Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ЯК ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ УМОВ ПРОЖИВАННЯ У ТРАНСФОРМОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ (ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)

Сердюк Світлана

к.б.н., доцент каф. соціальної психології і психології управління

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Добринь Олена

с.н.с. каф. гігієни та екології

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

м. Дніпропетровськ

 

ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ЯК ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ УМОВ ПРОЖИВАННЯ У ТРАНСФОРМОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ (ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)

 

Сучасними вченими визначено 4 категорії ризику для мешканців урбанізованих територій: забруднення (трансформація) навколишнього середовища; різноманіття зв’язків; монотонність і стрес. Понад 50% жителів мегаполісів, міських агломерацій та великих міст мають вкрай низький імунітет, 59% страждають гіподинамією, а кожний п’ятий є психічно хворою людиною. Соціологи характеризують життя людини у сучасному місті як «життя на межі божевілля». Загалом відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я 300 млн. жителів потерпають від психічних розладів. Не зважаючи на високі досягнення у галузі медицини, ХХІ ст. характеризується зростанням кількості соматичних та психічних розладів. Загальновідомо, що стан здоров’я людини на 50% залежить від способу життя, на 20% – від оточуючого середовища, на 20% – від генотипу і на 10% – від рівня розвитку медичного обслуговування. У зв’язку з цим медицина сама по собі не у змозі істотно вплинути на збереження здоров’я людини без формування еколого-валеологічної свідомості та підвищення рівня медико-екологічної обізнаності на рівні особистості. Тому в нових трансформованих умовах життя соціальні реалії вимагають досконалого вивчення та пошуку ефективних засобів вирішення найважливішої проблеми сучасності – збереження психологічного здоров’я людини.

Вирішення будь-якої наукової проблеми починається з розробки загальної теорії. Тому з теоретико-аналітичних позицій розглянемо визначення «психологічне здоров’я» в наукових працях провідних вчених.

Незважаючи на різноманітні дискурси, це поняття не має єдиного трактування та усталеного змісту. Можна відокремити 3 основні підходи до трактування «психологічного здоров’я»: 1) психологічне здоров’я та психічне здоров’я вживають як синоніми; 2) психологічне здоров’я розглядають як аналог індивідуально-психологічних властивостей особистості у контексті соціально-психологічної адаптації, самосвідомості, суб’єктивного благополуччя; 3) психологічне здоров’я трактують як аналог особистісної зрілості, своєрідний ідеальний гіпотетичний стан досконалості. Дискусія охоплює також співвідношення «психічного» та «психологічного здоров’я» щодо їхньої співзалежності чи автономності. На думку І. В. Дубровіної (2000), термін «психічне здоров’я» стосується окремих психічних процесів і механізмів, а термін «психологічне здоров’я» охоплює особистість загалом, тісно пов’язаний з вищими проявами людського духу і дозволяє відокремити і підкреслити власне психологічний аспект проблеми психічного здоров’я на відміну від медичного, соціологічного, філософського та ін.. Аналізуючи поняття «здоров'я», «психологічне здоров'я», В. Е. Пахальян (2006) визначає останнє як «динамічний стан внутрішнього благополуччя (узгодженості) особистості, який складає її суть і дозволяє актуалізувати свої індивідуальні і віково-психологічні можливості на будь-якому етапі розвитку». Тобто «психологічне здоров'я» пов’язується з повноцінною життєдіяльністю людини, з притаманними їй індивідуально-біологічними, психологічними і соціальними функціями. «Психологічне здоров’я» – це комплексний показник, який характеризує психологічний механізм захисту особистості від психосоматичних захворювань, психологічна система безпеки, особистісний динамічний потенціал розвитку духовності, а «психічне здоров’я» – це медичний термін, який констатує лише відсутність психічних захворювань, нормує критерії свідомості, пізнавальної, емоційної, рухово-вольової сфер психічної діяльності людини. В.О. Ананьєв (2006), вважав, що психологічно здорові люди – це «соматично» здорові люди з розвинутим самоконтролем і засвоєнням реакцій, адекватних різним ситуаціям у житті; умінням розводити реальні і ідеальні цілі, межі між різними підструктурами «Я» – «Я-бажаючим» і «Я-повинним»; умінням регулювати вчинки і поведінку у межах соціальних норм (Лазурський, 1995). Тобто одним з важливих аспектів розвитку психологічного здоров’я є соціальне благополуччя у соціально-психологічному розумінні (соціальна адаптація і адекватність реакцій на зовнішні дії (Мясіщев В.М., 1995)). «Соціальне здоров’я» знаходить відображення у адекватному сприйнятті соціальної дійсності; інтересі до навколишнього світу; адаптації до фізичного і суспільного середовища; спрямованості на суспільно корисну справу; культурі споживання; альтруїзмі; емпатії; відповідальності перед іншими; демократизмі у поведінці. Психологічне здоров’я, до сфери якого належать потреби, ціннісні орієнтації, інтереси, почуття, ментальність, ідентичність, сенсожиттєві орієнтації, чуття когеренції, самоактуалізація, Я-концепція, відображає рівень здатності людини до реалізації та розвитку власного потенціалу, а також потенціал і ресурсність соціальної адаптації. Тож серед критеріїв «психологічного» і «соціального здоров’я» помітна змістова близькість, що знову підкреслює взаємозв’язок у тріаді «психологічне» – «соціальне» – «фізичне (соматичне)».

На основі проведеного аналізу ми дійшли висновку, що у сучасних умовах «гіподинамічного» життя більшості людей у трансформованому фізичному та соціальному середовищі, проблеми збереження здоров’я та подолання дезадаптації вкрай актуальні. Їх вирішення можливо лише через усвідомлення єдності й однакової значущості «фізичного (соматичного)», «соціального», «психологічного» компонентів здоров’я. Від якнайшвидшого розв’язання цієї проблеми залежать темпи й можливість соціального, економічного прогресу, формування цінностей і духовних принципів майбуття взагалі та існування цивілізації в цілому.

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 221
Всього коментарів: 0