Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки |
Лошкова Юлія асистент Херсонський державний аграрний університет м. Херсон Шевченко Віктор к.с.-г.н., доцент Херсонський державний аграрний університет м. Херсон
ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ВИРОЩУВАННІ РИБОПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ КОРОПОВИХ РИБ ДЛЯ ВСЕЛЕННЯ У ВОДОЙМИ ПОНИЗЗЯ ДНІПРА
Проблема вирощування рибопосадкового матеріалу зберігає свою актуальність протягом всієї історії рибництва. У сучасних умовах вирощування рибопосадкового матеріалу здійснюється за пасовищної технології з мінімальними витратами внаслідок обмеженості можливостей заходів стимулювання [1 – 3]. У цьому зв’язку виключного значення набуває розробка механізмів гнучкого і адекватного реагування на складні природні та господарські умови за для максимально ефективного використання наявних засобів інтенсифікації. У цьому зв’язку незаперечний інтерес являє розробка математичних моделей прогнозування результатів вирощування рибопосадкового матеріалу коропових риб для вселення у природні водойми пониззя Дніпра. Дослідження проводилися в умовах Херсонського виробничо-експериментального заводу частикових видів риб орієнтованого на вирощування рибопосадкового матеріалу коропових риб для зариблення природних водойм пониззя Дніпра. Досліджувався вплив внесення органічних і мінеральних добрив на результати вирощування коропових риб. У якості експериментального матеріалу використовувалися дволітки коропа, білого товстолобика та білого амура в процесі вирощування. Підсумкова оцінка результатів вирощування базувалася на показниках рибопродуктивності ставів, виходу з вирощування, середньої маса особин. Математичний аналіз здійснювали відповідно до існуючих методик [4]. Показники фізико-хімічного режиму ставів знаходилися у допустимих рибоводно-біологічних нормах і не перешкоджали потенції росту в умовах експерименту. Рівень природної кормової бази був задовільним і забезпечував рибопосадковий матеріал необхідною кількістю основними кормовим організмами. У процесі експериментальних робіт для стимулювання розвитку природної кормової бази та покращення екологічного стану в ставах вносили органічні (перегній великої рогатої худоби), і мінеральні (аміачна селітра і суперфосфат) добрива. Перегною у стави було внесення у кількості від 500 до 5050 кг/га, аміачної селітри – від 10 до 150 кг/га, і суперфосфату – від 10 до 40 кг/га. Кількість посаджених на вирощування цьоголіток коропа, білого товстолобика і білого амура складала 8,23 – 12,59 тис.екз/га. Середня маса посадкового матеріалу відповідала нормативній. У результаті вирощування рибопосадкового матеріалу були отримані дволітки коропа, середня маса яких складала 0,110 – 0,139 кг, білого товстолобика 0,114 – 135 кг, білого амура – 0,111 – 0,140 кг. Рибопродуктивність знаходилась у дуже широких межах і по коропу дорівнювала 22,00 – 83,74 кг/га, білому товстолобику 211,19 – 583,56 кг/га, білому амуру 13,70 – 26,45 кг/га. Загальна рибопродуктивність ставів коливалася від 246,90 до 693,75 кг/га. Загалом слід відмітити, що у результаті вирощування отримали якісний рибопосадковий матеріал коропових риб, маса якого була вище 100 г і відповідала стандартним значенням. Отримані дволітки були життєстійкими і придатними у подальшому до умов зимівля у природних водоймах. З метою прогнозування результатів вирощування в залежності від кількості внесених добрив провели експериментальні дослідження із застосуванням методів математичного моделювання. За результатами проведеного повного факторного експерименту отримали математичні моделі (1) – (3), які враховують вплив кількості внесення перегною, аміачної селітри і суперфосфату та їх взаємний вплив на показники рибопродуктивності коропа і рослиноїдних риб: (1) (2) (3) де РП – рибопродуктивність, кг/га; G – кількість перегною, що вноситься, кг/га; S – кількість суперфосфату, що вноситься, кг/га; А– кількість аміачної селітри, що вноситься, кг/га. Рівень адекватності представлених рівнянь був підтверджений у ході експериментальної перевірки і дозволяє використовувати їх для розрахунку і прогнозування реальних значень рибопродуктивності коропа, білого товстолобика і білого амура при відповідному рівні інтенсифікаційних заходів.
Література
| |
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (18.10.2015) | |
Переглядів: 384 |
Всього коментарів: 0 | |