Улько Євгеній

к.е.н., доцент кафедри маркетингу, підприємництва і

організації виробництва, чл.-кор. АЕН України

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

м. Харків

НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЯК ВАЖІЛЬ В УПРАВЛІННІ ВІДТВОРЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ   

В Україні протягом тривалого періоду часу спостерігається неухильне погіршення якісної характеристики ґрунтів. Погіршення відмічається за рахунок регулярного одержання середньо- та гостродефіцитного балансу гумусу, поживних речовин, пришвидшення процесів мінералізації органічної частини ґрунтів, зниження потужності гумусних горизонтів, зменшення запасів мінеральних речовин і їх мобільності, процеси зачерпнули й посилення негативних проявів у зміні реакцій і буферності ґрунтів, негативні прояви відбуваються й за гранулометричним складом, від якого достатньо суттєво залежить формування родючості ґрунтів.

Крім того, використання земель сільськогосподарського призначення супроводжується посиленою розораністю, невідповідністю співвідношень екологічно стабільних категорій земель, достатньо присутніми залишаються й завідомо екологічно небезпечні заходи з боку людини, в першу чергу це стосується спалювання наземної нетоварної продукції. Такі дії завдають прямих збитків і ґрунту, і довкіллю.  

Порушення вимог систем землеробства, нехтування науковими і організаційними принципами при застосуванні технологій вирощування сільськогосподарських культур, здійснення господарської діяльності, переважно за відсутності еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь призводе до виснаження ґрунтів, зменшення їх природної родючості, врешті потенціалу земель. Будь-яке сільськогосподарське виробництво за сучасних умов господарювання недопустиме без розробки й впровадження в господарську практику земпроектів. У іншому випадку це шлях в нікуди.

Для України, враховуючи її ціннісний виробничий ресурс – землю, яка містить істотні світові запаси гумусу, які розміщенні майже на всій території країни, охоронна ґрунтів повинна бути відведена в окрему стратегію національного значення, мати відповідний державний статус і нормативно-правову базу щодо регулювання процесів збереження та відтворення родючості ґрунтів. Допоки цього не буде, то використання земель здійснюватиметься на власний розсуд господарюючих суб’єктів, інших учасників земельних відносин, де питання збереження й охорони ґрунтів відіграватимуть останню роль, а визначальним залишиться здатність одержати прибуток. Це підтверджується й тим, що вже тривалий час пріоритетними стали сільськогосподарські культури такі як соняшник, ріпак, які вирощуються на всіх без винятку за придатністю ґрунтах і природно-кліматичних зонах.

Такий підхід повинен бути зломленим, але не лише під примусом держави, а й через зміну економічного механізму впливу на господарюючих суб’єктів, що є найбільш ефективним і доцільним заходом.  

Одним із таких кроків має бути здійснено посилення акценту на механізм регулювання процесів зі збереження й відтворення ґрунтів. У цьому разі, варто виділити такий важіль як нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (надалі НГО). Між тим система заходів у галузі охорони земель, що передбачено п. 5 ст. 22 ЗУ “Про охорону земель” не розкриває безпосередній механізм такого регулювання, незрозумілим є й базові економічні підходи до оцінки таких заходів, що пов’язанні зі збереженням та відновленням родючості ґрунтів [1; 2].      

Без достеменної й особливо важливо сучасної економічної оцінки земель, здійснити ефективне управління процесами збереження та відтворення природних комплексів не можливо. Земля вимагає справедливої економічної оцінки, що полягає в зваженому підході за досягнутого рівня ведення господарської діяльності, це дозволить, враховувати її як актив підприємств, при цьому зміни вартості активів мають зберігати свою методологічну базу в разі й змін пов’язаних з відновленням родючості земель та комплексом заходів щодо її охорони [3].

Тому найважливішим, в даному контексті, виступає методичний підхід щодо НГО земель. Як засвідчують дослідження [4], НГО можна застосовувати не лише для обчислення податкової бази, деяких процесуально-правових дій до відчуження майна, або нарахування розміру орендної плати за користування земельними ресурсами, а й зокрема в якості індикатора, визначаючи доцільність застосування різних технологій вирощування сільськогосподарських культур, оскільки це призводе до різної зміни в одержанні диференціального доходу.   

Не винятком НГО здатне стати й для економічної оцінки діяльності в сфері охорони земель, зокрема відновлення родючості ґрунтів. Так як і в цьому випадку дані процеси пов’язанні з величиною витрат, і зростанням показників продуктивності земель. Очевидно, що понесені затрати на відновлення родючості земель, які сприятимуть обґрунтованому приросту врожайності сільськогосподарських культур, за всіх рівних умов, дозволять підвищити й грошову вартість земель. Адже в іншому випадку, загальна мета природоохоронної діяльності не буде зреалізована [5].  

Проте чинна НГО вимагає не лише оновлення даних, але й саму модифікацію (зміну) методичного підходу до обчислення. Так, одним із необхідних кроків полягає в зміні бази зернових, щонайменше на п’ять сільськогосподарських культур [6]. При цьому має місце суттєве розходження в часі цін на зернові, оскільки чинна індексація не в повній мірі здатна врахувати дані зміни, що більш детально досліджено в монографії Г.І. Шарого [7].

Література

1. Про охорону земель Закон України: від 19.06.2003 року № 962-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.

2. Улько Є.М. Удосконалення нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в системі формування раціонального їх використання [Текст] / Є.М. Улько // Модернізація національної системи управління державним розвитком: виклики і перспективи. Зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. 16-17 грудня 2015 р. – Тернопіль: Крок, 2015. – С. 206–209.

3. Улько Є.М. Економічна оцінка та оренда земель сільськогосподарського призначення [Текст] / Є.М. Улько // Бухгалтерський облік, аналіз і аудит в управлінні економічними процесами світової і національної економіки: сучасний стан та перспективи: зб.  наук.  праць міжнар.  наук.-практ.  конф.  11 грудня 2015  р.  – Тернопіль: Крок, 2015. –
С. 321–324.

4. Ульянченко О.В. Оцінка ефективності землекористування за різних технологій вирощування сільськогосподарських культур [Текст] /
О.В. Ульянченко, Г.І. Шарий, Є.М. Улько, О.В. Бухало // Вісник аграрної науки. – К. – 2014. – № 2. – С. 66–71.

5. Улько Є.М. Науково-практична необхідність вдосконалення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення щодо їх розширеного відтворення природних комплексів [Текст] / Є.М. Улько // Інформаційні технології та інноваційні методи у теорії і практиці сучасного бізнесу: зб. наук. праць міжн. наук.-практ. конф. 22-23 листопада 2016 р. – Полтава: ПДАА, 2016.

6. Бухало О.В. Підвищення ефективності сільськогосподарського землекористування за рахунок вдосконалення нормативно-грошової оцінки земель [Текст] / О.В. Бухало, Є.М. Улько // Економічні, екологічні та соціальні аспекти використання земельних ресурсів в Україні: кол. моногр. / за ред. д.е.н., професора, чл.-кор. НААН О.В. Ульянченка; Харк. нац. аграр. ун-т. –
Х: Смугаста тип., 2015. – С. 128–146.

7. Шарий Г.І. Інституційне забезпечення розвитку земельних відносин в аграрному секторі України: моногр. [Текст] / Г.І. Шарий. – Х.: Смугаста типогр. – 2016. –  601 с.