Кінаш Галина

науковий співробітник

Мелітопольська дослідна станція садівництва

імені М.Ф. Сидоренка ІС НААН

м. Мелітополь

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО РЕГУЛЯТОРА РОСТУ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМИ ВИТРАТИ ПРЕПАРАТУ ТА ВИСОТИ КРОНУВАННЯ ОДНОРІЧОК СЛИВИ

Успішно вирішити проблему гілкування однорічних саджанців сливи у розсаднику дозволяє використання регуляторів росту. Для цього застосовують композиції природних фітогормонів або синтетичних їх аналогів на основі цитокінінів і гіберелінів [1]. Цитокініни знімають апікальне домінування у саджанців і стимулюють проростання бічних пагонів, гібереліни – активізують їх ріст. Фізіологічна дія ростових стимуляторів та ефективність їх застосування залежать від виду і концентрації препаратів, біологічних особливостей сорту, фази росту, розвитку і фізіологічного стану саджанців, рівня мінерального живлення, а також кліматичних умов [2].

Особливо гостро це питання постає для південно-степової України, де останнім часом спостерігають довготривалі посухи протягом вегетаційного періоду. В цих умовах кількість пагонів у саджанців зменшується, навіть при зрошенні. У зв’язку з цим доцільним є стимулювання кроноутворення шляхом обробки окулянтів фітогормональним препаратом арболін у поєднанні з прищипуванням  апікальних листків навколо точки росту. Арболін представляє собою суміш 6-бензиламінопурину – сполуки із групи цитокінінів та гібереліну А_3. Препарат спричиняє сильне галуження саджанців, а додаткове прищипування листків центрального пагону («чубчика») тимчасово обмежує його ріст [3,4].

Метою наших досліджень було визначення оптимальної рецептури рістрегулюючого препарату арболін, специфіки його дії залежно від сорту, виявлення взаємозалежності між обробкою і висотою обмеження апікального росту однорічних саджанців сливи у розсаднику та розробка практичних рекомендацій при вирощуванні кронованого садивного матеріалу сливи, який відповідає стандартам якості.

У досліді апробовано ефективність впливу на гілкування саджанців різних норм витрати препарату (15-35 мл на 1 л води, або 1,5-3,5% розчин) з урахуванням висоти прищипування апікальних листків (50-60; 70-80 см). Контроль – без обробки й прищипування. Як об’єкти використовувались сорти сливи, не схильні до гілкування у однорічному віці – Сєнтябрська, Ода.

Біометричні обліки і спостереження за розвитком саджанців здійснювалися відповідно до загальноприйнятих у садівництві методик. Вихід та якість отриманих саджанців сливи у варіантах визначали відповідно до ДСТУ 4938 : 2008 [5].

У результаті досліджень (2013-2015 рр.) з’ясовано, що зі збільшенням норми витрати ефективність препарату істотно зростала і характеризувалася посиленим гілкуванням (8,5-9,0 шт./садж.), порівняно з контролем, де приріст не утворювався зовсім. Максимальну кількість бічних пагонів виявлено при обробці 3,0% водним розчином саджанців сливи сорту  Сєнтябрська та 3,5% – Ода. Меншу ефективність в обох сортів зафіксовано при обробці 1,5% розчином. В залежності від висоти обробки й прищипування листків кращий результат гілкування у саджанців слаборослого сорту Ода досягався на висоті 70-80 см, у сильнорослого сорту Сєнтябрська – на 50-60 см.

Також було доведено, що з підвищенням концентрацій розчину препарату середня довжина пагонів у саджанців зменшувалася по відношенню до контролю у 2,1-2,5 раза (27,4-27,9 см), а сумарна – навпаки збільшувалася у 10,3-12,0 раза (237,6-246,7 см). Прищипування «чубчика» на ділянках з вищою концентрацією призводило до збільшення ширини кутів відходження у саджанців обох сортів у середньому на 7,4⁰-9,7⁰ (62,3⁰-66,4⁰). У бік збільшення показників пагоноутворення виділявся сорт Ода внаслідок кращої сортової реакції на препарат та індивідуальних особливостей.

Встановлено, що на фоні зростаючих концентрацій стимулюючого препарату біологічна продуктивність саджанців покращувалася. Площа листкової поверхні саджанців у варіанті з обробкою 3,5% водним розчином перевищувала контроль удвічі і становила в середньому 0,50 м²                        (27,2 тис. м²/га.). Оцінка фотосинтетичного апарату виявила в листках кількість хлорофілу в межах фізіологічної норми (у середньому 1,26-1,29% від сухої речовини) та високий рівень насичення клітин водою (58,9-60,9%).

Отримані дані показали, що найбільш якісні саджанці були на ділянках з нормою витрати арболіну 30 і 35 мл/л води. Висота їх сягала 177-180 см (на контролі – 204,5 см), товщина штамбів – 16,3-16,8 мм. Загальна довжина кореневої системи цих саджанців (у середньому – 719,2-775,9 см) у 1,4-1,6 раза перевищувала контрольні показники. Вихід таких кронованих однорічок був на рівні 45,6-48,5 тис. шт./га, з яких 75-83% – першосортні, що сприяло отриманню додаткового прибутку від їх реалізації у розмірі 419,4-538,3         тис. грн./га та суттєвому підвищенню економічних показників їх виробництва.

Література

1. Грицаєнко, З.М. Біологічно активні речовини в рослинництві / [З.М. Грицаєнко, С.П. Пономаренко, В.П. Карпенко, І.Б. Монтюк]. – К.: Нічлава, 2008. – 352 с.

2. Майборода В.П. Стимулювання кроноутворення у саджанців / В.П. Майборода, О.В. Мельник // Новини садівництва. – 2000. – №1. – С. 22-27.

3. Кондратенко, П.В. Влияние арболина на ветвление, развитие и продуктивность яблони / П.В.Кондратенко, А.М Силаева, В.В. Тороп // Садоводство и виноградарство. – 2008. – №3. – С.14-16.

4. Basak, A. Regulatory wzrostu w matecznikach, szkolkach i mlodych sadach / Alina Basak. – Kraków: Plantpress, 2009. – 100 s.

5. ДСТУ 4938:2008 Саджанці плодових культур. Технічні умови. – К.: Держспоживстандарт України, 2009. – 12 с.