Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_5_Економічні науки

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Авраменко Тетяна

к.е.н., доцент кафедри економіки

підприємства імені І.Н. Романенка

Національний університет біоресурсів

і природокористування України

м. Київ

 

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Україна є промислово-аграрною країною. Вона є одним із провідних експортерів зернових культур у світі. Україна активно розвиває агропромислову сферу. Тому питання ефективного використання земельних ресурсів є актуальним. Від ефективного використання землі залежить подальший розвиток аграрної економіки країни та прибуток аграрних підприємств від виробничої діяльності.

Згідно Конституції України, основного закону нашої держави, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави [1, ст. 14].

Землі України за цільовим призначенням поділяються на дев’ять категорій. Цільове призначення основних категорій земель визначається законами України. Цільове призначення земель за законодавством – це встановлений порядок, умови та межі експлуатації (використання) земель для конкретної мети і відповідно до категорії земель [2;].

Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення,   які надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської, науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення мають особливий правовий режим. Вони забезпечують виробництво продуктів харчування, а також виробництво сировини для промисловості. Перш за все, такі землі надаються для ведення сільськогосподарського виробництва. За даними земельного кадастру встановлюється придатність земель для потреб сільського господарства.

Земельні ділянки передаються громадянам України у приватну власність або на умовах оренди для ведення фермерського господарства. З метою зацікавленості власників землі і землекористувачів у збереженні і підвищенні родючості сільськогосподарських угідь, ефективності цільового використання земельних ресурсів передбачено економічне стимулювання за використання і охорону земель.

Керуючись Земельним кодексом України, можна визначити такі основні принципи організації раціонального використання земельних ресурсів, як: принцип рівноправності усіх форм власності на землю; платність землекористування; цільове використання земель; раціональне, екологобезпечне використання та охорона земель [2].

На теперішній час сільське господарство – одна з найважливіших галузей з вирощування сільськогосподарських культур для забезпечення потреб населення продуктами харчування.

Ресурсний потенціал аграрного підприємства представляє собою сукупність земельних, матеріально-технічних, трудових, фінансових, нематеріальних ресурсів, включаючи здатність працівників підприємства використовувати ефективно дані ресурси для досягнення стратегічних та поточних цілей сільськогосподарських підприємств [3, ст. 43].

Таблиця 1

Стан земель сільськогосподарського призначення в Україні

Землі с/г призначення

Станом на 01.01.2014 р., тис. га

% від загальної площі території України

Станом на 01.01.2013 р., тис. га

Динаміка

Сільськогосподарські землі

4274,5

70,8

42756,0

-11,5

у т. ч.: сільськогосподарські угіддя

41525,8

68,8

41536,3

-10,5

 з них:  рілля

35525,5

53,9

32518,4

7,1

перелоги

251,2

0,4

253,5

-2,3

багаторічні     

насадження

893,5

1,5

894,3

-0,8

сіножаті

2408,8

4,0

2410,5

-1,7

пасовища

5446,8

9,0

5474,5

-27,7

Інші сільськогосподарські землі

1218,7

2,0

1219,7

-1,0

 

 

Землі сільськогосподарського призначення збільшились порівняно із 2013 роком, що на мою думку є добрим показником для збільшення показників зібраного врожаю.

Вирощуючи певні культури аграрії повинні звертати увагу на те, що певні культури є «важкими» для землі, наприклад, соняшник. Після нього земельна ділянка потребує «відпочинку» хоча б рік. На жаль не всі аграрні підприємства виконують цю потребу бо переслідують мету економічного прибутку, а не поліпшення землі.

Рішення проблеми ефективного використання земельних ресурсів задовольнить, в першу чергу, зростаючі потреби населення в якісних продуктах харчування. Тобто, чим ефективніше використання земельних ресурсів, тим активніше проходить процес мінералізації ґрунтів, що тільки підвищує родючість земельних ділянок.

Економічне стимулювання землевласників і землекористувачів за раціональне використання та охорону земель передбачає такі заходи: надання податкових і кредитних пільг; виділення коштів державного і місцевого бюджетів для відновлення земель, пошкоджених не з вини власників землі та землекористувачів; звільнення від плати за земельні ділянки, які перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану на період, передбачений проектом проведення робіт; часткову компенсацію з коштів бюджету за зниження доходу в результаті тимчасової консервації пошкоджених земель не з вини землевласників і землекористувачів [2].

Земля при неправильному використанні втрачає свою родючість і штучно вона не відновлюється. Земельні ділянки можуть перетворитись на пустелю під дією вітру, сонця, опадів та інших природних не залежних від людини явищ. Нераціональна та неефективна діяльність людини це може лише прискорити.

Земля буде вічним засобом виробництва та прибутку лише тоді, коли її будуть використовувати правильно, бережно, турботливо та за цільовим призначенням. При цьому родючість землі буде тільки підвищуватись. Що благотворно буде вливати на подальший розвиток аграрної політики та подальшу передачу родючої та багатої ресурсами землі наступним поколінням.

Завданням кожного аграрного підприємства є зменшення впливу на землю, на структуру ґрунту, збереження властивості землі та створення благотворних умов для підвищення родючості земельних ділянок. Зниження родючості ґрунтів впливає на урожайність сільськогосподарських культур. Для цього треба зменшувати кількість внесених добрив та хімікатів, які кидають аграрії на боротьбу зі шкідниками. Хімікати не тільки погано впливають на землю, на її структуру, а й безпосередньо впливає на продукцію, а через продукцію на здоров’я людини.

 

Література

  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
  2. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – ст. 27.
  3. Яременко В. В. Новий тлумачний словник української мови / В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. – У 4-ох т. – Т. 3. – К. : В-во «Аконіт», 1999. – 927 с.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 485
Всього коментарів: 0