Плісак Тетяна

к.е.н., доцент кафедри банківської справи

Нетребчук Лариса

старший викладач кафедри банківської справи

Київський національний торговельно-економічний університет

м. Київ

ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ КОНСОЛІДОВАНОГО РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ У БАНКІВСЬКІЙ ГРУПІ

У банківській системі України функціонує значна кількість банківських груп, ризики від діяльності яких впливають на її стабільність.

Ризики групи представляють собою сукупні ризики, прийняті материнським банком та його дочірніми компаніями, що консолідуються за видами ризиків чи їх комбінацією.Це потребує кардинально іншого підходу до управління ризиками як з боку регуляторів, так і з боку банку.

Розуміння важливості цієї проблеми знайшло відображення в Законі України «Про банки та банківську діяльність», ст.9 якого визначає особливості здійснення НБУ нагляду на консолідованій основі за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків групи. НБУ має право встановлювати вимоги до банківської групи /підгрупи на консолідованій та субконсолідованій основі щодонаявності ефективної системи: корпоративного управління, управління ризиками, внутрішнього контролю, складання звітності тощо.[1]

Виконання регулятивних вимог вимагає від банків побудови ризик-менеджменту з урахуванням консолідації ризиків учасників групи, тобтомає враховувати всі ризики, на які наражаються учасники групи в процесі діяльності, таохоплювати всі структурні рівні (від органів управління групи до рівня, на якому безпосередньо генерується ризик).

Отже, консолідований ризик-менеджмент– система методів, процедур таінфраструктури, що забезпечують ідентифікацію, оцінку, контроль і моніторинг ризиків групи,та визначення розміру економічного капіталу для їх покриття.

Консолідований ризик-менеджментмає виконувати наступні завдання:

• забезпечувати реалізацію політики групи в галузі ризик-менеджменту;
• розмежовувати компетенції різних рівнів управління групою у сфері ризик-менеджменту;
• забезпечувати виконання вимог регулюючих і наглядових органів щодо адекватності застосовуваної групою системи управління ризиками;
• формувати єдині стандарти, принципита підходи ризик-менеджменту;
• здійснювати уніфікацію застосовуваних учасникамигрупи методів і процедур щодо управління окремими видами ризиків;
• створювати механізм управління обсягом та структурою ризиків групи;
• створюватипроцедуру інформаційного обміну, необхідного для консолідованого управління ризиками;
• формувати єдині формати складання та подання звітності про стан ризиків дочірніми компаніями та материнським банком;
• здійснювати контроль над адекватністю систем управління ризиками в дочірніх компаніях.

Для забезпечення ефективного управління ризиками маєбути розроблена політика з управління ризиками в банківській групі та визначені організаційні рівні, що приймають участь в цьому процесі.

Консолідований ризик-менеджмент банківськоїгрупи складається з:

• локальних систем ризик-менеджменту на рівні дочірніх компаній, що передбачає самостійність прийняття рішень щодо управління відповідними видами ризиків у рамках встановлених повноважень та лімітів;
• системи консолідованого управління ризиками на рівні групи, що передбачаєвстановлення переліку питань, за якимиприйняття рішення та централізований контроль здійснюється материнським банком. До таких питань входитьоцінка капіталу,контрольризиків,підготовка звітності про стан ризиків.

З метою забезпечення адекватного управління ризиками банківської групи формування ризик-менеджменту має ґрунтуватися на таких принципах:

1. безперервність процесу виявлення, вимірювання та контролю усіх видів ризиків банківської групи на усіх рівнях[2];
2. максимальна уніфікація методології ризик-менеджменту в учасниках групи (застосування єдиних стандартів, принципів і підходів в управлінні ризиками, включаючи рекомендації Базельського комітету та принципи GARP);
3. формування загальногрупових систем лімітів, спрямоване на обмеження ризиків з метою мінімізації сукупного рівня втраті раціонального розподілу ризиків між компаніями (наприклад, обмеження концентрації кредитного ризику на одного контрагента, інсайдера, групу пов'язаних контрагентів);
4. забезпечення оперативності збирання звітності учасників групи з метою складання звітів про ризики групиз урахуванням їх інтеграції в загальну систему фінансової й управлінської звітності та оптимізації кількості звітних форм і виключення дублювання інформації;
5. стимулювання учасників групи до постійного вдосконалення системи ризик-менеджменту та зацікавленості в її практичному застосуванні[2];
6. встановлення ступеня координації діяльності компаній зуправління ризиками залежно від їх профілю та схильності до конкретних видів ризику;
7. розподіл зон відповідальності щодо здійснення моніторингу ефективності функціонування системи управління ризиками групи.

Отже, консолідований ризик-менеджмент має забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку, моніторинг та контроль усіх ризиків банківської групи.

Література

1.Про банки та банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 №2121-III (із змінами від 04.07.2014 р. №1588-VII).

2. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: Постанова Правління НБУ від 02.08.2004 №361 (із змінами, внесеними Постановою Правління НБУвід 21.06.2012 №255).