Вишневський Леонід

к.с.-г.н., с.н.с.

начальник відділу генетичних ресурсів тварин

Інститут розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН

м. Київ

Ковальчук Ігор

к.с.-г.н., доцент,

завідувач кафедри технологій виробництва продукції тваринництва

Шуляр Альона

к.с.-г.н., старший викладач,

заступник з наукової роботи декана технологічного факультету

Житомирський національний агроекологічний університет

м. Житомир

ПОРОДНИЙ ТА ЯКІСНИЙ СКЛАД АКТИВНОЇ ЧАСТИНИ ПОПУЛЯЦІЇ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ УКРАЇНИ

Популяцію молочної худоби в Україні представлено тваринами вітчизняних та імпортних порід. В основі вдосконалення популяцій молочної худоби лежить внутрішньопородна селекція, консолідація порід та їх структурних елементів, удосконалення генеалогічної структури, селекція за бажаними ознаками тощо [2, 3].

Мета наших досліджень – здійснити оцінку породного та якісного складу активної частини популяції молочної худоби України. Матеріалом для досліджень слугували дані Державного реєстру племінних тварин станом на 01.01. 2015 року [1].

Результати досліджень свідчать, що племінна база молочного скотарства України представлена 13 породами, з яких 10 – вузькоспеціалізовані молочні, а загальна чисельність поголів’я становить 324,7 тис. гол., з яких 39,8 % корів (табл. 1).

Таблиця 1

Породний та якісний склад активної частини популяції молочних і комбінованих порід України

Найбільшу питому вагу у породному складі худоби займають українська чорно-ряба молочна – 176,8 тис. гол., або 54,5 %, українська червоно-ряба молочна – 66,3 тис. гол., або 20,4 %, та голштинська порода – 37,4 тис. гол., або 11,5 %. Питома вага решти порід, за винятком червоної степової та симентальської, не досягає і 1 %.

Така незначна чисельність більшості порід молочної худоби України звужує біорізноманітність та ускладнює проведення ефективного добору і підбору тварин за основними господарсько-корисними ознаками.

Найбільшим надоєм за 305 днів останньої завершеної лактації серед молочних і комбінованих порід України характеризуються корови голштинської (8049 кг), швіцької (7922 кг), українських червоно-рябої і чорно-рябої молочних (відповідно 6236 і 6228 кг) та айрширської (6110 кг) порід. Надій корів решти порід коливається в межах 3864–5981 кг молока.

Цілеспрямована селекційна робота з породами в Україні проводиться у 183 племінних заводах та 190 племінних репродукторах. Найбільша концентрація племінного поголів’я спостерігається у Київській – 33,6 тис. гол. (10,3 %), Хмельницькій – 32,8 (10,1), Полтавській – 28,4 (8,7), Черкаській – 24,1 (7,4), Харківській – 23,4 (7,2), Волинській – 22,9 тис. гол. (7,0 %) областях, а за якісним складом (за надоєм корів 6000 кг і більше) – поголів’я господарств Миколаївської (88,8 %), Київської (72,3 %), Харківської (70,3 %) та Дніпропетровської (64,5 %) областей.

Література

1. Державний племінний реєстр. 2015 рік. – К., 2015. – Т. 2. – С. 4–66.
2. Полупан Ю. Перспективи порідного удосконалення молочного скотарства / Ю. Полупан // Агробізнес сьогодні. – 2011. – № 24 (223). – С. 42–43.
3. Про державну дотацію на утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби – з перших рук // Тваринництво сьогодні. – 2012. – № 7. – С. 10–15.