Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_5_Економічні науки

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Федуняк Ігор

к.е.н., доцент

ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»

м. Бережани

 

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

 

В умовах сьогодення, в сільському господарстві, гостро стоїть проблема інтенсифікації в сучасних умовах, коли потрібно ліквідувати різкий спад у виробництві зерна та кормів  і  головне  забезпечити зростання  його  продуктивності. 

Ринок продукції рослинництва є майже основним складником економіки будь-якої країни, що визначає продовольчу безпеку держави, а також визначає фінансово-економічне становище аграрних товаровиробників [1, c.117].

На даний час рослинництво України характеризується структурною незбалансованістю, сучасні господарства на шляху розвитку й ефективного функціонування потребують фінансової, економічної і технологічної збалансованості з переробними підприємствами та обслуговуючими організаціями, що здійснюють матеріально-технічне забезпечення.

Інтенсивні технології представляють систему агротехнічних прийомів, які дають змогу максимально реалізовувати генетичний по­тенціал сортів і одержувати урожайність значно вищу, ніж забезпечують природні умови.
Інтенсивний тип відтворення базується на максимальному використанні досягнень науково-технічного прогресу і підвищенні ефективності виробництва. Ефективність рослинно-продуктового підкомплексу має стратегічне значення не лише для аграрного виробництва, а й для економіки в цілому [2].

Продовольча безпека нашої країни ґрунтується на забезпеченні її необхідною кількістю найважливіших видів продукції і, в першу чергу, зерна. Обмеженість ресурсного потенціалу, зокрема земельних і трудових ресурсів, економічна й екологічна ситуація, що склалася на сучасному етапі в Україні, вимагають вирішення питання забезпечення постійно зростаючого попиту на зерно інтенсивним шляхом. Одним із таких шляхів є використання високоякісного насіння, використання нових сортів і гібридів, роль яких полягає у збільшенні врожаїв, можливості одержання якісного зерна з високими хлібопекарськими властивостями.

Впровадження нових перспективних сортів є найбільш економічно вигідним і швидко доступним заходом, спрямованим на підвищення врожайності й нарощування валових зборів.

При інтенсивній формі розвитку збільшення виробництва продукції здійснюється на основі додаткових вкладень на ту ж саму площу за рахунок зростання врожайності культур. Передумовами переходу до інтенсивного сільського господарства є: необхідність дальшого збільшення виробництва сільськогосподарської продукції; обмеженість орнопридатних земель; нагромадження додаткових матеріальних засобів і коштів у підприємствах для інтенсивного розвитку сільського господарства.

В умовах, коли вартість матеріально-технічних і енергетичних ресурсів значно зросла порівняно з вартістю сільськогосподарської продукції, проблема енерго- та ресурсозбереження стала пріоритетною й поставила перед науковцями завдання пошуку шляхів зниження витрат матеріально-технічних та енергетичних ресурсів, які можна вирішити, в першу чергу, через запровадження біогазових технологій.

Послідовна інтенсифікація сільського господарства базується на додаткових вкладеннях, але не можна повязувати її суть лише з абсолютним зростанням додаткових витрат. У процесі інтенсифікації додаткові вкладення повинні відображувати якісне вдосконалення всіх матеріальних ресурсів на основі науково технічного процесу.

Спеціалізація і концентрація сільськогосподарського виробництва сприяють впровадженню інтенсивних технологій вирощування культур, здійсненню заходів щодо захисту ґрунтів, різних видів меліорації, прогресивних систем ведення землеробства і тваринництва. Але навіть для конкретного періоду, закон концентрації виробництва зумовлюється особливостями розвитку і розміщення продуктивних сил, особливостями природних та економічних умов [3, c.29].

Інтенсифікація рослинництва передбачає насамперед інтенсивне і ефективне використання продуктивності землі, підвищення її родючості, так як вона є основним засобом сільськогосподарського виробництва.

Основними стратегічними напрямами інтенсифікації виробництва в аграрних підприємствах у сучасних умовах можуть бути: залучення інвестиційних ресурсів, розвиток спеціалізації і концентрації виробництва до оптимальних розмірів; нові підходи до розвитку підприємницької діяльності; розвиток виробництва на інноваційній основі шляхом застосування нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, техніко-технологічна переоснащеність виробництва; диверсифікація виробництва і розвиток на цій основі внутрішньогосподарських виробничих відносин й обслуговуючої та збутової кооперації.

Інтенсифікація всебічно впливає на розвиток сільськогосподарського виробництва, створює нові можливості підвищення продуктивності праці, прискорює окупність виробничих витрат і знижує собівартість продукції.

 

Література

  1. Андрійчук, В.Г. Економіка аграрних підприємств / В.Г. Андрійчук. – Київ. – 2002. – 624 с.
  2. Галушко, В.П. Основи аграрної економіки: Підручник. / В.П. Галушко. – К.: Вища школа. – 2003. – 399с.
  3. Дергач, І.В. Інтенсифікація розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні / І.В. Дергач //  Економіка АПК. – 2010. – №3. – с. 43

 

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 80
Всього коментарів: 0