Шерстюк Наталя

докт.геогр.н., доцент, завідувач кафедри

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

м. Дніпропетровськ

АНАЛІЗ ВПИВУ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОДИ Р.ІНГУЛЕЦЬ

Проблема погіршення якості води у річці Інгулець неодноразово і протягом багатьох років піднімалася Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації. Так, ще у 2010 році було заявлено, що функція природного відновлення якості води річки у межах Херсонської області вичерпана. Гранично припустимі концентрації сухого залишку перевищують припустимі значення у 1,4 — 1,7 рази, сульфатів — в 1,25 — 1,28 рази, за хімічним споживанням кисню — у 1,41 — 1,44 рази.

Відповідно до розпорядження Кабміну, дозволено скидання надлишку промислових шахтних вод зі ставка-накопичувача у балці Свистуново в річку Інгулець. Скидання відходів здійснюється в період з 1 листопада 2014 р. по 1 березня 2015 р. В 2013-2014 рр. було скинуто в річку із ставка-накопичувача у балці Свистунова 12,7 млн. м³ води з мінералізацією до 38 г/дм³.

Одним із шляхів покращення якості води в Інгульці було обрано подачу дніпровської води через канал Дніпро – Інгулець з квітня по серпень, у період зрошення. У 2014 році було перекачано 120-130 млн м³  дніпровської води.

Зараз щорічний середній обсяг стоку Інгульця у верхів’ях (в передмістях Кривого Рогу до впадіння в нього Саксагані) складає приблизно 0,24 км³. Причому, в значній мірі це вже не власне інгулецька вода, а вода з р. Дніпро, що подається каналом Дніпро – Інгулець з Кременчуцького водосховища. В Інгулець скидається приблизно 0,20 км³ шахтних вод Північного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК), 0,15 км³  з Інгулецького ГЗК, ставка-накопичувача балки Свистунова та стічних вод з очисних споруд міста.

У Криворізькому басейні розташовано 8 з 11 підприємств України з видобутку та переробки залізорудної сировини, а також підприємства з обслуговування основного виробництва.

У результаті накопичення у природних водах технофільних елементів відбувається докорінна зміна складу поверхневих та підземних вод, яку Н.С. Курнаков, М.Г. Валяшко, B.C. Самаріна, Ф.І. Тютюнова називають метаморфізацією. Під метаморфізацією розуміють зміни хімічного складу природних вод, у результаті яких відбувається зміна хімічних типів і підтипів (груп) вод під впливом комплексу техногенних (антропогенних) факторів у результаті фізико-хімічних і біохімічних процесів [1].

Для річки р. Інгулець виявлено загальний високий рівень техногенної метаморфізаціі хімічного складу води, що проявився у зміні гідрохімічного типу води, їх забрудненні суспензіями.

Гідрохімічні спостереження проводяться по пунктах спостереження : на північній ділянці (від с. Іскрівка до Карачунівського водосховища) – 5; на південній ділянці (від Карачунівського водосховища до с. Андріївка) – 10. Відбір проб води виконувався автором та працівниками Криворізької геолого-гідрогеологічної партії за пунктами спостережень.

На північну ділянку Інгульця надходить вода з каналу Дніпро – Інгулець. Саме з подачею води з Дніпра пов’язано те, що у більшості пунктів спостережень підтримується досить низька мінералізація води (до 1,5 г/дм³). При цьому тип води у трьох пунктах спостережень змінився з  та на .

Звертає на увагу те, що внаслідок техногенного впливу станом на 2014 р. на даній території у рівних частках відмічаються та  типи води у водних об’єктах, тоді як у 1989 р. їх було п’ять. Саме збільшення частки водних об’єктів з типом води  є наслідком посилення процесів гідролізу силікатів та алюмосилікатів, що у свою чергу є наслідком розвіювання із хвостосховища та кар’єру частинок первинних мінералів [2].

На південній ділянці Інгульця станом на 1986 р. тип води був різноманітний: , , , у 2014 р. тип води стає та . Такі суттєві зміни хімічного типу води поряд зі збільшенням її мінералізації (з 1,3 г/дм³ до 3,4 г/дм³) є наслідком скидів шахтних вод зі ставка балки Свистуново.

Таким чином виявлено, що в умовах техногенного впливу гірничо-видобувних підприємств характерна для природних вод метастабильність їх загального хімічного складу (однорідність рядів гідрохімічних показників) порушується; встановлено, що з часом процес метаморфізації набуває виражену просторово-часову спрямованість, обумовлену специфікою природних умов та інтенсивністю техногенного впливу, що у підсумку приводить до корінного перетворення вихідного класу води і переходу водотоку в нову стадію існування – стадію техногенно змінених вод. Такі води характеризуються високими концентраціями головних іонів, біогенних елементів, підвищеними мінералізацією й жорсткістю, зміною інших фізико-хімічних характеристик.

Експлуатація р. Інгулець у існуючому режимі (скиди високомінералізованих шахтних вод взимку, промивка річки дніпровською водою влітку) порушує гідрохімічні та гідробіологічні рівноваги. Фактичні спостереження вказують, що після припинення промивок, через 2-3 місяці (восени), хімічний склад води річки змінюється, її якість значно погіршується.

Отже, водний об’єкт не зберігає певні параметри внаслідок того, що змінюються процеси, які формують вміст хімічних компонентів у воді.

Література

1. Тютюнова Ф.И. Гидрогеохимия техногенеза / Ф.И. Тютюнова. – М.: Наука, 1987. – 335 с.

2. Шерстюк Н.П. Особливості гідрохімічних процесів у техногенних та природних водних об’єктах Кривбасу : монографія / Н.П. Шерстюк, В.К. Хільчевський. – Дніпропетровськ: ТОВ «Акцент ПП», 2012.– 263 с.