Палій Андрій

к. с. – г. н., доцент

Харківський національний технічний університет

сільського господарства ім. П. Василенка

м. Харків

СПОСІБ ПІДБОРУ ВРХ ДО МАШИННОГО ДОЇННЯ

Вітчизняне молочне сотарство в своєму розпорядженні має значні резерви подальшого збільшення виробництва молока. Поряд з підвищенням рівня і якості годівлі, поліпшенням племінної роботи та відтворення стада, використанням елементів промислової технології однією з умов інтенсивного ведення галузі є застосування машинного доїння корів.

Виробництво молока на тваринницьких фермах залежить від ефективності функціонування технологічної системи машинного доїння, що включає в себе тварин, доїльні установки, обслуговуючий персонал. У сучасних умовах відзначається відхилення від заданих режимів технологічної системи машинного доїння, що призводить до втрати молока, захворювання на мастит дійного стада і скорочення лактаційного періоду [1, 2].

Основною ланкою технологічної системи машинного доїння є тварина, на яку діє певним чином підсистема «людина-машина» з метою одержання молока. При цьому дана підсистема повинна викликати у тварини позитивний рефлекс молоковіддачі, підтримувати цей рефлекс у процесі доїння, не травмувати вим’я корови [3].

Основними причинами, що знижують ефективність функціонування технологічної системи машинного доїння, є: невідповідність між потребами тварини в стимуляції рефлексу молоковіддачі та можливостями оператора доїння; невідповідність функціональних можливостей доїльних апаратів фізіологічним потребам тварини; вихід параметрів роботи доїльних апаратів і вакуумної системи в період експлуатації за допустимі межі [4].

Однак, незважаючи на широке поширення машинного доїння, нерідко воно виявляється неефективним, призводить до зниження продуктивності тварин, передчасного їх запуску, захворювання вимені і погіршення якості молока. У стадах є значна кількість тварин, непридатних до машинної технології доїння. У багатьох господарствах допускають грубі порушення технології, що неминуче призводить до втрат продукції, виникнення маститів.

Основним принципом організації машинного доїння є підбір корів, придатних до цього процесу за якістю вимені. Однак, як показують численні дослідження, значна кількість тварин не придатна для видоювання апаратами, що в значній мірі знижує ефективність машинного доїння. Незважаючи на досягнутий технічний прогрес в розвитку доїльної техніки, ще не вдалося пристосувати роботу доїльного апарату до особливостей вимені кожної тварини. Постійне недодоювання корів призводить до зниження надоїв і вмісту жиру в молоці, передчасного запуску. Крім того, значна різниця в продуктивності і тривалості видоювання чвертей вимені – одна з причин виникнення запалень вимені і захворювання маститом [5 – 7].

Запропонований спосіб визначення відповідності великої рогатої худоби до машинного доїння виконується наступним чином: проводять контрольне доїння корів усього стада з використанням чотирьохканального поплавково-пневматичного пристрою, який дозволяє графічно реєструвати динаміку молоковиведення по кожній долі вимені корови і який має автоматичний сигнал моменту закінчення молоковиведення. Потім визначають середні показники величини разового надою молока, інтенсивність молоковіддачі, тривалість латентного періоду, фактичного та холостого доїння з розрахунком середнього квадратичного відхилення. На наступному етапі корову, яка оцінюється, піддають тому ж контрольному доїнню з врахуванням тих же показників продуктивності та зіставляють їх з середнім по стаду.

Інтерпретацію отриманих даних здійснюють наступним чином: при відхиленні показників продуктивності корови, яка оцінюється, за латентним періодом доїння більше ніж на 0,2 хв., інтенсивністю молоковіддачі більше ніж на 0,4 кг/хв., величиною разового надою більше ніж на 0,2 хв. від аналогічних середніх по стаду корову вважають непридатною до даної технології машинного доїння. Представлений спосіб в повній мірі відповідає вимогам технології машинного доїння, простий у застосуванні, забезпечує підвищення якості технологічного процесу доїння, оперативне та достовірне оцінювання корів щодо машинного доїння враховуючи особливості різних технологій та відповідність конкретної тварини окремо взятій технології.

Література

1. Палій А. П. Інноваційні основи одержання високоякісного молока. Монографія [Текст] / А. П. Палій. – Харків: Міськдрук. – 2016. – 270 с.

2. Трофимов В. Влияние технологических процесов на молочную продуктивность коров [Текст] / В. Трофимов // Молочное и мясное скотоводство. – 2002. – № 7. – С. 5–7.

3. Палий А. П. Санитарно-гигиенические условия получения молока [Текст] / А. П. Палий, А. П. Палий // Известия Великолукской государственной сельскохозяйственной академии. – Великие Луки, 2016. – № 1 (13). – С. 33–39.

4. Польовий Л. В. Нові підходи до системи оцінки корів придатних до індустріальної технології [Текст] / Л. В. Польовий, Н. В. Резніченко // Науковий вісник ЛНУВМБТ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2011. – Том 13 № 4 (50), ч. 3. – С. 270–273.

5. Палій А. П. Інноваційні технології та технічні системи у молочному скотарстві: наук. – навч. посібник / А. П. Палій, А. П. Палій, О. А. Науменко. – Харків: Міськдрук. – 2015. – 324 с.

6. Смоляр В. Адаптація корів за різних технологічних варіантів утримання та доїння [Текст] / В. Смоляр // Тваринництво України. – 2001. – С. 9–10.

7. Палій А. П. Вдосконалена методика оцінки якості молока корів [Текст] / А. П. Палій // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – Львів – Оброшино, 2016. – Вип. 59. – С. 204–210.