. Гаєвський; за заг. ред. А. В. Калини; Міжрегіональна академія управління персоналом. – К. : МАУП, 2006. – 350 с
  5. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник/ О. А. Грішнова; 4-те вид., оновлене. – К.: Знання, 2009. – С. 274- 291.
  6. Колот А. М. Мотивація персоналу / Колот А. М. – К. : КНЕУ, 2004. – 337с. – Розділ ІІ – С. 112– 124
  7. Лук’янченко Н.Д. Мотивація персоналу: навч. посібник /
    Н. Д. Лук’янченко, Л. Л. Бунтовська. – Донецьк : ДонНУ, 2004. – 302 с.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 43
Всього коментарів: 0