Корнійчук Галина

к.е.н.

докторант ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН

м. Київ

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансовий потенціал підприємства має важливе значення в забезпеченні стабільності та позитивної динаміки його економічного розвитку, досягненні прийнятного рівня конкурентоспроможності та фінансової адаптивності. Тому в умовах ринку він стає ключовим об’єктом фінансового менеджменту.

У контурі фінансового управлінського впливу знаходиться не лише фінансовий потенціал, а й інші об’єкти, в першу чергу активи й пасиви балансу підприємства. Тому питання їх ідентифікації та розмежування сфери компетенції кожного мають принципове методологічне та прикладне значення і виступають основою ефективної системи управління фінансами підприємства.

Фінансовий потенціал не існує сам по собі, а є невід’ємною складовою будь-якої соціально-економічної системи. Він взаємодіє з іншими елементами системи, кожен з яких виконує певні функції, має власні межі компетенції у відтворювальному процесі підприємства, а також індивідуальні якісні характеристики. Для ефективного управління цими елементами існує необхідність їх ідентифікації. Вирішення цього питання потребує визначення функціонального призначення фінансового потенціалу та встановлення характеристики ключових функцій.

У сучасній науковій літературі нині домінують ресурсний підхід до інтерпретації економічної природи фінансового потенціалу [1] та ототожнення його з фінансовим капіталом, грошовими фондами і фінансовими відносинами [2]. На цій концептуальній основі окремі автори ототожнюють функцій  фінансового потенціалу з функціями фінансів і, зокрема, такими з них як забезпечення, перерозподіл, стимулювання та контроль [3]. З цією позицією можна погодитися лише частково. Оскільки фінансовий потенціал відноситься до сфери (компетенції) теорії і практики фінансів, то його функціональне призначення знаходиться також у цій сфері й покликане забезпечити виконання завдань і функції фінансів. Однак, на нашу думку, фінанси виконують більш загальні (системні) функції. Крім того, забезпечення їх виконання відноситься до компетенції й інших фінансових категорій. Тому існує необхідність більшої деталізації та конкретизації функцій окремих елементів системи, у нашому випадку – фінансового потенціалу як елемента системи фінансів.

Результати дослідження спеціальної літератури та їх критичне узагальнення дозволяють з усього розмаїття описаних функцій фінансового потенціалу виділити найбільш суттєві з них. До функцій, які характеризують якісні сторони фінансового потенціалу, його роль і місце у відтворювальному процесі підприємства, на наш погляд, варто віднести наступні: функцію формування нових грошових потоків, акумулятивну, резервну, розподільчу, алокаційну та трансформаційну. Коротко охарактеризуємо кожну з них.

Функція фінансового потенціалу формування нових грошових потоків дозволяє підприємству у процесі здійснення виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності генерувати чисті грошові потоки, в результаті перерозподілу яких формуються його фінансові ресурси. Останні виступають матеріальною основою та домінантним атрибутом фінансового потенціалу підприємства. Одночасно, наявність власних фінансових ресурсів створює необхідні передумови для залучення їх із зовнішніх джерел.

Значення акумулятивної функції проявляється в тому, що для фінансового забезпечення виробничої й інвестиційної діяльності необхідні значні обсяги фінансових ресурсів, які, як правило, не можна сформувати терміново, для  цього потрібен певний час. Одночасно генерування грошових потоків у процесі виробничої та інвестиційної діяльності, за рахунок яких формуються власні фінансові ресурси, відбувається на протязі певного часового періоду. Крім того, для багатьох видів виробничої діяльності існує часовий лаг між формування та використанням фінансових ресурсів. Всі ці процеси обумовлюють необхідність акумуляції фінансових ресурсів.

Резервна функція іманентна, тобто внутрішньо притаманна усім видам потенціалу та випливає з їхньої економічної природи. Вона безпосередньо пов’язана з попередньою функцією. Крім накопичення фінансових ресурсів до компетенції резервної функції входить ще й усвідомлене обмеження щодо використання певної частини фінансових ресурсів. У такий спосіб створюються певні види фондів та резервів, що мають цільове призначення та використовують лише на певні обмежені їх регламентами цілі.

З використанням розподільчої функції  в економічній діяльності підприємства здійснюється розподіл обмежених обсягів фінансових ресурсів між окремими конкуруючими галузями виробництва та напрямами їх використання,  а за допомогою алокаційної – розміщення між цими за визначеними пріоритетами  використання. Крім того, за допомогою алокації відбувається адаптація структури виробництва до пріоритетів загальної стратегії економічного розвитку підприємства та його конкурентного оточення.

Трансформаційна функція дозволяє підприємству сформовані, акумулюванні й розподілені  між пріоритетними напрямами використання фінансові ресурси перетворити у інші види економічних ресурсів для їх використання у виробничій та фінансовій діяльності.

Таким чином, визначені й охарактеризовані функції фінансового потенціалу створюють методологічне підґрунтя для формування ефективної системи цільового управління його формуванням та використанням.

Література

1. Лапуста М.Г. Финансы организаций (предприятий): учеб. / М.Г. Лапуста, Т.Ю. Мазурина, Л.Г. Скамай. – М: ИНФРА-М, 2008. - 575 с.

2. Финансы и кредит: учеб. пособ. / под ред. М.В. Романовского, Г.Н. Бело–глазовой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшее образование, 2008. – 609 с.

3. Зенченко С.В. Формирование и оценка регионального финансового потенциала устойчивого развития экономики территории: теория и методология: дис. ... д-ра эконом, наук: 08.00.05; 08.00. 10 / С.В. Зенченко. – Ставрополь, 2009. – 316 с.