Барабаш Людмила

к.е.н, с.н.с., завідувач відділу

Фризюк Людмила

старший науковий співробітник

Остапенко Володимир

старший науковий співробітник

Інститут садівництва НААН

м. Київ

ЯГІДНИЦТВО – ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ ІНВЕСТУВАННЯ

Ягідні культури відзначаються високим вмістом вітамінів і лікувально-профілактичними властивостями. Вони мають особливе значення для високоприбуткового ведення промислового садівництва, так як легко адаптуються до природних умов, і тому є можливість вирощувати їх по всій Україні. Ягідники відзначаються значно швидшою ротацією порівняно із зернятковими та кісточковими насадженнями, що обумовлює їх інвестиційну привабливість.

Малина – одна з провідних ягідних культур, перевагами якої є легкість розмноження, скороплідність, висока й стабільна врожайність. Перспективним напрямом є використання ремонтантних сортів, що плодоносять на однорічних пагонах наприкінці літа – початку осені. Сорти такого типу здатні ефективно використовувати сприятливі фактори середовища й уникати екологічних стресів за рахунок односезонного циклу формування врожаю та низькозатратної технології вирощування. При цьому ручна праця при обмеженні висоти однорічних пагонів та видалення дворічних стебел замінюється їх механізованим суцільним скошуванням. За такою технологією максимально можлива механізація виробничих процесів зменшує затрати праці та собівартість продукції.

В осінній період у переробних підприємств попит на ремонтантну малину, яка використовується для заморожування, дуже високий,  оскільки для реалізації цієї продукції поза сезоном необхідні менші витрати на зберігання в порівнянні з ягодами звичайних сортів. Тому популярність вирощування ремонтантної малини за технологією отримання лише осіннього врожаю з кожним роком зростає.

При закладанні великих товарних плантацій цієї культури сорти потрібно підбирати з урахуванням урожайності і споживчих якостей ягід, а також враховувати їх співвідношення за термінами дозрівання. Це значно підвищує ефективність використання робочої сили та засобів механізації на збиранні врожаю.

В Інституті садівництва НААН на протязі 2012-2014 рр. виконувалися дослідження по відбору кращих сортів малини ремонтантного типу плодоношення, що формують високі сталі урожаї великих ягід універсального призначення з високими смаковими якостями. Такі сорти забезпечують найефективнішу віддачу трудових і матеріальних ресурсів. Розрахунки економічної ефективності нами проведені на основі технологічних карт і методичних рекомендацій по нормативах і розцінках, які є чинними в сільськогосподарських підприємствах [1, 2].

За даними таблиці 1, на найбільш урожайні сорти Люлін, Полана і Геракл припадають найвищі витрати на 1 га насаджень – 107,3–100,7 тис. грн., так само, як і найнижча собівартість 1 т ягід – 10,6–10,8 тис. грн. Ці сорти забезпечили отримання найбільшого прибутку з одного гектара (94,7–85,3 тис. грн.), а також найвищий рівень рентабельності – 88,3–84,6 %.

Оцінюючи економічну ефективність вирощування ремонтантної малини, відзначимо, що насадження вступають у плодоношення у перший рік вегетації, за рахунок чого строк окупності інвестицій зменшується. У сортів Люлін, Полана і Геракл він становить 1,9-2 роки.

Таблиця 1

Економічна ефективність вирощування ремонтантних сортів малини (насадження 2009 р. садіння, схема розміщення рослин 3,0 × 0,5 м)

Таким чином, в садівництві України особливе місце належить ягідним культурам, які користуються великим попитом на ринку, а їх вирощування характеризується високими показниками економічної ефективності. Серед багаторічних плодових вони найшвидше забезпечують окупність інвестицій. Більш того, високоефективне ведення ягідництва може стати джерелом нагромадження коштів для створення насаджень інших культур.

Література

1. Типові технологічні карти на створення насаджень горіхоплідних та ягідних культур [Текст] / За ред. О. М. Шестопаля. – К.: ІС НААН, 2006. – 90 с.
2. Методика економічної та енергетичної оцінки типів насаджень, сортів, інвестицій в основний капітал, інновацій та результатів технологічних досліджень у садівництві [Текст] / За ред. О.М. Шестопаля. – К., 2006. – 140 с.