Скаб Оксана

к.с.-г.н., старший викладач

Львівський національний аграрний університет

м. Дубляни

Антоняк Галина

д.б.н., професор

Львівський національний університет імені І. Франка

м. Львів

КОРИГУВАЛЬНИЙ ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ «Е-СЕЛЕН» НАРІСТ І РОЗВИТОК ТА ЯКІСТЬ М'ЯСА МОЛОДНЯКУ КРОЛИКІВ ЗА ДІЇ K₂Cr₂O₇

Впродовж останнього десятиріччя значної актуальності набула проблема техногенного забруднення навколишнього середовища сполуками Хрому [1;5]. Сполуки три- і шестивалентного Хрому широко використовують у промисловості, а хромовмісні відходи виробництва є розповсюдженими забрудниками атмосферного повітря, води, ґрунту [4;5]. Нині вплив Cr (VI) на організм викликає все більше занепокоєння, оскільки щорічно з промисловими відходами в компоненти навколишнього середовища надходить понад 10⁵ тонн хрому [6]. Майже 35% Хрому, що вивільняється з антропогенних джерел, є у формі сполук Cr (VI) (хромати, дихромати).

Актуальність досліджень впливу шестиваленного Хрому на організм сільськогосподарських тварин зумовлюється тим, що значне забруднення компонентів навколишнього середовища впродовж останнього десятиріччя призвело до збільшення частоти потрапляння Cr (VI) у корми тварин і продукти тваринництва (м’ясо, молоко, яйця), що становить ризик для організму людини. Сучасні наукові дані свідчать, що в деяких випадках вміст Хрому (VI) у м’язах і внутрішніх органах (печінка, нирки) тварин, яких вирощують на тваринницьких фермах, перевищує допустимий рівень [8]. Показано, що концентрація шестивалентного Хрому в кормах тварин часто є підвищеною порівняно з нормативними показниками [2], особливо на територіях поблизу розміщення підприємств із обробки шкіри, а також у разі використання відходів шкіряного виробництва в годівлі тварин [3;7; 9].

Метою роботи було з’ясувати коригувальний вплив препарату «Е-селен» на продуктивність молодняку кроликів у разі перорального надходження Cr (VI) у формі калію біхромату.

Дослідження проводили впродовж двох місяців на кроликах породи «Шампань» тримісячного віку. Тваринам дослідних груп разом з питною водою давали розчин K₂Cr₂O₇ з розрахунку на щодобове надходження токсиканта в дозі 5 мг/кг живої маси впродовж 60 діб, кроликам контрольної групи – лише питну воду. Крім того, кроликам однієї дослідної групи перед початком надходження K₂Cr₂O₇ вводили внутрішньом’язовою ін’єкцією препарат «Е-селен» (0,04 мл/кг живої маси).

У дослідженнях установлено, що введення впродовж 60 діб K₂Cr₂O₇ з питною водою, пригнічує ріст молодняку кроликів, зменшує приріст живої маси за дослідний період на 15,9 %, знижує забійну масу на 11,2 % (р<0,05), а масу печінки і селезінки збільшує, відповідно, на 21 і 39 %.Введення молодняку кроликів препарату «Е-селен» на тлі перорального надходження K₂Cr₂O₇, виявляє коригувальний вплив на зазначені показники, нормалізуючи забійну масу тушок і масу внутрішніх органів тварин, крім маси селезінки, яка у тварин цієї групи залишалася більшою від контролю.

Водночас пероральне введення молодняку кроликів K₂Cr₂O₇, погіршує якість м’яса тварин, зменшуючи вміст жиру на 12 %. Однак, введення препарату «Е-селен» кроликам, які отримували з питною водою K₂Cr₂O₇, сприяло нормалізації вмісту жиру у м’язі піддослідних тварин.

Отримані результати дають підстави стверджувати, що використання препарату «Е-селен» нівелює шкідливий вплив дихромат-аніона на продуктивність кроликів, нормалізує процеси росту й розвитку, покращує хімічний склад і якість м’яса за умов надходження Cr (VI) в організм тварин.

Література

1. Новікова І. Хром у природних водах і можливості його видалення біологічним методом / І. Новікова, Т. Паршикова, О. Ольхович // Вісник Київського національного ун-ту імені Т. Шевченка. – 2007. – № 12. – С. 39–41.
2. A survey of selected heavy metal concentrations in Wisconsin dairy feeds / [Y. Li, D.F. McCrory, J.M. Powellet al. ] // J. Dairy Sci. – 2005. – Vol. 88, N 8. – P. 2911–2922.
3. Assessment of tannery based chromium eco-toxicity through investigating regional bio-concentration in commercially produced chicken eggs and their physical properties / [A.M. Hossain, M.S. Islam, М.М. Rahmana et al.]// Bangladesh J. Sci. Ind. Res. – 2009. – Vol. 44, N 1. – P. 11–30.
4. ATSDR (Agency for Toxic Substances and Disease Registry). Toxicological Profile for Chromium, U.S. Department of Health and Human Services, Public Health Service, ATSDR. – 2012. – 592 p.
5. Das A.P.Occupational health assessment of chromite toxicity among Indian miners / A.P. Das, S. Singh // Indian J. Occup. Environ. Med. – 2011. – Vol. 15, N 1. – P. 6–13.
6. ЕРА (Environmental Protection Agency). Chromium, Integrated Risk Information System. Washington, D.C.: Office of Health and Environmental Assessment, U.S. EPA; 1999 // Режим доступу: www.epa.gov/iris/.
7. Estimation of chromium (VI) in various body parts of local chicken/[M. Tariq, R. Rabia, A. Sakhawat et al.] // J. Chem. Soc. Pakistan. – 2011. – Vol. 33, N 3. – P. 339–342.
8. Heavy metals and other elements in serum of cattle from organic and conventional farms / [A. Tomza-Marciniak, B. Pilarczyk, M. Bąkowska et al.] // Biol. Trace Elem. Res. – 2011. – Vol. 143, N 2. – P. 863–870.
9. Quantitative structure activity relationship and risk analysis of some heavy metal residues in the milk of cattle and goat / [F. Muhammad, M. Akhtar, I. Javed et al.] // Toxicol. Ind. Health. – 2009. – Vol. 25, N 3. – P. 177–181.