Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_5_Економічні науки

МАКРОЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ КООПЕРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ

Лук'янова Марія

к.е.н., старший викладач

ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»

м. Бережани

 

МАКРОЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ КООПЕРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ

 

Кооперації відводиться велика роль як у підвищенні ефективності дрібнотоварного сектора агропродовольчого виробництва, так і в поліпшенні умов життєдіяльності на селі загалом [1, 2, 3]. Одним з найважливіших факторів високої конкурентоспроможності кооперативів у розвинутих країнах є державна підтримка їх діяльності, яка передбачає державне регулювання і допомогу організаційно-правовими та економічними методами. Необхідність державної підтримки кооперативної діяльності обумовлюється спільністю інтересів держави і кооперації, їх узгодженістю у вирішенні економічних та соціальних питань на місцевому, регіональному і національному рівнях.

В Україні можемо спостерігати стрибкоподібну траєкторію створення та функціонування кооперативів. Так, упродовж 2009 р. кількість сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні збільшилась з 496 до 645, а вже у 2011 р. зменшилась до 583. На початок 2016 р. їх кількість становила вже 1026 [4]. Такі перепади, зокрема, пов'язують із непрогнозованістю державної політики [5].

Через відсутність послідовної державної аграрної політики процеси реформування відбувалися із запізненням, непослідовно і неефективно. В результаті поки що не вдалося повною мірою використати переваги кооперації. Недооцінка значимості кооперативних форм господарювання засвідчила про недостатню кооперативну освіченість кадрів як у  міністерствах і відомствах, так і в регіонах. Неадекватне розуміння суті кооперації, ототожнення колективних сільськогосподарських підприємств з кооперативами призвело до того, що в Україні набули масового поширення так звані псевдокооперативні структури, що істотно стримувало розвиток реальних кооперативних процесів.

Макроекономічне регулювання кооперативних процесів передбачає на національному рівні - визнання вагомості кооперативного сектора в багатоукладній економіці; формування сприятливого нормативно-правового та інформаційного поля кооперативної діяльності; контроль за дотриманням норм законодавства, в тому числі антимонопольного, всіма суб’єктами ринкових відносин; на місцевому рівні - підтримку кооперативної ініціативи органами місцевої влади та місцевого самоврядування; сприяння об’єднавчим процесам сільського населення; невтручання в справи кооперативних формувань.

Існує об’єктивна необхідність розробки і практичної реалізації дієвої політики співпраці держави і кооперативів. Така політика має базуватися на принципах спільності інтересів і паритетності. Основними напрямами діяльності державних органів влади в сфері кооперації повинні стати: створення умов для розвитку та функціонування кооперативного сектора економіки, його підтримки та захисту; активізація діяльності кооперативів у розв’язанні економічних проблем і реалізації соціальної політики держави в межах спільних з державою програм співпраці; використання кооперативних цінностей для зміцнення основ демократії і формування громадянського суспільства; розширення співпраці кооперативів України з міжнародним кооперативним рухом.

Державна політика підтримки кооперативного руху має характеризуватися наступними рисами: децентралізація, налагоджений діалог між центральними та місцевими органами влади, збільшення потенціалу місцевих органів влади в ефективному прийнятті рішень.

Державна підтримка сільських ініціатив з розвитку малого підприємництва, кооперації позитивно впливає на формування середнього класу – прошарку населення, який дійсно готовий нести відповідальність за сталий розвиток економіки. Ініціювання кооперативного руху має відбуватися на мікрорівні. Особлива роль у інтенсифікації кооперування належить місцевим органам влади: місцевим відділам агропромислового та економічного розвитку, сільським і селищним радам, а також Національній спілці сільськогосподарських кооперативів України, сільськогосподарським дорадчим службам.

Дуже важливим для розвитку сільської місцевості є створення місцевими органами влади сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва, кооперування. Це сприятиме наповненню місцевих бюджетів, і відповідно, збільшить можливості їх участі в територіальному розвитку. Передбачається, що кооперативні організації будуть співпрацювати з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в питаннях виробництва продукції та надання послуг з метою зниження рівня безробіття (завдяки кооперації можна забезпечити роботою 1-1,5 млн. осіб), вирішенні інших економічних і соціальних проблем.

 

Література

1. Шевчишин М. М. Кооперативні засади розвитку виробничої і соціальної сфер села [Текст] : автореф. дис. … к-та екон. наук : 08.00.03 / М. М. Шевчишин . - ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». - К., 2007. - 20 с.

2. Бородіна О. М. Державна підтримка агросфери: еволюція, проблеми [Текст] / О. М. Бородіна, С. В. Киризюк, О. Л. Попова [та ін.]; за ред. О. М. Бородіної. - К.: Інститут економіки та прогнозування НАНУ, 2008. - 264 с.

3. Жибак М.М. Фермерські господарства Прикарпаття: стан та шляхи удосконалення їх функціонування [Текст] / М. М. Жибак, Г. М. Христенко // Агросвіт. - 2014. - № 9. - С. 3-6.

4. Міністерство аграрної політики та продовольства України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minagro.gov.ua/ministry?nid=15750. - Назва з екрана.

5. Іван Томич: розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів – магістральний шлях для АПК України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://a7d.com.ua/novini/4541-van-tomich-rozvitok-slskogospodarskih-obslugovuyuchih-kooperativv-magstralniy-shlyah-dlya-apk-ukrayini.html . - Назва з екрана.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 29
Всього коментарів: 0