Ордін Юрій

к. вет. н., доцент

Плахотнюк Ігор

к. вет. н., доцент

Білоцерківський національний аграрний університет

м. Біла Церква

ЕНДОКРИННИЙ ПРОФІЛЬ КРОВІ КОРІВ ЗА НОРМИ ТА АКУШЕРСЬКОЇ ПАТОЛОГІЇ

Статеві гормони є факторами, які беруть участь у регуляції захисної функції матки та її локальної резистентності. Збільшення прогестероново-естрадіолового співвідношення за час родів і у післяродовому періоді призводить, за даними інформувань Г. Г. Харути, Н.Н. Нових, M. Khodaei-Motlagh1 et al. [1–3] до зниження скоротливої функції матки із-за зменшення чутливості до окситоцину. За даними вказаних авторів естрогени підвищують стійкість матки до мікрофлори, а прогестерон, навпаки, знижує її, зменшуючи синтез і секрецію білків у матковій рідині.

Вважається, що концентрація і співвідношення гормонів під час вагітності характеризують її перебіг, що у подальшому впливає на характер родового акту і післяродового періоду. У корів з порушенням обміну речовин за вагітності і як наслідок – ендокринних розладів виникає велика ймовірність гальмування плаценто-утворення, функції плаценти і органогенезу плода. Відставання розвитку плаценти веде до порушення транспорту компонентів у системі мати-плацента-плід і розвитку ацидозу; порушується синтез і метаболізм гормонів. Розлади мікроциркуляції в дитячій і материнській частинах плаценти викликають ішемію у ворсинах хоріону, їх набряк і сприяють зрощенню. Тому, за даними ряду науковців [4, 5] зазначені показники крові дають можливість виявити функціональну активність фетоплацентарного комплексу, передбачати імовірність виникнення порушення перебігу родів, родових та післяродових ускладнень і неплідності корів.

У зв’язку з наведеним, виникла необхідність вивчити ендокринні показники крові у корів за сухостою (60–45 днів до передбачуваних родів), родів і в післяродовому періоді (18–22 день після родів), які характеризують функцію яєчників, плаценти, щитовидної та надниркових залоз.

Із 50 включених у дослід тварин фізіологічний перебіг вагітності, родів і післяродового періоду був відмічений у 30 корів, а у 20 (40 %) тварин були зареєстровані акушерські хвороби.

З одержаних нами експериментальних даних у корів обох дослідних груп середньостатистичні показники вмісту прогестерону, естрадіолу і андростерону мали вірогідну (Р<0,01) різницю лише у тварин за 60 – 45 днів до родів. На час родів ця тенденція не спостерігалась. На 18–22 добу після родів тільки показник прогестерону вірогідно (Р<0,05) відрізнявся.

Показники вмісту тироксину і кортизону у плазмі корів вірогідно не змінювалися протягом сухостою, родів і у післяродовому періоді. У корів із затриманням посліду на час родів вміст тироксину був на 13 % вищим, а кортизону - на 21 % знизився у порівнянні із здоровими коровами. У тварин із субінволюцією статевих органів і післяродовим метритом на 18 – 22 день після родів вміст тироксину навпаки, знизився на 25 %, а кортизону - на 23 % збільшився щодо здорових корів.

Таким чином, проведені нами дослідження дають підставу стверджувати, що патогенез затримки посліду, субінволюції і післяродового метриту пов’язаний з розладами стероїдогенезу у корів. Характерним патогенетичним чинником є дисфункція яєчників і плаценти у сухостійних корів зі зниженням П:Е співвідношення до 2,3:1 (за норми 2,5:1), що відбувається за рахунок зниження вмісту прогестерону і підвищення вмісту естрадіолу в плазмі крові. На час родів у корів за затримки посліду П:Е співвідношення збільшується до 2,3:1 (за норми 1,8:1), що призводить до гальмування ригідності м’язів матки, її атонії та сприяє затримці посліду.

Неповноцінна годівля та утримання корів, відсутність моціону призводять до порушення обмінних процесів і ендокринних дисфункцій. Зазначене у свою чергу веде до виникнення остеодистрофії, зниження резистентності організму до різних хвороб з порушенням фетоплацентарного комплексу, ймовірності виникнення затримання посліду під час родів, субінволюції статевих органів та метриту в післяродовому періоді.

Враховуючи те, що всі корови не проявили статевої циклічності до 30 дня післяродового періоду, ми вважаємо, що збільшення кількості прогестерону в крові хворих і здорових корів на 18–22 дні післяродового періоду вказує на порушення внутрішньо-яєчникових процесів як у здорових, так і у хворих корів, що викликає анафродизію та неплідність.

Література

1. Харута Г.Г. Вміст статевих гормонів в сироватці крові корів з гіпофункцією яєчників та різним станом молочної залози / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2007. – Вип. 44 – С. 118–121.

2. Новых Н.Н. Характер изменения стероидогенеза и его регуляция у коров с персистирующим желтым телом яичника / Н.Н. Новых // Ижев. гос. с.-х. акад. – Ижевск, 2008. – С. 110–111.

3. Alterations in reproductive hormones during heat stress in dairy cattle / M. Khodaei-Motlagh1, A. Zare Shahneh, R. Masoumi [et al.] // African Journal of Biotechnology. – 2011. – Vol. 10(29). – P. 5552–5558.

4. Peripartum changes in plasma estrone sulphate and estradiol 17-β profiles associated with and without retention of fetal membranes in Holstein-Friesian cattle. / K. D. Shah, T. Nakao, H. Kubota [et al.] // J. Reprod. Develop. – 2007. – Vol. 53. – Р. 279–288.

5. Захарченко В.А.  Гормональний профіль сироватки крові корів залежно від перебігу родів / Віталій Захарченко, Аполлінарій Краєвський // Науковий вісник Львівського НУВМБ ім. С.З. Ґжицького. – 2011. – Т. 13, № 2 (48). – С. 379–382.