Братченко Людмила

старший викладач

ВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький педагогічний інститут

м. Кривий Ріг

КОНТРОЛЕР – ЕКОНОМІЧНИЙ РАДНИК, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ, КРЕАТИВНИЙ ФАХІВЕЦЬ В СИСТЕМІ КОНТРОЛІНГУ ПІДПРИЄМСТВА

На сучасному етапі для розвитку української економіки дуже важливим аспектом ведення бізнесу є обґрунтування ефективних методів управління підприємством. Досягнення успіху можливе тільки на тих підприємствах, де знають чого хочуть, і де усі співробітники наполегливо слідують визначеним шляхом.

У зв’язку з цим необхідні якісні зміни у структурі та методах управління, впровадження інноваційних підходів, які нададуть українським підприємствам конкурентоспроможності та покращать результативність.

Саме контролінг є одним з найсучасніших і ефективних методів управління підприємством, за допомогою якого можна вчасно попередити кризове явище. Окремі українські підприємства вже здійснюють поступове впровадження окремих його елементів та інструментів в практику управління. В свою чергу це й формує потребу у принципово новому типі управлінця –контролері. Саме контролер реалізує процес контролінгу на підприємстві. Тому в період розвитку ринкових відносин в Україні виникає підвищений інтерес з боку керівників та спеціалістів економічних служб підприємства до фахівця - контролера, який сприяє ефективності функціонування підприємства.

Великий внесок у розвиток питань теорії та практики контролінгу зробили західні вчені і вчені-економісти України та країн СНД, а саме: Й. Вебер, А. Дайле, Д. Джексон, Р. Ентоні, Е. Майєр, Т. Райхман, К. Серфлінг, Х. Фольмут, Д. Хан, П. Хорват, О.О. Ананькіна, І.  Белобжецький, М. Білуха, А. Бодюк, Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, О.Б.Гребець, Н.Г. Данілочкіна, Р.П. Задорожний та інші.

Контролінг, як система підтримки управлінських рішень, вперше був запроваджений на підприємствах США наприкінці ХІХ на початку XX століття. У 1892 р. впроваджує контролінг компанія General Electric. Але широкого розвитку на американських підприємствах контролінг набув лише в 30-х роках XX ст. Проте засновником контролінгу вважають Німеччину. Розвиток контролінгу в Німеччині пов’язують з принциповою переорієнтацією підприємницького мислення та змінами у світовому співтоваристві.

Контролінг, звертаючись до зарубіжної літератури, — поняття широке і означає «бути у курсі всього», тобто інформувати про події, консультувати, координувати та формувати управлінські рішення, спрямовані на реалізацію цілей підприємства та уявлень менеджерів [1].

У 1880 р. в залізничній компанії Atchison Topeka and Santa Fe Railroad для управління інвестиціями і основним капіталом була введена посада контролера. Спочатку контролер виконував функції головного бухгалтера, пов’язані з обліком і ревізією фактів господарського життя, що вже відбулися. З часом ці функції були розширені і орієнтувалися уже на майбутні події. Завдання контролерів все більше почали пов’язувати з питаннями планування і контролю. Змінилося й місце контролера в організаційній ієрархії підприємства. Контролер вийшов на один рівень з казначеєм.

У 1931 р. був створений Controllers Institute of America, перейменований у 1962 р. в Financial Executive Institute (FEI), був професійною організацією контролерів. Згідно класифікації фінансово-адміністративного інституту FEI визначені основні завдання контролера, які включають:

1. Планування, складання, координація та реалізація планів фінансової установи як інтегрованої частини менеджменту при контролі господарської діяльності.

2. Складання та інтерпретація звітів. Порівняння фактичних результатів з плановими та нормативними, складання звітів, а також коментарів для усіх сфер менеджменту та власників капіталу.

3. Оцінка та консультування. Консультування з усіма менеджерами, які відповідають за розробку директив та їх виконання в різних підрозділах фінансової установи.

4. Питання оподаткування. Розробка та застосування принципів та методів податкової політики.

5. Складання звітів для державних структур. Контроль та координація складання звітів для державних структур.

6. Забезпечення збереження майна. Внутрішній контроль та ревізія, а також спостерігання за страхуванням.

7. Народногосподарські дослідження. Постійне вивчення розміщення економічних та соціальних сил та впливу державних служб, а також оцінка їх можливих дій на діяльність фінансових установ. [2]

Отже, на сучасному підприємстві контролер виступає головною діючою особою контролінгу, особою самостійною, творчою, яка є економічним радником, інтелектуальним, креативним фахівцем, який не розробляє плани, а «редагує» їх у відповідності з ситуацією, яка склалась у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства. Саме керівник звертається до контролера, коли йому необхідна інформаційна підтримка або консультація.

Контролер прагне так управляти процесами поточного аналізу та регулюванням планових і фактичних показників, щоб по можливості запобігти помилок, відхилень та прорахунків як зараз , так і у майбутньому.

Література

1 Контролінг - від теорії до реалізації на практиці: Монографія / [Вікторія Прохорова, Лариса Мартюшева, Наталія Петрусевич, Юлія Прохорова] - М-во освіти і науки України, Харків. нац. економічний ун-т. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2006. - 198 с.

3. Реализация координирующего потенциала контроллинга
посредством информационной системы класса ERP
как основа координационных механизмов на предприятии [Електронний ресурс].–Режим доступу :http://www.management.com.ua/finance/fin142.html(дата звернення 26.04.2016 р.). – Назва з екрана.