Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_6_Соціально-гуманітарні науки

РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО НАПРЯМУ

Омелько Мар’яна

викладач вищої категорії облікових дисдиплін

Технолого-економічний коледж

Вінницького національного аграрного університету

м. Могилів-Подільський

 

РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО НАПРЯМУ

 

Сучасна освіта в Україні спрямована на виконання одного із найважливіших завдань по створенню таких умов для формування особистості, для якої демократичне громадянське суспільство є осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих та суспільних інтересів. Цього можна досягти лише завдяки якісній підготовці молоді до активної участі в житті демократичного суспільства і формування її громадянської компетентності. Під компетентністю людини розуміють спеціальним шляхом структурований (організований) комплекс знань, умінь, навичок і ставлень, що дають їй змогу ефективно здійснювати діяльність або виконувати певні функції, забезпечуючи розв’язання проблем і досягнення певних стандартів у галузі професії або виду діяльності. Зазначені  знання, уміння, навички і ставлення формуються як впродовж життя, так і в процесі здобуття професії. Сформована компетентність дозволяє людині визначити, (розпізнати) і ефективно, успішно розв’язати, незалежно від ситуації, проблему, що є характерною для певної сфери чи виду діяльності. Одними із важливих чинників формування громадянських цінностей майбутніх спеціалістів є правові, економічні та соціально-психологічні знання.

Формування у студентів правових знань викладачі коледжу здійснюють при викладанні фахових обліково-економічних дисциплін, оскільки їх реалізація виникає  у здобутті знань людини національних і міжнародних актів. Це і Конституції України, і Кодексу законів про працю України, Бюджетного Кодексу, на норми яких викладачі посилаються під час викладання бухгалтерського обліку, обліку у бюджетних організаціях; це і знання Податкового Кодексу, які необхідні не тільки як майбутньому спеціалісту, а й для того, щоб особистість могла в майбутньому відстоювати свої права як споживача і платника податків.

Прикладом  здобуття економічних знань  є те, що під час вивчення таких дисциплін, як «Економіка підприємства», «Основи підприємництва», «Фінанси підприємств» студенти вивчають суть ринкових відносин,  фінансової системи, системи соціального забезпечення та соціального захисту.

Крім того, хочеться звернути увагу й на те, що перехід до ринку змінив не тільки економіку, а й світогляд людей,  ставлення до всього оточуючого. Отримання прибутку від підприємницької діяльності і, як наслідок, збагачення, з однієї сторони, та врахування інтересів держави, суспільства і окремої особистості з іншої – можливі лише при умові, що у бізнес прийдуть люди морально стійкі та виховані. Таке виховання є складним процесом, що побудований на суцільних протиріччях, при чому, розкриваючи питання, викладач зобов’язаний не тільки розкрити економічне поняття, проаналізувати законодавчий акт, а й навести приклади, у тому числі й негативні. В цьому випадку, особливо при викладанні фахових дисциплін, для викладача важливо:

-        навести позитивний та негативний приклад;

-        проаналізувати, що дало можливість здобути позитивних результатів та що спричинило до негативних;

-        проаналізувати наслідки, дати оцінку з моральної точки зору.

Наприклад, на занятті з дисципліни «Основи підприємництва та управлінської діяльності» при вивченні теми «Характеристика бізнесу та   підприємницького успіху» викладач наголошує, що в основі підприємницької ідеї є прагнення до успішності та  фінансової свободи. І тому прагне виробити у молодої людини прагнення досягти достатку, і водночас змушує усвідомити, що високі статки за рахунок інших призводять до їх бідності, принижують людину, породжують зневіру. При цьому необхідно розвинути прагнення досягти відповідного рівня, отримати визнання в суспільстві, не порушуючи закон.

Соціально-психологічна діяльність майбутніх фахівців проявляється у комунікативній взаємодії, поведінці людини в суспільстві. Саме тому викладачі під час теоретичних, практичних і семінарських занять застосовують такі форми і методи роботи, як аналіз виробничих ситуацій, робота в малих групах, елементи гри, імітації професійної діяльності, виконання інтегрованих професійних завдань тощо. Як на заняттях, так і під час засідань гуртків викладачі крім інтерактивних, застосовують традиційні методи; наприклад дають студентам випереджуючі завдання, по змісту яких проводяться бесіди, дискусії. Бесіди будуються так, щоб студенти змогли висловити власну думку, відстоювати позицію.

Отже, які б методи не застосовувалися, викладачі повинні пам’ятати про те, формування громадянських цінностей у студентів розвиває у них вміння: відстоювати свої права у суспільстві; орієнтуватися в умовах ринку; розв’язувати проблемні ситуації; критично сприймати інформацію, самостійно її аналізувати.

Одночасно у студентів слід формувати почуття власної гідності, толерантності, готовність відповідати за свої рішення. При цьому перевага має надаватись методам, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійність і критичне мислення.

 

Література

1. Рагозін М. Громадянське виховання: методологія і організація у світлі європейського досвіду// Шлях освіти. – 1999. - № 4.

2. Шелін С.В. Методика активізації навчання економічних дисциплін. – Організація навчально-виховного процесу, випуск 10, 2007.

3. Організація навчально-виховного процесу, випуск № 14, 2009. Форми, методи та організація навчання з д-ни «Бухгалтерський облік».

Категорія: Секція_6_Соціально-гуманітарні науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 182
Всього коментарів: 0