Логінов Михайло

 д. с.-г. н., завідувач кафедри

Росновський Микола

к.с.-г.н., доцент

Глухівський національний педуніверситет

Логінов Андрій

к.с.-г.н., ст.викладач

Глухівський агротехнічний інститут

ДО ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ СОРТІВ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ З ВИСОКОЮ ЯКІСТЮ ВОЛОКНА

Створення сортів льону-довгунця з генетично обумовленою високою урожайністю та якістю льонопродукції є одним із головних та економічно вигідних шляхів підвищення ефективності галузі льонарства.

У сировинному балансі текстильної промисловості за питомою вагою льяне волокно займає третє місце після бавовни і хімічного волокна. Значення галузі льонарства підвищується у зв'язку з гострою нестачею у країні бавовни. Разом з тим світовий досвід свідчить, що дефіцит бавовни можна значно зменшити шляхом заміни його волокном льону. Однак при цьому підвищуються вимоги до якості волокна.

Зусиллями селекціонерів у цьому напрямку були здобуті певні успіхи, створені сорти Світоч, Оршанський 2, Зоря 87 та деякі інші, які задовольняють вимогам текстильної промисловості, але вони поступаються за продуктивністю найбільш розповсюдженим у виробництві високоврожайним сортам.

Низька ефективність створення високопродуктивних сортів з високою прядивною здатністю волокна пояснюється недостатньою вивченістю успадкування ознак, які визначають його якість, внаслідок чого вони не використовуються у селекційному процесі. Складність вирішення даної проблеми полягає у тому, що для льону характерна наявність негативного взаємозв'язку між вмістом волокна в стеблах, урожаєм волокна і його якістю [1]. Тому виведення сортів з високою прядивною здатністю волокна поєднане з подоланням негативного взаємозв'язку між цими важливими господарсько цінними ознаками рослин.

Методикою селекції льону-довгунця визначення якості волокна селекційних номерів передбачається лише на третьому етапі селекції, коли одержують достатню кількість лляної соломи і волокна для проведення оцінки їх інструментальними методами. При цьому на першому та другому етапах  вивчення знаходяться тисячі селекційних номерів, а оцінка їх проводиться за морфологічними, господарсько цінними ознаками та за вмістом волокна і його урожаєм. Внаслідок наявності негативного взаємозв'язку між урожаем і якістю волокна серед вибракуваних в першу чергу виявляються елітні рослини і сім'ї з високою прядивною здатністю. Тому ефективність селекції на якість волокна знижується.

Виходячи з цього виникає необхідність контролювати ознаки якості волокна на більш ранніх етапах селекції на рівні індивідуальних елітних рослин, що дозволить виділити перспективний селекційний матеріал і використовувати його у селекційному процесі.

З метою вивчення характеру успадкування ознак, які визначають якість волокна, здійснювали діалельні схрещування сортів, контрастних за цими технологічними показниками – із низькою та високою прядивною здатністю волокна. За даними цих досліджень визначали комбінаційну здатність сортів, генетичні компоненти дисперсії  та ступінь домінування ознаків [2]. Відомо, що при схрещуванні батьківських форм з різною вираженістю ознак у гібридів можуть мати місце практично всі можливі типи домінування. Аналізуючи результати вивчення отриманих гібридів протягом п'яти років, у середньому за схемою діалельних схрещувань ефекти домінування ознак виявились: за вмістом волокна в стеблах – у 46,7% гібридів, гнучкості волокна – 48,4%; тонини–58,4%; міцності–48,4%; добротності пряжі –46,7%. В той же час ефекти наддомінування виявились у 21,6–33,3% гібридів, депресія – 41,6 –53,3 %, а решта ефектів домінування проявилась у незначній мірі: проміжне–1,7–6,6%; часткове – 5,0–13,3%; повне –0,0–3,3%. Генетичним аналізом встановлено, що регуляція ознак якості волокна здійснюється за типом повного домінування з високим вкладом адитивних ефектів. Система генетичної регуляції адекватна адитивно-домінентній моделі.

Одночасно з генетичними дослідженнями проводилась розробка методів оцінки якості волокна в малих пробах– з індивідуальних елітних рослин льону-довгунця.  На основі вивчення багатофакторної залежності ознак була розроблена емпірична формула розрахунку відносного розривного навантаження (ВРН) пряжі, яку пропонуємо вважати показником прядивної здатності волокна [3]:

де:  Р- розривне зусилля волокна, да Н;

Г-гнучкість волокна, мм; -маса волокна з рослини, г ;

1,66; 0,0066; 0,124;2,4; 6,24 – постійні коефіцієнти.

Про ефективність добору за величиною ВРН пряжі свідчить тє, що за три роки добору на підвищення цього показника він збільшився з 11,96 до 12,44, або на 0,48 сН/текс, а при доборі у протилежному напрямку-знизився з 11,93 до 11,10, тобто на 0,83 сН/текс. Результатом практичної селекційної роботи на основі даних досліджень є створення високопродуктивних сортів льону-довгунця із високою якістю волокна–Глобус та Гладіатор, які було занесено до державного Реєстру сортів рослин України у 2008 р., а також передано до держсортовипробування у 2011 р. сорт Есмань.

Література

1.Матвеєв Н.Д. О результатах изучения корреляционной зависимости между некоторыми количественными признаками льна /Н.Д.Матвеэв.– научно-агрономический журнал.–1928.–№2.–С.48–56.

2.Beil І.М. Inheritance of guantitative characters in grain sargum/І.М.Beil, R.S.Atkins//Iowa state cell I.Sci.–1965.–V.39.–№3.–Р.20.

3.Логінов М.І. Розробка методу оцінки якості волокна в індивідуальних рослинах льону-довгунця на перших етапах селекції / М.І.Логінов, М.О.Тимонін // Зб. наук.пр. Інституту луб'яних культур ІААН.–Глухів, 2004.– С.84–95 .