Заболотна Віра

к.б.н., старший викладач

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

м. Кременець

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ БАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ НА РІСТ І РОЗВИТОК СОЇ КУЛЬТУРНОЇ

Провідною сільськогосподарською культурою, якій належить основна роль у вирішенні проблеми рослинного білка у продуктах харчування людини в планетарному масштабі, є соя. Головними властивостями сої є високий вміст в її насінні білка (від 33 до 45%), олії (20–25%), вуглеводів (до 25%), мінеральних речовин [1]. Важливе значення сої полягає ще й у тому, що вона поповнює запаси азоту в ґрунті завдяки фіксації молекулярного азоту атмосфери у симбіозі з бульбочковими бактеріями, а це має значення для отримання екологічно чистої продукції рослинництва [2].

Проте висока продуктивність цієї культури залежить від її симбіозу з бульбочковими бактеріями Одним із основних прийомів підвищення ефективності соєво-ризобіального симбіозу є застосування мікробних препаратів на основі активних штамів бульбочкових бактерій. У зв’язку з цим в останні десятиріччя спостерігається зростання попиту на інокулянти для сої.

Метою наших досліджень було вивчення впливу передпосівної обробки насіння препаратами бульбочкових бактерій на ріст і розвиток сої в ґрунтово-кліматичних умовах Кременеччини.

Об’єктом дослідження були рослини сої культурної Glycine max (L.) Merr. cорту Мар’яна спільної селекції Інституту фізіології і генетики НАН України, Селекційно-генетичного інституту та Інституту землеробства УААН. Передпосівна обробка насіння проводилася бактеріями Bradyrhizobium japonicum виробничого штаму 634б, а також бактеріальними препаратами КМД, “Арго” та препаратом N 1, який є сумішшю бактерій штамів 634 б та 646 у співвідношенні 1:1. Штам бактерій та бактеріальні препарати люб’язно надані відділом симбіотичної азотфіксації Інститутом фізіології рослин та генетики НАН України.

Насіння висівали на глибину 4–5 см, ширина міжрядь – 45 см. Ґрунт ділянок – сірий лісовий. Норма висіву – 80 кг/га. Площа облікової ділянки 5 м². Повторність дослідів 4-кратна. Розміщення дослідних ділянок рендомізоване. Перед посівом насіння упродовж 10 хв стерилізували 70%-ним етанолом, промивали дистильованою водою та обробляли бактеріальними препаратами.

Визначення досліджуваних показників проводили, починаючи з 30-ї доби після сходів. Протягом вегетації досліджували процес формування бульбочок на коренях сої, вимірювали висоту та надземну масу рослин, в кінці вегетації облікували урожай насіння.

Як показали дослідження, у результаті інокуляції насіння бульбочковими бактеріями штаму 634б, а також досліджуваними бактеріальними препаратами, на коренях сої культурної активно формувалися азотфіксувальні бульбочки. Так, на 32-у добу після посіву на коренях сої, інокульованої бактеріями стандартного штаму 634б, сформувалось в середньому 10,7 бульбочок, маса яких становила 56,78 мг. Унаслідок інокуляції насіння препаратом N 1 бульбочок на коренях рослин сформувалося менше, однак вони мали більшу масу, ніж бульбочки на коренях контрольних рослин. Разом з тим зафіксовано, що рослини, інокульовані бактеріальними препаратами КМД та “Арго”, сформували значно більше кореневих бульбочок порівняно з рослинами контрольного варіанту. Така ж закономірність спостерігалася і у фазу цвітіння. Збільшення кількості і маси кореневих бульбочок у варіантах з інокуляцією рослин бактеріальними препаратами дозволяє зробити висновок про інтенсивну фіксацію цими рослинами молекулярного азоту повітря.

Дослідження впливу бактеріальних препаратів на ростові процеси сої культурної показали, що усі досліджувані препарати покращували ріст сої. На  32-у добу після посіву найвищими виявилися рослини, оброблені бактеріальними препаратами N 1 та “Арго” – в середньому 31,7 та 31,8 см. Необхідно зауважити, що рослини, оброблені препаратом “Арго”, утворювали менше бокових пагонів, а тому надземна маса рослин цього варіанту виявилася меншою за надземну масу рослин, інокульованих бактеріями виробничого штаму. Найкраще формували надземні масу рослини, насіння яких було оброблене бактеріальним препаратом N 1.

Облік отриманого урожаю насіння свідчить про те, що соя культурна в ґрунтово-кліматичних умовах Кременеччини може давати досить високі урожаї (середній показник усіх варіантів становив 32,07 ц/га). Середній урожай насіння з рослин, насіння яких оброблялось бактеріальним препаратом N 1, був найбільшим і становив 36,1 ц/га.

Таким чином, нами встановлено, що соя культурна в умовах Кременеччини може нормально рости, розвиватися і давати добрий урожай насіння. Для підвищення азотофіксувальної активності рослин, покращення ростових процесів та отримання високих урожаїв насіння доцільно використовувати препарати, виготовлені на основі бактерій. Особливо ефективним виявився бактеріальний препарат, створений  шляхом змішування бактерій штамів 634 б та 646 у співвідношенні 1:1 – прибавка урожаю насіння у результаті застосування цього препарату становила 35,7 відсотка. Результати проведених експериментів дозволяють зробити висновок про можливість використання даного бактеріального препарату для акліматизації та отримання високих урожаїв сої культурної в ґрунтово-кліматичних умовах північної частини західного Лісостепу України.

Література

1. Бабич А. О. Серекція, виробництво, торгівля і використання сої у світі / А. О. Бабич, А. А. Бабич-Побережна. – К.: Аграрна наука, 2011. – 548 с.
2. Биологическая фиксация азота: бобово-ризобиальный симбиоз: [монография : в 4-х т.] / С. Я. Коць, В. В. Моргун, В. Ф.  Патика [и др.]. –  Т. 1. – К.: Логос, 2010. – 508 с.