Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_5_Економічні науки

В ОСНОВІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ – АКТИВІЗАЦІЯ ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРУ

Гогуля Людмила

аспірант

Науковий керівник: д.е.н.,професор Гудзинський О.Д.

Національний університет біоресурсів

 і природокористування України

м.Київ

 

В ОСНОВІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ –  АКТИВІЗАЦІЯ ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРУ

 

В сучасних умовах господарювання беззаперечним є той факт, що якісні позитивні зміни на підприємстві можливо забезпечити завдяки людському ресурсу, який слід сприймати не лише, як один з видів потенціалу підприємства, а як локомотив процесу розвитку підприємства, як системи.

В процесі пошуку нових можливостей, які б могли забезпечити вихід сільськогосподарських підприємств на інноваційний шлях розвитку, в першу чергу, необхідно провести аналіз наявних внутрішніх його можливостей.

На нашу думку, саме людський ресурс підприємства є рушієм та основою якісних змін в напрямку інноваційного розвитку.

Г.М.Захарчин зазначає, що в системі управління інноваційним розвитком основний вектор спрямовується на людський ресурс, який є джерелом творчої енергії, необхідної для активізації інноваційної діяльності й розвитку організації [2, с.385].

Досвідчений теоретик та практик в сфері управління розвитком підприємств, О.Д.Гудзинський, серед економічних законів, виділяє закон розвитку людини, при цьому зазначаючи: «В процессе создания (совершенствования) системы управления важно учитывать не только законы развития человека, но и законы лежащие в основе системы активизации человеческого фактора. Это позволит правильно подойти к раскрытию экономики с позиций системного похода и единства организационных, технических, социальных и других эллементов системы, т.е. диалектической взаимосвязи элементов производительных сил» [1, с.19]. Ми погоджуємося з автором, що саме недостатнє врахування законів, що лежать в основі активізації людського фактору призвело до суттєвого зниження потенційних можливостей сільськогосподарських підприємств.

Як зазначає автор, природа людського фактору розкривається через наступні притаманні йому особливості: біологічні, соціальні, організаційні, правові, виробничі, економічні, екологічні [1, с.16].

Всі ці умови потребують врахування в процесі переходу сільськогосподарських підприємств до інноваційного розвитку, особливої уваги потребують соціальні, організаційні, економічні та екологічні складові, що формують відповідні підсистеми в системі управління сільськогосподарським підприємством.

Важливою прихованою внутрішньою можливістю підприємства є його організаційна культура, яка формується виключно людським фактором.

Останнім часом, дослідженню феномену організаційної культури присвячують свої праці відомі зарубіжні та вітчизняні вчені.

Організаційна культура – досить складне та багатогранне поняття, в основі якого лежать організаційні цінності. В системі управління підприємствами вона нерозривно пов’язана з організаційним кліматом, організаційною поведінкою, організаційним потенціалом та є невід’ємним елементом в системі організаційної взаємодії.

С.М.Судомир в своїх дослідженнях наводить детальний алгоритм розвитку підприємств як соціально-економічних систем, який бере початок з розвитку цінностей, що реалізуються через: культуру організації, організаційну культуру, організаційний клімат, людський фактор, організаційну поведінку, що призводить до динамічної зміни цільової спрямованості розвитку підприємства як системної цілісності, як наслідок – до динамічної зміни загальної поведінки підприємства за визначеними напрямами (серед яких і інноваційний) [3; с.26].

Отже, в процесі переходу вітчизняних сільськогосподарських підприємств до інноваційного розвитку, особливу увагу слід приділити організаційній культурі. Саме з неї мають брати початок трансформаційні перетворення на шляху до адаптації підприємств до мінливого зовнішнього середовища та посилення внутрішньо-інтеграційних процесів, шляхом формування результативної системи управління організаційною культурою інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств.

 

Література

  1. Гудзинский А.Д. Управление развитием предприятий аграрного сектора экономики: системно-функциональный поход [Текст]: монографія. –Львов: «Лига-Прес».- 2014. – 528 с.
  2. Захарчин Г.М. Забезпечення конкурентоспроможності та розвиток організаційної культури підприємства (сучасна парадигма: прикладний аспект) [Текст]: монографія / Г.М. Захарчин, Л.С. Лісовська, А.А. Теребух. - Львів: Видавництво Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2009. – 440 с.
  3. Судомир С.М. Формування системи управління розвитком сільськогосподарських підприємств: теорія, методологія [Текст]: монографія. – К. : ЦП «Компринт», 2015. – 483 с.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 136
Всього коментарів: 0