Головна » Статті » Конференція_2015_03_19-20 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВІДНОВЛЕННЯ ТРАНСПОРТУЮЧОЇ ЗДАТНОСТІ РІЧОК СТЕПОВОЇ ЗОНИ

Довганенко Денис

к.геогр.н, доцент

Осадча Лілія

к.геогр. н, доцент

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

м. Дніпропетровськ

 

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВІДНОВЛЕННЯ ТРАНСПОРТУЮЧОЇ ЗДАТНОСТІ РІЧОК СТЕПОВОЇ ЗОНИ

 

Проблеми пов’язані з раціональним використанням стоку річок в господарських цілях в Україні виникають регулярно та, як правило, мають статус не вирішуваних. Особливої яскравості ці проблеми набувають в регіонах з дефіцитом водних ресурсів та потужним промисловим та аграрним комплексами – Південно-східних регіонах України.

Одним з нещодавніх прикладів цієї проблеми (2012 р.) може слугувати обміління р. Оріль, пов’язане з перекриттям річки греблею. На меті було відновлення старого русла річки [1, 2]. Згідно журналістського розслідування [2] кінцева мета не була досягнута, а самі маніпуляції в статті автор називає «абсолютно авантюрними». Оріль не є єдиною річкою в степовій зоні з подібними проблемами. До таких річок відносяться: Мокра Сура, Самара, Інгулець та їх численні притоки. В тій же статті [2] заступником головного інженера Державного проектно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгосп» було дано роз’яснення, що однозначного рішення для ситуації, що склалася немає. Маються на увазі процедури розчистки та поглиблення русла. Наразі пропонується провести експеримент на одній з приток р. Орілі, а вже потім екстраполювати отриманий досвід на інші річки степової зони.

В чому ж полягає складність дотримання водного балансу річок? Чому існуючи технічні заходи та прийоми не являються достатньо ефективними у питаннях регулювання природного стоку річок? Одним з розповсюджених підходів вирішення проблеми замулення річок є відновлення русел шляхом їх розчистки. При цьому виконується гідравлічний розрахунок русла центральним принципом якого є не порушення вихідних природних характеристик русла та потоку в ньому. Зокрема  не допускається змінювати похил дна русла, його геометрію та шорсткість. Основний ефект від такого заходу є збільшення пропускної здатності русла та меженного стоку за рахунок поліпшення дренування водоносних горизонтів. Транспортуюча здатність потоку, як правило, збільшується не значно. А з урахуванням надмірного надходження твердого матеріалу зі схилів водозбору (під впливом розораності території) процедуру розчистки необхідно буде повторювати знов через досить короткий проміжок часу. До того ж виникає питання: Як врахувати стійкість русла за умов не порушення фонового типу руслового процесу на конкретній ділянці річки? В якості прикладу перелічених питань та проблем можна назвати нещодавню розчистку русла р. Велика Тернівка (приток р. Самари). В період з 2011 по 2013 рр. було розчищено близько 13 км пригирлової частини русла річки. На знімках Digital Globe за 2014 р. вже прослідковується заростання верхніх ділянок розчищеного русла річки. З урахуванням терміну, що минув з моменту розчистки, орієнтовний час заростання розчищеного русла становитиме 7 років. Тобто проблема замулення річки не вірі шина.

Безумовно, це є досить поверхневим аналізом проблеми відновленням річок степової зони. Та все ж вона й досі існує і пропоновані заходи, з огляду на не стабільне фінансування водоохоронної діяльності, не є її «панацеєю». Яку альтернативу можна запропонувати в такому випадку?

Оскільки метод розчистки русел не здатен в достатніх об’ємах збільшити стік річок та транспортуючу здатність річки, то, можливо, спочатку слід сконцентруватись на протидії водній ерозії на схилах річкових басейнів. До того ж, фітомеліоративні заходи, що проводяться разом з розчисткою русел набувають ефективності лише через декілька років. Ще однією альтернативою або доповненням до існуючих методів відновлення річок можна назвати “залпові” скиди води з водойм, що розташовані у верхній частині гідрографічної мережі. Якщо планувати скиди в межений період, то це повинно забезпечити додатковий транспорт наносів і з рештою, відновлення русла річки. 

 

Література

  1. Давиденко Г. Оріль загнали у глухий кут [Електронний ресурс] // Сільські новини. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://silskinovyny.com/situatsiya/item/1515-oril-zagnali-u-gluhiy-kut.html
  2. Давиденко Г. Без приток Орелі нема… [Електронний ресурс] // Сільські новини. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://silskinovyny.com/aktsenti/item/1920-bez-pritok-oreli-nema.html
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (17.03.2015)
Переглядів: 480
Всього коментарів: 0