Белова Ірина

к.е.н, доцен

Тернопільський національний економічний університет

м. Тернопіль

СУТЬ СИСТЕМИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

Економічні реформи останніх років у нашій країні призвели до необхідності реформування бухгалтерського обліку на засадах міжнародної гармонізації і стандартизації. З цією метою була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 1706 від 28.05.98, яка затвердила Програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Для створення національної системи бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України було сформовано Методологічну раду з бухгалтерського обліку [2, с. 258].

19 липня 1999 року був затверджений Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 1707-ІІІ, в який були внесені зміни від 08.06.2000 № 1807-ІІІ та від 22.06.2000 № 1829-ІІІ. Цим законом визначаються правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності [1, с. 5-6].

Для правильного і своєчасного виконання функцій управління необхідна інформація (економічна, технічна, біологічна, енергетична). Такою інформацію у межах підприємства забезпечує система первинного, аналітичного і синтетичного обліку, яка визначає закономірності поведінки об’єктів управління і систематизує дані щодо всіх видів його господарської діяльності.

В умовах створення та впровадження ефективних методів управління, що регулюються ринковими відносинами, облікова інформація на підприємстві стає основною передумовою результативного господарювання та засобом управління процесами відтворення. Управлінський облік, в свою чергу, поглиблює, деталізує і доповнює дані фінансового бухгалтерського обліку в частині витрат і доходів діяльності підприємства, тому в утворенні системи  інформаційного господарювання суб’єктів він відіграє важливу роль.

Система управлінського обліку в виробництві покликана шляхом реалізації інформаційної функції забезпечувати зворотній зв’язок між суб’єктом і об’єктами управління, тим самим максимально розвивати інші підсистеми, функції і механізми управління.

Відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, управлінський облік ― це процес ідентифікації, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації і передачі інформації, яка використовується управлінським персоналом для планування, оцінки і контролю роботи організації, для впевненого використання звітності по ресурсах [5, с. 72].

Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначено, що внутрішньогосподарський (управлінський) облік ― це система обробки і підготовки інформації про діяльність підприємства у процесі його управління [6].

На сьогодні можна дати таке трактування управлінському обліку ― це система відображення та групування бухгалтерської інформації для внутрішніх потреб і прийняття керівниками правильних управлінських рішень відповідно до цілей і завдань підприємства.

Науковці розвиток системи управлінського обліку поділяється на чотири етапи:

1) внутрішньогосподарський (управлінський) облік був лише засобом реєстрації господарських операцій методом подвійного запису і складанням фінансової звітності;

2) пов’язаний з розробкою системи калькулювання змінних витрат, що отримала назву директ-костинг (Direct Costing) та обліку за центрами відповідальності;

3) розпочався в середині 70-х років і сприяв посиленню ролі стратегічного управління в умовах глобальних змін у технології та системах управління;

4) має назву нормативного, який у порівнянні із ”стандарт-кост” має свої особливості [3, с. 12-15].

Також науковці виділяють вісім етапів процесу ухвалення управлінського рішення: 1) збір, обробка і аналіз інформації; 2) опис проблемної ситуації; 3) діагностування виявленої проблеми; 4) ретельне виявлення і обґрунтування варіантів усіх альтернатив; 5) попередній вибір кращої альтернативи; 6) оцінка альтернативи особою, що приймає рішення, на основі отриманої та додаткової (субʼєктивних думок) інформацій; 7) остаточне ухвалення і оформлення рішення; 8) реалізація управлінського рішення та контроль за його дотриманням. Кількість етапів, операцій і процедур визначається складністю та типом вирішуваної проблеми [4, с. 165-168].

Отже, можна зробити такий висновок, що управлінський облік як самостійна частина бухгалтерського обліку виник закономірно на певному етапі розвитку економічної системи. Серед основних умов виникнення управлінського обліку можна виділити відокремлення із загальної бухгалтерської служби підприємства управлінської бухгалтерії для оперативного і своєчасного формування потрібної інформації у прийнятті правильних управлінських рішень.

Література

1. Бухгалтерський облік у галузях економіки: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / В. Б. Захожай, М. Ф. Базась, М. М. Матюха, В. М. Базась; за ред. В. Б. Захожая, М. Ф. Базася – К.: МАУП, 2005. – 968 с.
2. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку: [підручник] / Н. М. Грабова; За ред. М. В. Кужельного. — 6-те вид.— К.: А.С.К., 2005.— 266 с.
3. Іванюта П. В. Внутрішньогосподарський (управлінський) облік у виробничих підрозділах сільськогосподарських господарюючих суб'єктів: [навчальний посібник.] / П. В. Іванюта, З. М. Левченко – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 368 с.
4. Колпаков В. М. Теория и практика принятия управленческих решений: [учеб. пособие], 2-е изд., перераб. и доп. / В. М. Колпаков – К.: МАУП, 2004. – 504с.
5. Міжнародні стандарти фінансової звітності 2004 / [упорядкув С. Ф. Голов]; ч. 1., перекл. з англ. ‒ К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2005. – 1304 с.
6. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні. Закон України від 16.07.99 р. // Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні за національними стандартами. – Київ «Молодь», 2000. – 7-15 с.