Оратівська Світлана

аспірант

Уманський національний університет садівництва

м. Умань

ВПЛИВ ГЕРБІЦИДУ ПУЛЬСАР 40 І БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ЗАСТОСУВАННЯ НА ВМІСТ ХЛОРОФІЛІВ В РОСЛИНАХ ГОРОХУ

Відомо, що підвищення врожайності сільськогосподарських культур – це збільшення продуктивності через процес фотосинтезу [1]. Інтенсивність фотосинтезу значною мірою залежить від вмісту зелених пігментів, оскільки вони відіграють важливу роль у функціонуванні фотосинтетичного апарату і є однією з найвиразніших характеристик синтезу запасних органічних речовин (білків, вуглеводів) [2 ].

Встановлено, що гербіциди, залежно від діючої речовини препарату, норм та способів їх застосування, можуть по-різному впливати на вміст хлорофілу та його функціональну активність у рослинах сільськогосподарських культур [3, 4]. Досить актуальним на сьогодні є питання щодо сумісного застосування гербіцидів з біологічними препаратами, які відіграють чи не основну роль в нівелюванні хімічного навантаження на основні фізіолого-біохімічні процеси в рослинах [2, 5]. Також виявлено позитивний вплив біологічних препаратів на ріст і розвиток сільськогосподарських культур [3, 6, 7].

Завданням наших досліджень було встановити залежність вмісту суми хлорофілів а + b у прилистках рослин гороху за дії різних норм гербіциду Пульсар 40 та біологічних препаратів. Дослідження виконували впродовж  2009  –2011  рр. на дослідному полі кафедри біології Уманського національного університету садівництва за схемою, що включала такі фони: без передпосівної обробки насіння та з обробкою насіння гороху перед сівбою мікробіологічним препаратом (МБ) Поліміксобактерин (50 мл/т) (препарат на основі фосфатмобілізувальної бактерії Paenybacillus polymyxa КВ (ТУ У 24.1–00497360–004:2008). По фонах, у фазу 3–5 справжніх листків культури вносили гербіцид Пульсар 40 (д.р. імазамокс 40 г/л) в нормах 0,5; 0,75; 1,0 л/га окремо та сумісно з регулятором росту рослин (РРР) Біолан (15 мл/га) (д.р. – Емістим С – 1,0 г/л, фітогормони ауксинової, гіберелінової та цитокінінової природи). Повторність досліду – триразова з систематичним розміщенням варіантів. У досліді висівали горох сорту «Девіз». Вміст суми хлорофілів а + b у прилистках рослин гороху визначали у фази 7–8 прилистків та бутонізації-цвітіння за загальноприйнятими методиками [8].

У результаті проведених досліджень встановлено, що гербіцид та біологічні препарати в істотно впливали на вміст зелених пігментів у прилистках гороху Так, на фоні без передпосівної обробки насіння при застосуванні гербіциду Пульсар 40 у нормах 0,5, 0,75, 1,0 л/га  показник вмісту хлорофілів а + b перевищував контроль І відповідно на 2,2, 4,9, 3,4 % у фазі 7–8 прилистків,  а у фазі бутонізації-цвітіння – відповідно на 7,9, 12,4, 8,1 %. За сумісного внесення Пульсару 40 з РРР Біолан вміст суми хлорофілів а + b у прилистках гороху зростав у порівнянні з варіантами, де гербіцид застосовували без РРР і перевищував контроль І у фазі 7–8 прилистків на 4,6, 7,5, 5,4% відповідно до норм гербіциду, а у фазі  бутонізації-цвітіння – відповідно на 15,7, 19,5, 16,4 %. Більш активному синтезу зелених пігментів у прилистках гороху сприяло застосування гербіциду в тих же нормах на фоні передпосівної обробки насіння Поліміксобактерином 50 мл/т. На даному фоні показники вмісту суми хлорофілів перевищили контроль І  у фазі 7–8 прилистків на 9,1, 10,3, 9,5 %, та на 21,7, 23,5, 22,3 % – у фазі бутонізації-цвітіння. Найвищий вміст суми хлорофілів а + b у прилистках гороху по даному фону було відмічено у варіанті досліду, де проводилось обприскування посівів гербіцидом Пульсар 40 у нормі 0,75 л/га сумісно з регулятором росту рослин Біолан, що перевищувало контроль І на 13 та 24,4 % відповідно до фаз розвитку культури. Отже, застосування гербіциду з біологічними препаратами більш позитивно впливає на вміст суми хлорофілів а + b у прилистках гороху ніж його самостійне внесення.

Література

1. Біологічний азот: Монографія /В.П. Патика, С.Я Коць, В.В. Волкогон, О.В. Шерстобоєва та ін. За ред. В.П. Патики – К.: Світ, 2003. – 424с.
2. Карпенко В.П. Біологічні основи інтегрованої дії гербіцидів і регуляторів росту рослин / В.П. Карпенко, З.М. Грицаєнко, Р.М. Притуляк, С.П. Полторецький, І.І Мостовяк, О.О. Фоменко – Умань: «Сочинський», 2012. – С. 175-220.
3. Грицаєнко З. М. Вміст хлорофілу в листках озимої пшениці залежно від дії гербіцидів та біологічно-активних речовин / З. М. Грицаєнко, Л. Я. Куш // Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти: тези доповідей ІІІ Міжнародної конференції. – Львів, 2007. – С. 125-126.
4. Радченко М.П. Вміст фотосинтетичних пігментів та ТБК-активних речовин у рослин сої за сумісного застосування гербіцидів та мікродобрив. / М.П. Радченко, С.І. Сорокіна, Ж..З. Гуральчук, Є. Ю. Мордерер // Вчені записки : серія «Біологія, хімія». ––  2013. – Т.26,  № 1. – С. 172-178.
5. Грицаєнко З.М. Гербіциди з біостимуляторами: фізіолого-біохімічні процеси в рослинах озимої пшениці при сумісному внесенні препаратів / З.М. Грицаєнко, І.Б. Леонтюк // Захист рослин. – 1999. - №12. – С. 19-20.
6. Мельничук Т. М. Мікробні препарати в системі біоорганічного землеробства / [Мельничук Т. М., Патика В. П.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Т.2. – С.423 - 426.
7. Карпова Г.А. Эффективность использования регуляторов роста и бактериальных препаратов на яровой пшенице / Г.А. Карпова, Е.Н. Зюзина // Зерновое хозяйство. – 2007. – №5. – С. 16–17.
8. Грицаєнко З.М. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і грунтів / [З.М. Грицаєнко, А.О. Грицаєнко, В.П. Карпенко]; під ред.. З.М. Грицаєнко. – К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2003. – 320 с.