Назарова Яна

магістр, факультет аграрного менеджменту

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

ФОРМУВАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗЕРНОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Зерновиробництво займає вагому роль у розвитку аграрного сектору економіки України. Зерно є  надзвичайно важливим експортним продуктом, що забезпечує ефективність функціонування зернової галузі та значні надходження  валютних коштів, сприяє економічному зростанню та становленню країни.

Актуальність  формування і реалізації експортного потенціалу зернового комплексу України зростає в умовах глобалізації і міжнародної інтеграції, трансформації міжнародних економічних відносин і структури світової агропродовольчої системи.

Дослідженням проблеми теорії й практики формування експортного потенціалу зернового комплексу України присвячені праці багатьох науковців, зокрема В.Г. Андрійчука, В.І. Бойка, І.В. Буравського, В.І. Власова, П.І. Гайдуцького, В.І. Губенка, С.І. Дем’яненка, Л.В. Діброви, І.В. Кандиби, С.І. Кваші, І.В. Кобути, О.В. Крисального, В.Я.Месель-Веселяк, В.О. Олійника,   Л.М.Худолій, О.М. Шпичака  та інших вчених.

Однак і на сьогоднішній день розгляд головних питань формування експортного потенціалу зернового комплексу України виходять на перший план.

Відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” експорт товару розглядається як вивіз товару з митної території України без зобов'язання про зворотнє ввезення [1].  В Митному кодексі України від 13.03.2012. № 4495-VI (із змінами) наводиться аналогічне визначення експорту і  додається уточненням режиму – це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України [2].

Україна завжди мала значний експортний потенціал зернових культур.

З'ясуємо суть поняття “експортний потенціал зернового комплексу”.  Вважаємо, що під експортним потенціалом зернового комплексу слід розуміти здатність аграрного сектору країни здійснювати виробництво і реалізацію на світовому ринку конкурентоспроможної продукції зернової галузі з максимальною користю для країни.

Протягом тривалого часу провідними експортерами зернових на світовий ринок є: США, Канада, Австралія, Аргентина, Китай, країни ЄС, Україна та Росія, які забезпечують близько 90% його обігу. Нині Україна входить до десятки найпотужніших експортерів зернових, експортує зерно в 90 країн світу.

За обсягами експорту пшениці Україна входить до десятки основних країн експортерів. Найбільшими імпортерами української пшениці за підсумками 2011-13 МР визнані Туніс ( 23% від сукупного експорту пшениці з України), Сирія (20%), Кенія (19%),  Ізраїль (17%) і Іспанія (10%) [3].

В 2013 р. порівняно з 2009 р. урожайність зернових культур підвищилась  на 9,9 ц/га, або на 33,9%, що призвело до збільшення обсягів виробництва на 26,4%. Зібрано рекордний урожай зерна за роки незалежності країни - понад 63 млн.т. В структурі виробництва зернових найбільшу частку займають кукурудза  та пшениця, відповідно, 49% і 35% . Обсяги експорту збільшилися на 43,5% і становили у 2013 р. 28,7 млн.т, а обсяги імпорту скоротилися на половину до 0,1 млн.т.

Щороку відбувається нарощування експортного потенціалу зерна в Україні. Так, в 2013 р. експорт зерна збільшився в 9 разів порівняно з 1990 р.

В грошовому еквіваленті експорт зерна в Україні в 2013 р. становив 6,4 млрд. дол. США, у тому числі кукурудзи і пшениці — на суму 5,7 млрд.дол. США, що відповідає 89% всього експорту зерна.

 Наприкінці 2013 р. відбулося підвищення попиту на українське зерно через відмову Китаю від імпорту кукурудзи із США. Причиною цього було виявлення вмісту генетично модифікованого штама MIR162 в  імпортнованій із США кукурудзі. В листопаді 2013 р. Україна експортувала в Китай найбільшу за останні 10 років партію кукурудзу на зерно. В 2014 р. Україна має намір ексортувати в Китай кукурудзу, сою, ячмінь, пшеницю та рапс на загальну суму 2-2,5 млрд. дол. США.

Україна залишається лідером в експорті зернових культур в Єгипет. В 2013 р. було експортовано 508,38 тис. т пщениці і кукурудзи, що становить 58,5% від загального імпорту зернових культур в цю країну.

За оцінками фахівців Мінагрополітики України, якість зерна, ефективна робота на зовнішніх ринках і мінімізація маржі та інфраструктурних витрат на внутрішньому ринку повинні дозволяти нашим виробникам отримувати не менше 80 % від світової ціни. Реальні можливості України оцінюються у 30 – 35 млн. т експорту зерна за умови виробництва 60 – 65 млн. т зерна.

Україна має реальний потенціал підвищити свої позиції  щодо експортеру зерна на світовий ринок і зробити вагомий внесок у подолання світової продовольчої кризи. За оцінками експертів протягом наступного десятиріччя Україна має можливість наростити виробництво зернових до 120 тис.т і зайняти друге місце в світі (після США) за експортом зернових [4].

Література

1. Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

2. Митному кодексі України від13.03.2012. № 4495-VI (із змінами) . [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua

3. Аналіз ринку зернових [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrselko.com/uploads/media/Ukrselko_Grain_Market_Analysis_120918.pdf

4. Чіпко Т. М. Експортний потенціал АПК України у вирішенні світової продовольчої кризи. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.uk.xlibx.com/4prodovolstvie-produkty/140934-1.php