Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐРУНТОВОЇ МІКРОБІОТИ В АГРОЕКОСИСТЕМАХ ЗА УМОВ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ

Безверха Оксана

аспірант

Науковий керівник: к. с.-г.н., доцент Лико С.М.

Рівненський державний гуманітарний університет

м. Рівне

 

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐРУНТОВОЇ МІКРОБІОТИ В АГРОЕКОСИСТЕМАХ ЗА УМОВ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ

 

Ґрунт є основним природним середовищем існування мікроорганізмів, які беруть участь в процесах формування і очищення ґрунту, а також у кругообігу речовин в природі. Життєдіяльність мікробіоти в ґрунті, їхній кількісний та якісний склад визначаються ґрунтовими умовами: кількістю поживних речовин, вологою, аерацією, температурою та ін. Великий вплив на чисельність і співвідношення окремих систематичних груп мікроорганізмів має тип ґрунту.

Ґрунт, як складова агроекосистеми, знаходиться під впливом різного за часом та інтенсивністю антропогенного навантаження яке, порушує нормальний перебіг ґрунтових процесів, що призводить до значних змін у формуванні мікробіоти. Відомо, що кількісний та якісний склад ґрунтової мікробіоти адекватно віддзеркалює ступінь антропогенного навантаження, тому використовується як діагностичний показник при оцінці екологічного стану ґрунту в агроекосистемах [2].

Аналіз літературних джерел показав, що проблема оцінки формування ґрунтової мікробіоти в агроекосистемах залишається відкритою. Багато в чому це обумовлено недостатнім методичним забезпеченням їх ідентифікації в природних середовищах, особливо в ґрунтах. Діяльність ґрунтових мікроорганізмів визначає родючість ґрунтів, їх екологічний стан. Крім того, ґрунтові мікроорганізми є високочутливими індикаторами, які миттєво реагують на наявність в екосистемах органічних речовин, що впливають на показники біологічної активності ґрунту [1] .

Для попередження негативних наслідків антропогенного впливу необхідна оцінка ґрунтового середовища, провести її можна за показниками, що об'єктивно та достовірно  відображають зміни, які відбуваються в ньому. Для агроекологічного моніторингу ґрунтів агроекосистем розроблено агрохімічні, агрофізичні, фізико-хімічні критерії та нормативи, проте для біологічних властивостей ґрунту, яким належить провідна роль у формуванні його родючості та продуктивності культурних рослин, такої інформаційної бази немає і, навіть, не розроблено системи біодіагностичних показників.

Мікробний ценоз ґрунту представлений мікроорганізмами різних таксономічних (бактерії, мікроскопічні гриби (мікроміцети) та актиноміцети) та еколого-трофічних груп (педотрофні, амоніфікуючі, амілолітичні, гуматрозкладаючі, оліготрофні та фосформобілізуючі мікроорганізми). Мікроорганізми беруть активну участь у процесі гумусоутворення, який за своєю природою біохімічний. Великий вплив мають мікроорганізми на склад ґрунтового повітря, на цикли перетворення азотовмісних сполук. Величезна функціональна роль мікроорганізмів в агроекосистемах обумовлена їх широким розповсюдженням, високою біохімічною активністю. Основна кількість хімічних речовин, що забруднюють ґрунт, потрапляє до організму не прямим шляхом, а через контактуючі з ґрунтом середовища по біологічних та трофічних ланцюгах, що й обумовлює опосередкований вплив на людину забрудненого ґрунту [3].

Потрібно звернути увагу на те, що в природних умовах на вміст і поведінку хімічних речовин в ґрунті впливає велика кількість факторів - тип ґрунту, його механічний, морфологічний склад, pH, температура, вологість, мікробний ценоз. За результатами теоретичних узагальнень та експериментальних порівняльних досліджень ґрунтів агроекосистем з антропогенно трансформованими ґрунтами потрібно проводити оцінку їх стану за структурними та функціональними показниками мікробоценозу [2].

Значну роль у рослинно-мікробній взаємодії відіграє антропогенний вплив. Використання у технологіях вирощування сільськогосподарських культур синтетичних сполук може слугувати причиною порушення балансу природних біоценозів. Як альтернативний метод науковці пропонують застосовувати біологічні препарати. Реакцію ґрунтової мікробіоти на дію біопрепаратів досліджували у посівах різних сільськогосподарських культур, проте зміна мікробіологічної активності ґрунту залишається не достатньо вивченою. Водночас літературні джерела засвідчують позитивний вплив біопрепаратів на ріст і розвиток культурних рослин та біоценотичну діяльність ризосферної мікробіоти.

Мікроорганізми не тільки розкладають органічні залишки на більш прості мінеральні та органічні сполуки, але і активно беруть участь у синтезі високомолекулярних сполук - перегнійних кислот, які утворюють запас поживних речовин у ґрунті. Тому, дбаючи про підвищення ґрунтової родючості (а, отже, і про підвищення врожайності), необхідно піклуватися про харчування мікроорганізмів, створенні умов для активного розвитку мікробіологічних процесів, збільшенні популяції мікроорганізмів у ґрунті. Антропогенний вплив, поряд із зменшенням відносної стійкості мікробних угруповань, сприяє підвищенню рівня фітотоксичності ґрунту. Саме мікроорганізми є важливою складовою процесу ґрунтоутворення і ланкою, що забезпечує екологічну рівновагу будь-якої ґрунтової екосистеми.

 

Література

  1. Іутинська Г.О. Ґрунтова мікробіологія / Г.О. Іутинська – К.: Арістей, 2006. – 284 с.
  2. Патика В.П., Тихонович І.А., Філіп’єв І.Д., Гамаюнова В.В., Андрусенко І.І. Мікроорганізми і альтернативне землеробство / За ред. В.П. Патики. – Київ: Урожай, 1993. – 176 с.
  3. Патика В.П., Омельянець Т.Г., Гриник І.В., Петриченко В.Ф. Екологія мікроорганізмів: Посібник /За ред. В.П. Патики. – Київ: Основа, 2007. – 192 с.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 477
Всього коментарів: 0