Козачишин Євгеній

слухач магістратури

Крокус Інесса

слухач магістратури

Науковий керівник – к.е.н., доцент Мацедонська Н.В.

Вінницький навчально-науковий інститут економіки ТНЕУ

м. Вінниця

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО ФОНДОВОГО РИНКУ

Перспективи економічного розвитку всіх сторін сучасної господарської діяльності можливі за відповідних вимог, кількісних та якісних параметрів для української економіки. Реформування економіки з метою подолання наслідків економічної кризи та відповідність її світовим стандартам потребує створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних і закордонних інвесторів, становлення та ефективного розвитку національного фондового ринку.

Останнім часом ми маємо можливість спостерігати не надто позитивні тенденції в розвитку фондового ринку України, все ж рівень його розвитку змушує бажати кращого. В порівняні із фондовими ринками розвинутих держав вітчизняний фондовий ринок перебуває на початкових етапах розвитку, в стані низької ліквідності і не достатньої привабливості для залучення інвесторів - потенційних користувачів його послуг.

Ситуація на фондовому ринку перебуває під впливом обставин, які мають місце в країні: політичних; економічних; регуляторних (проблем із репатріацією фінансових інвестицій за кордон через зміну нормативної бази НБУ щодо цих операцій). А оскільки понад 2/3 організованого фондового ринку України формує іноземний капітал, то зрозуміло, проблеми з виводом інвестицій мають своєю зворотною стороною проблеми їх входження [1].

Ще однією з важливих причин розвитку фондового ринку України є його низька ліквідність та слабка внутрішня підтримка. Тобто, у випадку настання кризового стану на фондовому ринку і бажанні інвесторів продати власні цінні папери, ринок не здатний повністю поглинути обсяг, що продається, і в результаті, продавець вимушений істотно знижувати ціну і ринок провалюється.

Не на найвищому рівні знаходиться внутрішня підтримка українського фондового ринку - вітчизняні інституціональні інвестори (пенсійні фонди, страхові компанії, які розміщують свої резерви в ліквідних акціях, інститути спільного інвестування) очевидно програють західним інвесторам за обсягом коштів, що інвестуються в український фондовий ринок, оскільки ті дуже швидко реагують на будь-які новини на відміну від українських.

Окрім слабкої внутрішньої підтримки та  низької ліквідності на фондовому ринку України існує ще одна фундаментальна проблема: вкрай низький відсоток акцій, які обертаються на біржі. З цього випливає, що фондовий ринок України є вкрай недорозвиненим і на ньому неможливо реалізовувати довготривалі інвестиційні стратегії. Саме за таких умов уповільнюється як і розвиток ринку, так і розвиток національної економіки в цілому.

Для того, аби покращити ситуацію на фондовому ринку України необхідні координовані дії Парламенту, Уряду та Фонду державного майна України. На нашу думку потрібно створити систему інформування і консультування населення щодо ситуації на фондовому ринку, більш активно розвивати накопичувальну пенсійну систему та проводити приватизацію державних підприємств переважно через фондову біржу. Виконання цих умов є достатнім для того, щоб швидко зробити вітчизняний фондовий ринок прозорим, ліквідним та ефективним [2, с. 46]. 

Також не можна не звернути увагу на покращення діяльності фондового ринку за рахунок виконання власних обов’язків депозитарієм, який згідно нинішньому законодавству повинен брати на себе функції клірингової організації. Клірингова організація та біржа повинні перебувати у тісній взаємодії, що не можливо без існування чіткого технологічного зв’язку. Тільки такий зв’язок дозволить створювати нові інструменти і, найголовніше, нові розрахункові механізми, які, в свою чергу, дозволять повністю гарантувати виконання всіх операцій на фондовій біржі.

У 2011 році, крім нестабільності глобального фондового ринку, український ринок цінних паперів «розгойдували» ще і внутрішні чинники. Втім, у таких умовах українські інвестори продовжували заробляти, віддаючи перевагу строковим інструментам, чого не скажеш про інвестиційні фонди, тільки п'ять з яких змогли отримати прибуток за підсумками 2011 року.

Головним розчаруванням 2012 року на українському фондовому ринку було критичне падіння обсягу торгів, однак 2013 рік за цим показником зумів перевершити свого попередника. Так, загальний обсяг угод на Українській Біржі за 2013 рік склав 10,23 млрд. грн., хоча в 2012 році був більше ніж удвічі вищим: 24,1 млрд. грн. [3]. На фоні зниження інвестиційної привабливості України, був зупинений процес притоку капіталу із-за кордону. Усі інститути працювали лише за рахунок внутрішнього ресурсу, але різка девальвація гривні і його мінімізувала. В 2014 році фондовий ринок України переживав не найкращі часи.

На нашу думку, щоб усунути існуючі недоліки на фондовому ринку слід починати із системного аналізу законодавчої та нормативної бази, що регулює діяльність фондового ринку, а також перейняти закордонний досвід регулювання фондового ринку. Так як покращення функціонування та збільшення популярності фондової біржі України, її успішний розвиток, сприятиме залученню інвестицій в національну економіку, зближенню її зі світовим господарством та відповідності світовим тенденціям розвитку, а звідси і позитивним зрушенням в національній економіці країни загалом.

Література

1.Краснова І.В. Фондовий ринок в Україні: стан та перспективи розвитку  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.problecon.com/pdf/2014/1_0/129_134.pdf

2.Чемодуров О. Капіталізація фондового ринку та економічне зростання/ О. Чемодуров // Економіка України. – 2011. - № 9 (598). – с. 43-53.

3.Прибуток на уламках: огляд інвестицій на фондовому ринку за 2013 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.prostobank.ua/finansoviy_gid/investitsiyi/statti/