Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_2_Технології_і_природа

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПІДЩЕП ПЕРСИКА В РОЗСАДНИКУ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Трофанюк Анатолій

к. б. н., доцент

Петренко Світлана

к. с.-г. н., доцент

Чуйко Віолета

аспірант

Одеський державний аграрний університет

м.Одеса

 

Господарсько-біологічна оцінка підщеп персика в розсаднику в умовах ПІВДЕННОГО ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

 

Сучасний розвиток промислового та присадибного садівництва характеризується в першу чергу пошуком і впровадженням у виробництво оптимальних конструкцій насаджень. Важливою ланкою у вирішенні цієї проблеми є добір сорто-підщепних комбінувань, використання яких дає можливість створювати високопродуктивні сади. На півдні України серед кісточкових порід найбільш розповсюджений персик. Для забезпечення постійно високої його врожайності  необхідно  формувати високопродуктивні сорто-підщепні комбінування з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов зон вирощування. У світовому садівництві створено достатню кількість цінних насіннєвих і клонових підщеп для персика. Традиційно персик вирощується на мигдалі, його сіянцях або мигдалі звичайному. Проте вони не завжди відповідають вимогам інтенсивного садівництва. Універсальних підщеп не існує, тому потрібен ретельний підхід до їх впровадження в різних ґрунтово-кліматичних умовах півдня. Пошук та оцінка перспективних підщеп і сорто-підщепних комбінувань персика  визначають актуальність наших досліджень [1,2,3,4,5].  

Мета досліджень полягала у комплексному вивченні господарсько-біологічних ознак  насіннєвих і клонових підщеп персика, в тому числі персико-мигдальних гібридів, в розсаднику і виділенні кращих форм, які б  відповідали вимогам сучасного садівництва.

Об'єктами досліджень були насіннєві підщепи селекційних форм Нікітського ботанічного саду, зокрема: 3-11-37, 1004-88, Декоративний Рябова, 1027-89, 3-9-58, Нектарин х Мигдаль, 295-89, 1005-88, Миристий (3-9-33),  Нютинський,  1159-89, 295-86 та клонові підщепи: АП-1, Весняне полум’я, Пуміселект, Фортуна, ВВА-1, Евріка 99 і ВСВ-1. В якості контрольної підщепи використовували сіянці мигдалю гіркого. В якості прищеп - сорти персика Сочний, Коллінз та Редхавен.

Досліди виконано протягом 2006-2014 років на базі державного підприємства «Навчально-дослідного господарства ім. В.А. Трофімова Одеського державного аграрного університету» у ґрунтово-кліматичних умовах Південного Причорноморського степу України. Ділянка не зрошується, ґрунт - чорнозем південний, добрива не застосовували. Висівання насіння нових форм підщеп проводили в листопаді після його попередньої стратифікації протягом 40-45 днів. Схема посіву 80х10-15 см. По кожній формі підщеп висівали 300 насінин. Щеплення сіянців-підщеп проводили в середині серпня. У другому полі розсадника в залежності від особливостей сорто-підщепної комбінації дослідження проводили на 40-70 облікових рослинах персика.

Виробничі підщепи повинні мати гарні господарсько-біологічні показники в першому полі розсадника. Серед вимог до насіннєвих підщеп найбільш важливою є польова схожість насіння - не менше 40-50%. Проведені обліки виявили, що досліджувані форми підщеп 1027-89, 1005-88, Миристий, 295-89, 3-11-37, 3-9-58, Нектарин х Мигдаль та Декоративний Рябова проявили дуже низьку схожість насіння (менше 40%). З інших форм підщеп у першому полі розсадника одержані позитивні результати, серед нових підщеп персика за основними показниками виділилися форми Нютинський, 1004-88 та 285-99, які мали польову схожість насіння майже однакову з контролем, але за силою росту сіянців перед окуліровкою, яка визначається за діаметром їх стовбурця, вони помітно перевищували силу росту мигдалю гіркого (відповідно на 22,7%, 16,8% та 14,8%).

Важливим показником при вивченні підщеп в розсаднику є сила росту сіянців перед щепленням (в серпні). Досліди показали, що у контрольному варіанті і у перспективних підщеп (№ 295-89, Мигдалеперсик Нютинський, № 1005-88 і № 1159-89) сіянці мали добру силу росту і практично всі були заокульовані. Найбільш сильнорослими були сіянці форми Нютинський, а найменш сильнорослими – форми № 1005-88.

Насіння мигдалю і типи клонових підщеп були посіяні і посаджені в перше поле розсадника у листопаді 2008 року з міжряддям 80 см, а в ряду насіння мигдалю гіркого через 10-12 см на глибину 3-4 см, укоріненні живці - через 22-25 см. В травні-серпні клонові підщепи поливали три рази по борознам. Схожість насіння контрольної підщепи мигдалю гіркого склала 56%. В середині серпня в першому полі розсадника клонові підщепи були заокулірувані сортами персика Коллінз та Редхавен. Приживлення окулірувань склало 97-100%. Перед окуліруванням було проведено вимірювання діаметру стовбурців і висоти рослин для вивчення сили росту підщеп (таблиця 1). Серед них більш сильнорослою була підщепа Пуміселект, у якої діаметр стовбурців рослин був на 5,6% (11,2 мм) більше ніж у рослин контрольної підщепи – сіянці мигдалю гіркого, у якого діаметр стовбурця був 10,6 мм, хоча висота рослин навпаки у сіянців Мигдаля гіркого становила 78,4см, а висота підщепи Пуміселект в середньому становила 69,2. Більш слабкорослі рослини визначені у підщеп Весняне полум’я, ВСВ-1 і Фортуна. Наприклад, діаметр стовбурців підщепи Весняне полум’я був меншим сіянців мигдалю гіркого на 23,6%. Визначена різниця в силі росту рослин за діаметром стовбурця перед окуліруванням підщеп Пуміселект, Весняне полум’я і контрольною підщепою, як свідчать дані статистичної обробки, є суттєвою і достовірною. Крім того у підщепи Весняне полум’я відмічена суттєво менша висота рослин і в результаті було заокуліровано тільки 89% підщеп, тобто 11% посаджених підщеп не підійшло до окулірування і залишилися тонкими.

Серед досліджених насіннєвих підщепних форм персика за комплексом виробничо-біологічних показників в умовах розсадника виявлені дві перспективні форми - 1044-88 та 295-86, які забезпечують більш високий вихід стандартних саджанців персика з кращими показниками розвитку надземної та кореневої системи в порівнянні з контрольною підщепою.

Таблиця 1

Основні виробничо-біологічні показники клонових підщеп персика в першому полі розсадника

Підщепа

Діаметр стовбурця

перед щепленням

Висота підщепи

Мм

%  до контролю

см

%  до контролю

Мигдаль гіркий

(контроль)

10,6

100

78,4

100

АП-1

9,9

93,3

81,6

104,1

Весняне полум’я

8,1

76,4

31,7

40,4

Пуміселект

11,2

105,6

69,2

88,2

Фортуна

9,2

86,7

62,3

79,4

ВВА-1

10,1

95,2

75,5

96,3

Евріка 99

10,3

97,1

61,6

78,5

ВСВ-1

9,0

84,9

66,4

84,6

НІР05

0,8

 

 

 

 

Література

  1. Сенин В.И., Ковалёва Н.Ф. Подвои персика в южной степной зоне Украины // Садоводство и виноградарство, - 1997, - №1, - С. 5-7.
  2. Сотник А.И. Хозяйственно-биологические особенности персика (Persica vulgaris Mill.) на перспективных подвоях на юге Украины / А.И. Сотник // Садівництво. –  2009. – Вып.62. – С. 121-125.
  3. Трофанюк А.П., Ершов Л.А. Персико-миндальные гибриды - перспективные подвои // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии, - 1973, - №1 - С. 28-29.
  4. Трофанюк А.П., Ершов Л.А. Подвои для персика на юге Украины // Садоводство, 1974, - №2, - С. 34-36.
  5. Трофанюк А.П. Изучение подвоев для персика в южной Причерноморской степи Украины // Вопросы биологии и агротехники плодовых культур: Сб. науч. Тр. / Одесский СХИ. - Одесса, 1985, - С. 35-40.
Категорія: Секція_2_Технології_і_природа | Додав: Admin (18.03.2015)
Переглядів: 1304
Всього коментарів: 0