Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_5_Економічні науки

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

Котько Наталія

к.е.н., завідувач лабораторії економіки

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

с. Оброшино, Львівська обл.

 

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

 

Визначальним спонукальним мотивом розбудови державності, утвердження євроінтеграційного курсу України є забезпечення високих стандартів життя громадян. Обсяги, структура та динаміка доходів сільського населення, формуючи параметри рівня його життя, слугують своєрідним індикатором як ефективності функціонування національної соціально-економічної системи, так і результативності усіх складових аграрної політики держави.

Вагомим чинником, що потребує окремої уваги як дослідників, так і в площині практичних підходів реалізації соціально-економічної політики держави є обумовлений сформованим господарсько-виробничими профілями територій сучасний стан і висока вірогідність погіршення показників регіональної диференціації доходів населення, зокрема - сільського. При цьому тенденції до поглиблення даного явища простежуються в різних аспектах: збільшення розриву в рівнях показників; наростання  відмінностей у співвідношеннях структурних складових грошових доходів і сукупних ресурсів домогосподарств як у міжрегіональному вимірі, так і в межах окремих економічних районів, а також у їх внутрішньому територіально-поселенському розрізі – між сільською і міською місцевостями.

Узагальнення результатів дослідження регіональних особливостей формування доходів сільського населення через призму аналізу статистичних матеріалів [1, с.251; 2, с.127-130, 134-136; 3, с. 119; 4, с. 121] дає підстави констатувати:

- порівняно із загальнодержавним рівнем, найвища частка та динаміка зростання доходів від підприємницької діяльності та від самозайнятості – в Закарпатській області, а доходів від продажу сільськогосподарської продукції – в Чернівецькій; доходи від власності в усіх областях Карпатського регіону є нижчими від загальнодержавного рівня.

- в економічних районах з переважно аграрною спеціалізацією (Подільський,  Карпатський, Поліський) в 2015 р. значно нижчою, порівняно з загальнодержавним показником, була питома вага оплати праці (на 10,8; 5,5; 5,6 відс. п. відповідно);  у даній групі економічних районів більшу роль відіграють соціальні трансферти та нижчою є питома вага грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств;

- найвища частка доходів від підприємницької діяльності в 2015 р. фіксується в Карпатському регіоні – 10,8% (в Україні – 5,6%); доходів від продажу сільськогосподарської продукції та доходів від власності – в Подільському – 5,7% та 2,2% відповідно (в Україні – 3,4; та 1,1%); найвища питома вага вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від  самозаготівель в 2015 р. була на Поліссі – 8,9; (5,1% - в домогосподарствах України.

- попри відмінності між рівнями загальнодержавних і регіональних показників складових сукупних ресурсів сільських домогосподарств, спостерігається загалом однакова спрямованість їх тенденційних змін.

Зважаючи на незначні коливання значень показників структурних складових, як в Україні, так і регіональному вимірі, є підстави стверджувати про відсутність відчутного позитивного впливу здійснюваних суспільно-економічних перетворень на процеси формування доходів сільського населення. Стабільно низьку, незважаючи на певне зростання в окремі роки, питому вагу  доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості можна розцінювати - як індикатор інституційної якості й сприятливості підприємницького середовища, а також в контексті масштабів прихованого безробіття та неформальної зайнятості.

Таким чином, характер сформованої структури сукупних ресурсів сільських домогосподарств за об’єктивної обмеженості, в умовах стагнації національної економіки та переважна монофункціональності її сільського сегменту, можливостей нарощування обсягів створення нової вартості вимушено спонукатиме до посилення орієнтації сфери державного регулювання доходів на їх перерозподіл. Це призводитиме до зростання податкового навантаження на зайнятих у формальному секторі, та, як наслідок – до подальшої тінєзації оплати праці й заощаджень, наростання «утриманських» і протесних  настроїв і соціальної нестабільності. Викривлена структура доходів сільського населення та їх порівняно низький рівень сповільнюватиме (а то й унеможливлюватиме) вирішення завдань соціально-економічної модернізації моделі територіального розвитку [5, с. 9-17], що передбачають: здійснення глибоких структурно-секторальних змін, спрямованих, передусім, на подолання монофункціональності сільської економіки;  техніко-технологічне оновлення виробництва соціальну та інституційну модернізацію.

 

Література

  1. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2015 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України). -  К.: [Б.в.], 2016. –380с.
  2. Домогосподарства Львівської області. Статистичний збірник / Головне управління статистики у Львівській області – Л. : [Б.в.], 2016. – 204 с.
  3. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2013 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України). -  К.: [Б.в.], 2012. – 380с.
  4. Домогосподарства Львівської області у 2005-2010 роках. Статистичний збірник  / Головне управління статистики у Львівській області – Л. : [Б.в.], 2012. – 209 с.
  5. Пітюлич М. М. Регулювання розвитку гірських територій в умовах модернізації економіки України: автореф. дис. … докт. екон. наук.: 08.00.05 /  М. М. Пітюлич. – Л.,2016. – 43с.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 38
Всього коментарів: 0