Аль-Джанабі Касім

аспірант

Науковий керівник: д. с.-г. н., професор Юркевич Є.О.

Одеський державний аграрний університет

м. Одеса

НАГРОМАДЖЕННЯ РОСЛИННИХ РЕШТОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР У КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІНАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Вирішення проблеми збільшення виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції із зменшенням витрат за умови збереження екологічного стану довкілля та підвищення рівня родючості ґрунту є основним завданням для сільського господарства України [1]. Провідним заходом щодо припинення й запобігання розвитку негативних процесів та кризових явищ у землеробстві є науково обґрунтоване розміщення сільськогосподарських культур у сівозмінах [2]. Для раціонального використання земель та збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, потрібно забезпечити оптимальне насичення і розміщення основних сільськогосподарських культур у сівозмінах після кращих попередників [3]. Це позитивно впливає на стан довкілля, відкриває додаткові можливості збільшення отримання сільськогосподарської продукції за зменшення витрат на її виробництво.

Ефективним заходом для підвищення урожайності сільськогосподарських культур є використання їх рослинних решток, цінність яких, як органічного добрива, залежить від кількості та якості [4]. За раціональної структури посівних площ та вирощування післяжнивних і післяукісних культур можна значно підвищити кількість і якість рослинних решток.

Нагромадження рослинних решток визначається біологічними особливостями культур і рівнем їх урожайності. Сільськогосподарські культури за здатністю нагромаджувати рослинні рештки можна поділити на три основні групи [5]: трави багаторічні (бобові, злакові та їх сумішки), які нагромаджують найбільшу кількість рослинних решток – 5,0–8,0 т/га і більше сухої маси, що у 1,3–1,5 раза більше сформованого врожаю; жито і пшениця озимі, які залишають рослинних решток 4,0–5,0 т/га, що рівняється врожаю або дещо менше нього; ярі культури, які нагромаджують порівняно мало решток – 2,0–4,0 т/га і менше. Серед них найменше органічної маси залишають просапні – кукурудза, картопля і коренеплідні культури, а також льон.

Дослідити нагромадження рослинних решток сільськогосподарських культур, здійснити теоретично-практичне обґрунтування попередників та обробітку у короткоротаційних сівозмінах і є метою наших досліджень в умовах Південного Степу України.

На основі польового стаціонарного досліду Одеського інституту агропромислового виробництва НААН виявляли дію різних систем обробітку ґрунту (диференційований – контроль, полицево-безполицевий, безполицевий різноглибинний, безполицевий мілкий) у п’ятипільних сівозмінах (зерно-парова, сидеральна з викою озимою, сидеральна з горохом та гірчицею білою, зернова) на нагромадження рослинних решток упродовж 2013–2015 рр. Варіанти розміщені методом розщеплених ділянок, повторення варіантів – чотириразове. Норма внесення мінеральних і органічних добрив загальноприйнята для вирощування сільськогосподарських культур у Південному Степу. Облік рослинних решток здійснювали методом рамочної виїмки ґрунту за методикою І. З. Станкова безпосередньо перед збиранням.

За результатами дослідження встановлено, що кількість рослинних решток коливалась у значних межах – від 5,4 до 15,6 т/га. За цим показником перевагу має сидеральна сівозміна з викою озимою, де у ґрунт надійшло 14,6–15,6 т/га рослинних решток. Дещо знизився цей показник у сидеральній сівозміні з горохом та гірчицею білою, де отримано 11,0–11,4 т/га рослинних решток. Найменше нагромадження рослинних решток відбувалось у зерновій сівозміні із 100 % насиченням зерновими культурами (7,6–8,0 т/га) та зерно-паровій сівозміні з 20% пару чорного (5,4–6,2 т/га).

Загальна кількість рослинних решток сільськогосподарських культур залежить від попередників та систем обробітку ґрунту. Максимальне нагромадження рослинних решток пшениці озимої відбувалось за розміщення її після вики озимої, де із застосуванням безполицевого різноглибинного обробітку цей показник становив 12,8 т, а із застосуванням диференційованого обробітку – 12,4 т. Рівнозначне нагромадження рослинних решток пшениці озимої отримали після пару чорного із застосуванням диференційованого обробітку ґрунту. Найменше рослинних решток залишає у ґрунті пшениця озима після гороху із застосуванням безполицевого мілкого обробітку – 10,4 т.

Отже, раціональне насичення сівозмін сільськогосподарськими культурами забезпечує надходження достатньої кількості поживних речовин у ґрунт з рослинними рештками. Впровадження до сівозмін сидеральних культур (вика озима, горох + гірчиця біла) із застосуванням ефективних систем обробітку також поповнює нестачу поживних речовин у ґрунті.

Література

1. Бегей С. В. Екологічне землеробство: підручник / С. В. Бегей, І. А. Шувар. – Львів: Новий світ-2000, 2007. – 432 с.

2. Бойко П. І. Проблеми екологічно врівноважених сівозмін / П. І. Бойко, Н. П. Коваленко // Вісник аграрної науки. – К. – 2003. – № 8. – С. 9–13.

3. Коваленко Н. П. Екологічно збалансовані сівозміни в системі альтернативного землеробства: історичні аспекти / Н. П. Коваленко // Агроекологічний журнал. – К. – 2012. – № 4. – С. 95–99.

4. Коваленко Н. П. Накопичення рослинних решток сільськогосподарських культур у різноротаційних сівозмінах Південного Степу України та їхня якість / Н. П. Коваленко, Є. О. Юркевич // Сільський господар. – Львів. – 2009. – № 7–8. – С. 23–29.

5. Юркевич Є. О. Агробіологічні основи сівозмін Степу України: монографія / Є. О. Юркевич, Н. П. Коваленко, А. В. Бакума. – Одеса: Одеське видавництво «ВМВ», 2011. – 240 с.