Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 1 Сільськогосподарські науки

СУЧАСНИЙ СОРТОВИЙ СКЛАД ВИДІВ ГІРЧИЦІ І ТЕНДЕНЦІЇ ЙОГО ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДНО АГРОЕКОЛОГІЧНИМ УМОВАМ ПІВДЕННОГО СТЕПУ

Жуйков Олександр

к.с-г.н., доцент

доцент кафедри рослинництва, селекції, генетики та насінництва

ДВНЗ «Херсонський ДАУ»

м. Херсон

СУЧАСНИЙ СОРТОВИЙ СКЛАД ВИДІВ ГІРЧИЦІ І ТЕНДЕНЦІЇ ЙОГО ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДНО АГРОЕКОЛОГІЧНИМ УМОВАМ ПІВДЕННОГО СТЕПУ

Відносно гірчиці сарептської, то її виробництво в Україні традиційно ведеться з використанням сортів виключно вітчизняної селекції [1]. Екологічні умови «гірчичного поясу» України (а це, здебільшого, південь країни з жорстким гідротермічним коефіцієнтом) за схожістю можуть бути поставлені поряд лише з Поволжям і Західним Сибіром Російської Федерації, а також Північним Казахстаном, тому на вітчизняному аграрному ринку гіпотетичну конкуренцію вітчизняним сортам можуть складати лише сортозразки російської селекції. Сорти гірчиці сизої вітчизняної селекції повністю відповідають екологічним умовам вирощування, тому нами був проаналізований сучасний сортовий склад культури в розрізі вітчизняних сортозразків, що занесені до Реєстру станом на 2005 та 2010 рік. Селекцією даної культури в нашій державі традиційно (ще з часів колишнього СРСР) займаються два наукових центри – Інститут олійних культур НААНУ (на сьогодні районовані сорти Тавричанка, Мрія, Світлана, Діжонка, Ретро, станом на 2005 рік знаходилися у Реєстрі Тавричанка 5 і Тавричанка 15) та Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва НААНУ (сорт Роксолана). Останнім часом, через значну популярність культури серед виробничників і сталий попит на товарне насіння на внутрішньому та зовнішньому ринках, питанню селекції нових перспективних сортів гірчиці сарептської приділяється все більше уваги, і на ринок виходять нові організації-оригінатори. На сьогоднішній день в Україні зареєстровано по одному сорту гірчиці сизої селекції Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (Чорнява), Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НААНУ (Росава), а також три сорти закордонної селекції – Ракета (Державна наукова установа Всеросійський науково-дослідний інститут олійних культур ім. В. С. Пустовойта, Російська Федерація), Террафіт (П. Х. Петерсон Заатцухт Лундегеард, Німеччина), ПР45Ж10 (Піонер Хай Бред Світзерленд СА, Швейцарія). Стосовно сортового складу озимої гірчиці сарептської, то пріоритет за Інститутом олійних культур НААНУ, що є оригінатором переважної більшості сортів озимої форми культури в державі. Серед п’яти сортів, що знаходяться у Державному реєстрі, чотири є результатом селекційної діяльності ІОК (Новинка, Деметра, Венера, Аннушка), сорт Романтика виведений Національним науковим центром «Інститут землеробства НААНУ». Еколого-географічні особливості розміщення основних посівних площ гірчиці білої в Україні з їх тяжінням в бік північно-західних та центральних районів країни зумовили аналогічну тенденцію щодо територіально-адміністративного  підпорядкування  вітчизняних наукових установ, котрі займаються роботою із селекції та інтродукції нових сортів культури. На сьогоднішній день зареєстровані для вирощування в Україні 9 сортів білої гірчиці, з них один – закордонної селекції (сорт Луна, заявник –  П. Х. Петерсон Заатцухт Лундегеард, Німеччина). В Україні селекційну роботу із культурою ведуть ТОВ «АНДІ» Аграрний науково-дослідний інститут (є оригінатором сорту Юлія), ТОВ «НДВАП Українська гірчиця» (сорт Борівська), Національний науковий центр «Інститут землеробства НААНУ» (Еталон), Інститут кормів НААНУ (Кароліна), Інститут олійних культур НААНУ (Талісман), ПСП «Агротехсервіс» (Світязь), Івано-франківський інститут агропромислового виробництва НААНУ (Підпечерецька), Хмельницький інститут агропромислового виробництва (Подолянка). Цілком зрозуміло, що зазначені сорти гірчиці білої в першу чергу відповідають екологічним особливостям агрокліматичної зони, в якій розташована установа-оригінатор, разом з цим, за більшістю сортів культури подана інформація і щодо рекомендованого вирощування, крім Полісся та Лісостепу, і в степовій зоні. А, зважаючи на високу екологічну пластичність культури, значний рівень толерантності до комплексу несприятливих абіотичних і біотичних факторів, скоростиглість, нами був зроблений висновок про проведення агробіологічної оцінки всього сучасного сортового складу гірчиці білої в умовах Півдня України з метою встановлення найбільш перспективних сортів для включення у зональну ресурсозаощаджуючу технологію виробництва товарного насіння культури. Зважаючи на те, що до останнього часу виробництво чорної гірчиці в Україні було спрямоване майже виключно на задоволення власного попиту, та приймаючи до уваги незначну кількість гірчичної сировини, необхідної для потреб фармацевтичної промисловості, що її майже стовідсотково забезпечував приватний сектор та декілька спеціалізованих господарств системи аптек, у вітчизняній культурі знаходилися переважно місцеві сорти гірчиці чорної. Останнім часом, через значне підвищення попиту на чорну гірчицю в Західній Європі, для вітчизняних сільгосптоваровиробників розкриваються широкі перспективи щодо уведення зазначеної культури у сівозміни з метою покращення економічного стану господарств, проте, на нашу думку, одним із стримуючих факторів збільшення вітчизняного виробництва цієї вигідної в економічному плані культури (окрім, звичайно, майже повної відсутності відпрацьованих зональних технологій вирощування) є вкрай незадовільна номенклатура районованих сортів чорної гірчиці, котрі б відповідали агроекологічним умовам, що є характерними для зони вирощування. Так, на час проведення наших досліджень, в Реєстрі районованих сортів знаходився лише один сорт селекції Івано-франківського інституту агропромислового виробництва НААНУ Софія, а також в деяких спеціалізованих господарствах  проходив державну перевірку сорт селекції НВО «Рапс-Ойл» Чорниш. Саме зазначені сортозразки були використані нами для проведення комплексу польових дослідів, що ставили за мету визначення їх відповідності агроекологічним умовам вирощування в зоні Сухого Степу.

 

Література

  1. Шурупов В.Г.  Горчица сарептская / В.Г. Шурупов, Е.В. Картамышева. – Ростов-на-Дону, 1997. – 53 с.
Категорія: Секція 1 Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 1170
Всього коментарів: 0