Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_3_Ветеринарні науки

ЕНДОКРИННИЙ ПРОФІЛЬ КРОВІ КОРІВ ЗА НОРМИ ТА АКУШЕРСЬКОЇ ПАТОЛОГІЇ

Ордін Юрій

к. вет. н., доцент

Плахотнюк Ігор

к. вет. н., доцент

Білоцерківський національний аграрний університет

м. Біла Церква

 

ЕНДОКРИННИЙ ПРОФІЛЬ КРОВІ КОРІВ ЗА НОРМИ ТА АКУШЕРСЬКОЇ ПАТОЛОГІЇ

 

Статеві гормони є факторами, які беруть участь у регуляції захисної функції матки та її локальної резистентності. Збільшення прогестероново-естрадіолового співвідношення за час родів і у післяродовому періоді призводить, за даними інформувань Г. Г. Харути, Н.Н. Нових, M. Khodaei-Motlagh1 et al. [1–3] до зниження скоротливої функції матки із-за зменшення чутливості до окситоцину. За даними вказаних авторів естрогени підвищують стійкість матки до мікрофлори, а прогестерон, навпаки, знижує її, зменшуючи синтез і секрецію білків у матковій рідині.

Вважається, що концентрація і співвідношення гормонів під час вагітності характеризують її перебіг, що у подальшому впливає на характер родового акту і післяродового періоду. У корів з порушенням обміну речовин за вагітності і як наслідок – ендокринних розладів виникає велика ймовірність гальмування плаценто-утворення, функції плаценти і органогенезу плода. Відставання розвитку плаценти веде до порушення транспорту компонентів у системі мати-плацента-плід і розвитку ацидозу; порушується синтез і метаболізм гормонів. Розлади мікроциркуляції в дитячій і материнській частинах плаценти викликають ішемію у ворсинах хоріону, їх набряк і сприяють зрощенню. Тому, за даними ряду науковців [4, 5] зазначені показники крові дають можливість виявити функціональну активність фетоплацентарного комплексу, передбачати імовірність виникнення порушення перебігу родів, родових та післяродових ускладнень і неплідності корів.

У зв’язку з наведеним, виникла необхідність вивчити ендокринні показники крові у корів за сухостою (60–45 днів до передбачуваних родів), родів і в післяродовому періоді (18–22 день після родів), які характеризують функцію яєчників, плаценти, щитовидної та надниркових залоз.

Із 50 включених у дослід тварин фізіологічний перебіг вагітності, родів і післяродового періоду був відмічений у 30 корів, а у 20 (40 %) тварин були зареєстровані акушерські хвороби.

З одержаних нами експериментальних даних у корів обох дослідних груп середньостатистичні показники вмісту прогестерону, естрадіолу і андростерону мали вірогідну (Р<0,01) різницю лише у тварин за 60 – 45 днів до родів. На час родів ця тенденція не спостерігалась. На 18–22 добу після родів тільки показник прогестерону вірогідно (Р<0,05) відрізнявся.

Показники вмісту тироксину і кортизону у плазмі корів вірогідно не змінювалися протягом сухостою, родів і у післяродовому періоді. У корів із затриманням посліду на час родів вміст тироксину був на 13 % вищим, а кортизону - на 21 % знизився у порівнянні із здоровими коровами. У тварин із субінволюцією статевих органів і післяродовим метритом на 18 – 22 день після родів вміст тироксину навпаки, знизився на 25 %, а кортизону - на 23 % збільшився щодо здорових корів.

Таким чином, проведені нами дослідження дають підставу стверджувати, що патогенез затримки посліду, субінволюції і післяродового метриту пов’язаний з розладами стероїдогенезу у корів. Характерним патогенетичним чинником є дисфункція яєчників і плаценти у сухостійних корів зі зниженням П:Е співвідношення до 2,3:1 (за норми 2,5:1), що відбувається за рахунок зниження вмісту прогестерону і підвищення вмісту естрадіолу в плазмі крові. На час родів у корів за затримки посліду П:Е співвідношення збільшується до 2,3:1 (за норми 1,8:1), що призводить до гальмування ригідності м’язів матки, її атонії та сприяє затримці посліду.

Неповноцінна годівля та утримання корів, відсутність моціону призводять до порушення обмінних процесів і ендокринних дисфункцій. Зазначене у свою чергу веде до виникнення остеодистрофії, зниження резистентності організму до різних хвороб з порушенням фетоплацентарного комплексу, ймовірності виникнення затримання посліду під час родів, субінволюції статевих органів та метриту в післяродовому періоді.

Враховуючи те, що всі корови не проявили статевої циклічності до 30 дня післяродового періоду, ми вважаємо, що збільшення кількості прогестерону в крові хворих і здорових корів на 18–22 дні післяродового періоду вказує на порушення внутрішньо-яєчникових процесів як у здорових, так і у хворих корів, що викликає анафродизію та неплідність.

 

Література

1. Харута Г.Г. Вміст статевих гормонів в сироватці крові корів з гіпофункцією яєчників та різним станом молочної залози / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2007. – Вип. 44 – С. 118–121.

2. Новых Н.Н. Характер изменения стероидогенеза и его регуляция у коров с персистирующим желтым телом яичника / Н.Н. Новых // Ижев. гос. с.-х. акад. – Ижевск, 2008. – С. 110–111.

3. Alterations in reproductive hormones during heat stress in dairy cattle / M. Khodaei-Motlagh1, A. Zare Shahneh, R. Masoumi [et al.] // African Journal of Biotechnology. – 2011. – Vol. 10(29). – P. 5552–5558.

4. Peripartum changes in plasma estrone sulphate and estradiol 17-β profiles associated with and without retention of fetal membranes in Holstein-Friesian cattle. / K. D. Shah, T. Nakao, H. Kubota [et al.] // J. Reprod. Develop. – 2007. – Vol. 53. – Р. 279–288.

5. Захарченко В.А.  Гормональний профіль сироватки крові корів залежно від перебігу родів / Віталій Захарченко, Аполлінарій Краєвський // Науковий вісник Львівського НУВМБ ім. С.З. Ґжицького. – 2011. – Т. 13, № 2 (48). – С. 379–382.

Категорія: Секція_3_Ветеринарні науки | Додав: Admin (19.10.2015)
Переглядів: 333
Всього коментарів: 0
avatar