Коленда Наталія

к.е.н., доцент, доцент кафедри менеджменту

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

м.Луцьк

ПРОБЛЕМИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

В умовах проведення реформаторських дій в усіх сферах суспільного життя та зниження довіри до влади постає потреба в істотному поліпшенні якісного складу органів державного управління та органів місцевого самоврядування. На це звертається увага практично в більшості нормативно-правових актів, що пов’язані з питаннями удосконалення державного управління та державної служби. Разом з тим, саме персонал державної адміністративної системи сьогодні піддається різкій критиці. Йому дорікають за відсутність професіоналізму і компетентності, ініціативності і рішучості, прояви байдужості і корумпованості. Владні структури звинувачуються в несистемному кадровому комплектуванні апарату державного управління [1,    c. 4]. І в цьому контексті така діяльність, якою є кадрове забезпечення усіх сфер державного управління набуває неабиякого значення щодо забезпечення належної реалізації положень Конституції України.

Варто зазначити, що науковцями мало досліджено поняття кадрового забезпечення органів державного управління та його якості. Зокрема, проаналізувавши існуючі визначення цього поняття, робимо висновок, що автори намагаються дати стисле трактування поняття, яке, в більшості випадків, не адаптоване до принципів діяльності державної служби в Україні.

З огляду на це в авторському визначенні під кадровим забезпеченням органів державного управління – розуміємо комплексну злагоджену діяльність, яка направлена на пошук, оцінку, добір і відбір кадрового складу органів державного управління, який відповідає певним критеріям, а також подальше навчання, розвиток, мотивацію, просування та правовий захист державних службовців відповідно до принципів кадрової політики держави.

Кадрове забезпечення органів державного управління можна представити через систему роботи з державними службовцями. Основними елементами роботи з персоналом в органах державного управління є:

• підготовчо-організаційна робота – планування кількісного та професійного складу персоналу, формування переліку вимог до претендентів на відповідні посади державної служби;
• підбір, відбір та формування кадрового складу державної служби, що базується на оцінці відповідності вмінь і навиків окремих конкретній посаді;
• розвиток та навчання персоналу;
• планування кар’єри працівників;
• присвоєння рангів – визначають певну ієрархію у відносинах між працівниками, мають певне значення у встановленні прав на матеріальне, грошове забезпечення та деякі пільги [2, с. 18];
• оцінка персоналу, яка передбачає проведення їх атестації та тестування з метою визначення ділових, професійних, моральних та особистих якостей, відповідності займаній посаді, а також можливості переведення на більш відповідальну посаду;
• психологічне консультування та забезпечення психологічної стійкості персоналу;
• гарантування соціальної безпеки працівників;
• формування корпоративної культури;
• розробка мотиваційної політики.

Проте ефективність кадрового забезпечення характеризує показник його якості. Якість кадрового забезпечення органів державного управління – це інтегральний показник рівня забезпечення державної служби персоналом, який базується на визначенні ефективності та продуктивності праці, рівні володіння та використання інноваційних технологій, знання та дотримання законодавчих актів, та враховуватиме думку громади до якість обслуговування.

До чинників, які впливають на якість кадрового забезпечення органів державного управління відносять:

• освітній рівень працівників;
• кількість працівників, які мають науковий ступінь;
• плинність персоналу в органах державного управління;
• відповідність освіти державного службовця займаній посаді;
• кількість державних службовців, які підвищили кваліфікацію.

Проведена оцінка, результати якої відображені в ряді інших досліджень, та аналітичні міркування дозволили виявити ряд системних проблем у сфері кадрового забезпечення державної служби, зокрема у:

- системі мотивації персоналу та його соціального захисту;

- системі оцінки ефективності діяльності та її плануванні;

- системі підбору та розвитку персоналу;

- системі організації кадрової роботи.

З метою вирішення виявлених проблем було визначено основні шляхи поліпшення якості кадрового забезпечення державної служби, серед яких варто виділити: зростання освітньо-професійного рівня та створення системи навчання державних службовців; удосконалення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців; удосконалення методики організації та проведення атестації працівників; зменшення плинності персоналу; оптимізація системи стимулювання праці державних службовців.

Література

1. Яцуба В. Г. Кадрове забезпечення державного управління (організаційно-правовий аспект): Дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.01 / Українська академія держ. управління при Президентові України / В. Г. Яцуба. – К., 1999. – 210 с.

2. Кагановська Т. Є. Кадрове забезпечення державного управління в Україні : Монографія / Т. Є. Кагановська. – Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. – 330 с.