Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_5_Економічні науки

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

Таратула Руслана

к.е.н., доцент, завідувач кафедри

Львівський національний аграрний університет

м. Дубляни

 

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

 

Сьогодні умови господарювання обумовлюють необхідність створення інформаційної системи, що забезпечує раціональне управління земельними ресурсами на місцевому рівні. Вона може бути представлена у вигляді автоматизованої бази, яка систематизує інформацію про земельно-ресурсний потенціал територіальної громади. Це є безсумнівною перевагою, адже постійне вдосконалення інформаційних технологій спрощує процес обробки і зберігання даних для організації процесу використання і охорони земельних ресурсів на місцевому рівні.

Системна цілісність інформаційної основи організації землекористування покликана забезпечити комплексне планування використання земельних ресурсів з урахуванням сукупного екологічного впливу на їх стан, а також забезпечує формування раціональної системи землеохоронної діяльності, що вказує на цілеспрямоване здійснення землеохоронних заходів. Такий підхід, як показує практика, досить повно охоплює весь процес формування землегосподарських систем різних територіальних утворень, що в кінцевому підсумку дозволяє створити сприятливі умови як життєдіяльності населення, так і в цілому значно підвищити якість довкілля [1, с. 112]. Забезпечити ефективність цього процесу можливо лише за умови залучення інформаційних технологій, які дозволять об’єднати в єдину інформаційну систему весь масив інформації про стан територій, їх ресурсний потенціал, екологічний стан земель та раціональність розміщення на них природно-господарських об’єктів. Отже, наявність комплексної інформаційної системи дозволяє забезпечити раціональне землекористування та досягнути високої ефективності з урахуванням всіх видів та форм відомостей про земель ресурси та потенціал території. З огляду на це, в проектно-кошторисній документації стосовно розміщення, будівництва та експлуатації об’єктів нерухомості неодмінно повинен бути розділ, присвячений охороні довкілля, що враховує формування та реалізацію комплексної системи заходів щодо забезпечення на досить високому рівні екологічної безпеки, як в рамках окремого підприємства, так і на всій території, яку охоплює вищеназвана документація. Це дозволить створити передумови для ефективного залучення всієї території, що підвищить прибутковість виробництва та сприятиме соціально-економічному розвитку територій. Зростання прибутковості виробничої діяльності дозволить залучити більше коштів на реалізацію природоохоронних проектів та збільшити інвестування в розвиток екологізації виробництва. Найбільшої ефективності в даному випадку можна буде сягнути лише за умови чіткого здійснення всього комплексу запланованих заходів, які стосуються не лише процесу використання земельних ресурсів, а й усієї сільськогосподарської діяльності на певній території.

Еколого-економічний механізм регулювання використання земельних ресурсів в господарській діяльності покликаний забезпечити збереження прийнятного рівня екологічної безпеки в процесі виробництва. Для виконання цим механізмом свого прямого функціонального призначення необхідно забезпечити формування таких інформаційних відносин, які могли б забезпечити функціонування суб’єктів землекористування з огляду на їх складну структуру та характер. Саме тому використання інформаційних систем в процесі регулювання землегосподарської діяльності та забезпечення прийнятного рівня екологічної безпеки є надзвичайно важливим як в процесі розробки природоохоронних заходів, так і під час економіко-математичного моделювання процесів регулювання господарської діяльності [2, с. 19].

Створення інформаційних баз, здійснення моніторингу за станом земельних ресурсів та довкілля загалом дає можливість здійснювати розробку комплексних програм, які б включали в себе:

  • якісне планування та впровадження землегосподарських систем в рамках  територіальної громади;
  • розробку комплексних проектів щодо територіальної організації територіальних громад;
  • впровадження інноваційних підходів в землеустрій територіальних утворень;
  • формування інвестиційної привабливості територій з урахуванням соціально-економічного розвитку та екологічної безпеки землекористування;
  • формування науково-обґрунтованої системи еколого-економічного управління місцевими землекористуваннями незалежно від форм власності і господарювання на цих територіях.

З огляду на вищесказане, можна стверджувати, що основою для ефективного землекористування є інформаційні системи, які включають в себе інформацію не лише про стан земельних ресурсів, їх основну характеристику, географічне розташування та підпорядкування, а й про стан довкілля, рівень та характер забруднення, джерела шкідливого впливу тощо, про соціальні та економічні показники – рівень соціально-економічного розвитку, рівень безробіття, показники фінансової та інвестиційної діяльності підприємств та організацій. Окрім цього, інформаційні системи повинні включати інформацію про перспективні напрями розвитку території згідно економічних, екологічних та соціальних особливостей, що дозволить сформувати комплексну оцінку господарської та природоохоронної політики сільськогосподарських підприємств на тій чи іншій території.

Структуру інформаційного забезпечення в сфері використання земельних ресурсів на місцевому рівні варто розглядати як масив пов’язаних між собою кількісних та якісних показників в текстовій та графічній формі стосовно об’єкта земельних відносин. Кожен такий об’єкт, як зазначалось вище, має свої особливості, що відображається і на інформаційному забезпеченні. Таке забезпечення для реалізації своїх основних функцій включає в себе блок семантичної інформації. Ця інформація носить довідково-нормативний характер та використовується для визначення параметрів складових елементів будь-якого об’єкта земельних відносин, розробки алгоритмів для визначення характеристик такого об’єкта. Окрім цього, сюди входить нормативно-правова і соціально-економічна інформація стосовно методів використання ресурсного потенціалу територій.

У зв'язку з цим постійно відбувається трансформація чи коригування земельно-інформаційних систем, оскільки відбувається зміна відомостей, удосконалення підходів і технологій, що передбачають необхідність переходу на інноваційні методи формування баз даних за всіма параметрами інформаційних ресурсів  щодо землекористування територіальної громади.

Загалом, відзначимо, що політика органів місцевого самоврядування в сфері землекористування залежно від конкретної ситуації має включати управлінські рішення щодо збалансованого використання земельних ресурсів, створення сприятливих умов для розробки та впровадження комплексу землеохоронних заходів, спрямованих на охорону довкілля і зрештою на поліпшення життєдіяльності місцевого населення. Економічне стимулювання в сфері раціонального землекористування повинно спиратися на наукову концепцію земельної ренти. При цьому регулювання платежів за використання земельних ресурсів має відбуватися з урахуванням рентної складової і особливостей прояву її в рамках територіальної громади.

 

Література

  1. Миргород М.М. Роль земельної інформаційної системи в управлінні земельними ресурсами / М.М. Миргород // Збалансоване природокористування. – 2014. – № 4. – С. 111–115.
  2. Беляков Э.В. Механизм информационного обеспечения управления земельными ресурсами в современных условиях // Экономика и экология территориальных образований. – 2011. – № 6. – С. 18–23.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 48
Всього коментарів: 0