Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_6_Соціально-гуманітарні науки

АСИМЕТРІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ УКРАЇНИ: НОТАТКИ ДО ПРОБЛЕМИ

Салата Галина

к.і.н., старший викладач

кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи,

Київський національний університет культури і мистецтв

м. Київ

 

АСИМЕТРІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ УКРАЇНИ: НОТАТКИ ДО ПРОБЛЕМИ

 

Сучасні бібліотеки – важливі гравці глобалізаційних процесів інформаційного суспільства. Народження нового типу публічних бібліотек, яка включає в себе співпрацю держави, громадянського суспільства і бібліотек, повторне проектування предметної області, трансформації досвіду та джерельної бази фондів бібліотечних установ – вектор на шляху вдосконалення галузі ХХІ ст.

Асиметрія інформації державної програми реформування бібліотечної справи чітко проявляється в «Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 р. «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України», де зафіксовано аналіз поточної ситуації в секторі і визначення пріоритетів для бібліотек з точки зору якісних змін з докладними вказівками, завданнями та очікуваними результатами [1].

Асиметричною державній «Стратегії» є доповідь Єврокомісара Гюнтера Еттінгера» (Київ, 26-27 липня 2016 р.), який залучившись підтримкою владних інституцій України зазначив, що у цифрових технологіях повинні бути спільні стандарти. Україна повинна ввести 5G до 2020 р. і прийти таким чином до загальних стандартів з Європейським Союзом! [2].

Асиметрія державної політики галузі яскраво ілюструє коротка хронологія кроків держави на шляху її реформування. Скажімо, у 2007 р. Київська міська влада планувала придбати за рахунок міського бюджету нової літератури для всіх столичних бібліотек на загальну суму 2 млн. 365 тис. грн. Передбачалось профінансувати капітальний ремонт публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, Центральної бібліотеки для дітей ім. Т. Шевченка та спеціалізованої молодіжної бібліотеки «Молода гвардія». Лишається риторичною відповідь на питання про курс гривні до міжнародної валюти станом на 2007 р. та реалізацію цих «планів Маршалла» [3].

По меншій мірі дивною виявляється бравада владних інституцій Києва поповнити бібліотечні фонди літературою на 1,5 млн. гривень у 2016 р., з яких до кінця поточного року в усі бібліотеки міста направлять 20 тис. примірників літератури. А далі мовою влади продекламовано, що першою буде модернізована Центральна бібліотека ім. Тараса Шевченка для дітей (!!!), в якій на ремонт та оновлення направлено 1 млн. грн., завдяки цьому вона перетвориться в інформаційно-комунікативний культурний центр [4]. Repetitio est mater studiorum, чи цікава інформація для фіскальної служби…

Відвертим глумом держави над бібліотечно-інформаційною галуззю, точніше асиметрією державної політики є відмова Міськради Києва фінансувати бібліотеки для людей з вадами зору 26 вересня 2016 р. У Київській міськадміністрації заявили, що бібліотека знаходиться на балансі громадської організації «Українського товариства сліпих», що дає підстави відмовитися від фінансування витрат на опалення бібліотеки та на закупівлю літератури. Тож законні підстави знайдено, а бібліотека для сліпих ім. Островського (вул. Печерський узвіз,5) закликає киян допомогти у поповненні фондів та вирішенні інших важливих питань, адже у столиці європейської держави сьогодні проживає близько 3 тисяч киян з вадами зору, які відвідують бібліотеку [5].

Зважаючи на вище сказане, виявляється необхідним застосовування комплексного, системного підходу до подолання асиметрії державної політики у справі реформування бібліотечної галузі України. Держава і суспільство повинні зробити реальні кроки у подоланні стереотипів класичної моделі бібліотечних установ. Вкрай важливо спонукати українські державні інституції побачити бібліотечні інформаційні центри в якості важливого фактора для розвитку суспільства.

Проблема інформаційної асиметрії повинна бути вирішена як суспільством так і державою у тісній співпраці, адже інформаційне суспільство ХХІ ст. потребує сучасної моделі бібліотек. Необхідно створити нову парадигму організації і функціонування бібліотек в контексті глобалізації та інформаційної революції.

Першочерговими завданнями державних інституцій у подоланні її асиметричної політики у галузі бібліотечної справи повинно стати: впровадження нових інформаційних технологій; створення загальноукраїнського зведеного електронного каталогу; розширення участі бібліотек в науково-дослідній роботі; встановлення нових принципів міжнародного співробітництва; термінової модернізації бібліотечних функцій, структурної діяльності, автономії економічної складової діяльності публічних бібліотек, розширення прав бібліотечних установ на економічну діяльність, згідно «Класифікації видів економічної діяльності» (КВЕД) – складової частини державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні, який гармонізовано із статистичною класифікацією видів економічної діяльності у Європейському Співтоваристві (NACE), що у свою чергу гармонізовано із міжнародною стандартною галузевою класифікацією (ISIC).

Література

  1. Розпорядження Кабінету міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України» від 23 березня 2016 р. № 219-р // URI: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-р#n8 (1.V.2016).
  2. URI:http://ua.112.ua/suspilstvo/ukraina-povynna-vvesty-5g-do-2020-roku-ettinher-327520.html (26. VІ. 2016).
  3. URI: http://kiev.segodnya.ua/kpower/biblioteki-kieva-poluchat-knih-na-2-mln-365-tyc-hrn.html (8.Х.2016).
  4. URI:http://kievvlast.com.ua/news/kievskie_vlasti_obeshhajut_popolnit_bibliotechnie_fondi_literaturoj_na_15_mln_griven44160.html (8.Х.2016).
  5. URI:http://kievvlast.com.ua/news/vlasti_kieva_otkazalis_finansirovat_biblioteku_dlja_slepih43942.html (14.ХІ.2016).

 

Категорія: Секція_6_Соціально-гуманітарні науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 215
Всього коментарів: 0