Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ЯКІСТЬ СВИНИНИ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РЯДУ ФАКТОРІВ

Петренко Максим

канд. с.-г. наук, ст. викладач

Полтавська державна аграрна академія, м. Полтава

 

ЯКІСТЬ СВИНИНИ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РЯДУ ФАКТОРІВ

 

Галузь свинарства останні роки намагається вирішити дві проблеми: одержання молодняк з високою інтенсивністю росту та виходом пісної свинини в туші з одного боку й високими технологічними якостями свинини, особливо м’яса, з іншого. Власне робляться спроби поєднати ознаки, які не корелюють між собою і селекція за однією з яких супроводжується зміною інших в протилежному напряму. Безперечно, вихід пісного м’яса та середньодобовий приріст у більшості країн світу є складовими селекційних індексів, вони входять в вартісні показники продукції, за ними проводиться селекція та створюються породи чи групи тварин, які стійко успадковують бажані ознаки продуктивності. Проте галузь свинарства нашої країни дедалі більше залежить від селекційного матеріалу зарубіжних фірм, який в умовах вітчизняного виробництва свинини не завжди забезпечує ефективність галузі та можливість одержання запланованих результатів.

Факторів, які негативно впливають на результати схрещування чи чистопородного розведення свиней досить багато – це і успадкування ознак за відповідним типом, прояв чи відсутність гетерозису у тварин першої генерації, поєднуваність генетичної основи батьківських форм, їх гетерогенність чи однорідність, відселекціонованість матеріалу, що включається до відтворення, фактори середовища. Поза вказані генетичні та паратипові чинники, що обумовлюють результативність різних варіантів внутрішньопородного та міжпородного підбору порід, важливу роль при одержанні племінного чи відгодівельного молодняка відіграє якість селекційного матеріалу, його чистота чи здатність стійко передавати свій генетичний потенціал потомству.

На особливе значення при виробництві свинини заслуговує її якість, відносно якої до цього часу немає єдиної точки зору у виробничників, науковців, переробної галузі й споживачів. Достеменно можна сказати лише одне – як сучасні, так і локальні вітчизняні породи свиней характеризуються якістю продукції, яку можна споживати. Інше питання, скільки і якої якості готової продукції можна виробити із свинини з різним вмістом загальної вологи, як довго зберігати м’ясо з різною концентрацією водневих йонів, наскільки корисна висококалорійна свинина тощо.

Саме тому перед наукою стоїть завдання – знайти такі породи і поєднання свиней, потомки яких матимуть бажану якість свинини, а витрати на її виробництво не знизять рентабельність галузі.

Об’єктом наших досліджень були кнури лінії Макстер, яких використовували при схрещуванні із свиноматками породи ландрас та помісними  свиноматками (ландрас х велика біла). Метою досліджень було визначення якості м’яса відгодівельного молодняка та впливу генотипу батьків на якість продукції у потомків.

Результати аналізу м’язової тканини піддослідних свиней в наших дослідженнях за такими фізико-хімічними показниками, як: активна кислотність (рН), ніжність, вологоутримуюча здатність, інтенсивність забарвлення, втрати при кулінарній обробці, вмістом загальної вологи, золи, протеїну, жиру, кальцію, фосфору та калорійністю вказують на існування деякої різниці між тваринами, яку неможливо пояснити лише впливом генотипу кнурів-плідників чи індивідуальними особливостями тварин. Ймовірно має місце вдале чи не вдале поєднання спадковості батьківських пар та вплив генотипу матері. Хоча в цілому слід наголосити на тому, що якісні показники м’яса свиней досліджуваних поєднань знаходилися в межах допустимих технологічних норм і різниця між тваринами була не достовірна.

Нашими дослідженнями встановлено, що помісні тварини (ландрас х Макстер) мали вищі, порівняно із молодняком поєднання (ландрас х велика біла) х Макстер показники активної кислотності на 0,31 од.акт., ніжність – 0,9 сек., вологоутримуючу здатність – 9,1%, втрати при кулінарній обробці – 4,6%, вмісту протеїну – 1,9%, жиру – 0,53% та калорійності м’яса –13,5 ккал за дещо менших або практично однакових показників інтенсивності забарвлення, вмісту золи, кальцію і фосфору. Але наші дані дещо не узгоджуються із результатами досліджень ряду науковців, за яких порода ландрас характеризується досить низькою якістю м’яса. В наших дослідженнях за нівелювання впливу батька, оскільки в обох варіантах були використані плідники лінії Макстер, якість м’яса обумовлюється породою матері. При цьому більш звичний для промислового використання варіант поєднання свиней ландрас х велика біла в наших дослідженнях не проявив себе з кращого боку з огляду на не вдалість поєднання генетичного матеріалу свиноматок (ландрас х велика біла) з кнурами лінії Макстер, а можливо й не належного рівня годівлі тварин.

Отже, одержані результати по визначенню якості м’язової тканини дали змогу зробити узагальнюючі висновки:

1. Свині м’ясного напряму продуктивності характеризуються значною різницею між фізичними й хімічними показниками м’язової тканини, що потрібно враховувати при виробництві продукції.

2. Відгодівельний молодняк поєднання ландрас х Макстер продукував м’ясо більш високої якості, порівняно із молодняком (ландрас х велика біла) х Макстер, тому варто зосередити увагу на двох породному, а не трьохпородному схрещуванні порід при виробництві свинини в умовах промислових господарств.

3. На якісні показники м’яса свиней, одержаних при схрещуванні свиноматок породи ландрас та (ландрас х велика біла) з кнурами лінії Макстер, на нашу думку, більший вплив здійснює генотип свиноматки, а не плідника.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 428
Всього коментарів: 0