Лігоміна Ірина

к.в.н, доцент

Кужелюк Катерина

слухач магістратури

Житомирський національний агроекологічний університет

ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ТУМУСУ КОРІВ ЖИТОМИРСЬКОГО РЕГІОНУ

Механізм пошкодження або пригнічення імунної системи організму в зоні іонізуючого випромінювання вкладається у відому схему дії стресу на функціональну активність тимуса [1].

Внаслідок тривалої дії іонізуючого випромінювання можливі два варіанти: організм адаптується до впливу радіації, або розвивається  імунодефіцитний стан [2–3]. Розвиток патологічних процесів залежить від стану природної резистентності, а також від імунних реакцій кровотворної системи, які є найбільш чутливими до дії проникаючої радіації [ 4–5].

З метою вивчення структурних змін в тимусі під дією радіоактивного випромінювання були проведені гістологічні дослідження. Вибір тимуса великої рогатої худоби, як об’єкта для досліджень, пояснюється тим, що тимус належить до центральних органів імунної системи, контролює її формування та повноцінне функціонування. Свою регулювальну імунну функцію тимус здійснює безпосередньо, формуючи різноманітні популяції Т-лімфоцитів, які мають найважливіше значення у розвитку як клітинного, так і гуморального імунітету.

При гістологічному дослідженні часточкова будова тимуса збережена, часточки в окремих місцях втрачали полігональність, а деякі з них набували витягнутої форми.

Міжчасточкові перегородки були дещо потовщені. У окремих випадках спостерігали збільшення мозкової тканини внаслідок звуження кіркової та незначне стирання межі між ними. В кірковій речовині органа в поодиноких випадках спостерігали локалізовані скупчення тимоцитів.

У місцях відсутності тимоцитів (ділянках структури тимусу) виявляли макрофаги з фагоцитованими тимоцитами або їх фрагментами (рис. 1).

Рис. 1. Втрата полігональності часточок тимуса: а-часточка, б-кіркова тканина, в-мозкова тканина, г-міжчасточкова сполучна тканина, д-ліпоцити (жирова тканина). Х 56. Забарвлення гематоксиліном та еозином.

Тільця Гассаля локалізувалися у мозковій речовині часток вилочкової залози. Окремі тільця Гассаля часто зливались у більш великі структури із еозинофільною субстанцією в центрі. З точки зору розвитку інволютивних процесів у вилочковій залозі певну цікавість являє вміст загальних ліпідів у тканинах органу. Тут спостерігали нагромадження ліпоцитів у міжчасточковій сполучній тканині та субкапсулярній зоні часток тимуса (рис. 2).

Подібні явища пов’язані з інволютивними процесами, можуть характеризувати зниження морфо-функціональної активності тимуса.

У тимусі гістологічні зміни спостерігалися, переважно, в кірковій речовині, в якій зменшується кількість лімфоцитів. Часточки зморщуються. У них з’являються епітеліальні клітини і тільця Гассаля, тучні клітини і макрофаги з вакуолізованою цитоплазмою. Такі структурні зміни можливі при акцидентальній інволюції тимуса, пов’язаній з інтенсивною міграцією лімфоцитів із кіркової частини часток у кров і з загибеллю їх у самому органі.

Рис. 2. Ліпоцити в міжчасточковій сполучній тканині: а-часточка, б-кіркова тканина, в-мозкова тканина, г- міжчасточкова сполучна тканина, д-нагромадження ліпоцитів в міжчасточковій сполучній тканині. Х 56. Забарвлення гематоксиліном та еозином.

Література

1.Москалев Ю.И. Современные представления о действии ионизирующих излучений на млекопитающих и проблемы нормирования //Мед. радиол.– 1985. – № 6. – С. 6–72.

1. Распределение и биологическое действие радиоактивных изотопов / Н.А. Запальская, А.В. Федорова, Л.Н. Лаврентьев и др. / Под ред. Ю.И. Москалева. – М.: Атомиздат, 1966. – 381 с.

3. Посібник з інвазійних, інфекційних та незаразних хвороб синей: навч. посіб. /Ю.Ю. Довгій, В.Ф. Галат, О.Є. Галатюк [та ін.]; за ред. Ю.Ю. Довгія. – К.: Урожай, 2010. – 328 с.

4. Лігоміна І.П. Неспецифічна резистентність і кровотворення та методи корекції у великої рогатої худоби в зоні з малоінтенсивним іонізуючим випромінення //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 1999. – Вип. 8, ч.1 – С. 149–153.
5. Лігоміна І.П. Стан кровотворення та деякі показники неспецифічної резистентності у корів третьої та четвертої зон радіоактивного забруднення //Вісник Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2001. – Вип. 18 ч.1 – С. 91–97.