Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_5_Економічні науки

АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ КОРМОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Шаймухамєтова Валерія

викладач

Уманський національний університет садівництва

м. Умань

АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ КОРМОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Функціональні стратегії, до яких відноситься стратегія кормозабезпечення, відображають конкретні шляхи досягнення специфічних цілей, окреслених конкурентною стратегією підприємства, окремими його підрозділами і службами. Прийняття до реалізації тієї чи іншої стратегії конкретним підприємством залежить від його позиції на ринку, динаміки розвитку, стратегічного потенціалу, характеристик продукції, що ним виробляється, виробничих і фінансових ресурсів тощо – внутрішніх факторів, – а також від поведінки конкурентів, стану економіки, національної економічної політики, культурно-соціального середовища та інших зовнішніх факторів.

Процес формування стратегії будь-якого рівня базується на ретельному вивченні всіх можливих напрямів розвитку і діяльності підприємства і, традиційно, найпростіша схема включає етапи стратегічного аналізу, стратегічного планування і реалізації стратегії, які взаємопов’язані та замкнуті в єдиний контур.

Основними об’єктами аналізу зовнішнього середовища при формуванні стратегії кормозабезпечення є постачальники кормів, кормових добавок і кормової сировини та споживачі продукції тваринництва.

Вивчення кон’юнктури ринку кормів спрямоване на визначення «зон стратегічних ресурсів» з метою забезпечення виробництва продукції тваринництва належної якості з найменшими витратами і передбачає вивчення цін на корми, гарантії якості, часового графіку поставок, пунктуальності та відповідальності при виконанні умов постачальником, ризиків тощо.

Необхідність вивчення споживачів пояснюється двостороннім зв’язком між конкурентною стратегією тваринництва і функціональною  стратегією кормозабезпечення: не лише споживацькі пріоритети (смакові уподобання, платоспроможність, соціально-психологічні та демографічні характеристики тощо) продукції тваринництва визначають зміст конкурентної стратегії та необхідні ресурси для забезпечення відповідної якості кінцевої продукції, а й доступність та якість кормів визначають її зміст і кількісні характеристики.

Основними об’єктами аналізу внутрішнього середовища виступають внутрішні ресурси та організація системи управління підприємства.

Оцінка системи кормозабезпечення у сільськогосподарському підприємстві визначається особливою складністю. Це обумовлено насамперед багатоаспектністтю об’єкта дослідження (соціально-демографічний – вплив на обсяги виробництва та якість продукції тваринництва для забезпечення безперебійного постачання її населенню належної якості, а також зайнятість та умови праці; зоотехнічний – склад та якість кормів; технологічний – виробництво і використання кормів; організаційно-економічний – управління системою кормозабезпечення; агрономічний – виробництво кормової сировини), що вимагає аналізу як кожного окремого напряму, так і їх синергетичного ефекту. По-друге, продукція кормовиробництва є проміжним продуктом, економічна ефективність якого проявляється після її використання, в кінцевому продукті – продукції тваринництва і залежить не лише від обсягу-якості-ціни кормової сировини, що ввійшла в раціон, а й від збалансованості раціонів. До того ж компоненти раціону мають різні джерела надходження (власне виробництво, обмін, купівля). Третьою обставиною, що необхідно враховувати при оцінці розвитку і функціонування кормовиробництва, є визначальний вплив на ефективність виробництва кормів ґрунтово-кліматичних умов та якості земельних угідь, географічного середовища та кліматичних умов, техніко-технологічного забезпечення.

Система показників стратегічної оцінки кормозабезпечення у підприємстві розподіляється на дві групи: (1) показники оцінки поточного стану в контексті стратегічної перспективи (експрес-діагностика) та (2) показники оцінки стратегічного потенціалу.

Оцінка поточного стану кормозабезпечення у підприємстві проводиться за такими напрямами: зоотехнічна оцінка якості кормів; технологічна оцінка корму; економічна оцінка системи кормозабезпечення та використання кормів; оцінка стратегічного потенціалу (ресурсного, структурно-функціонального, системного).

Головним завданням етапу розробки альтернативних варіантів стратегії е генерація максимально великої кількості альтернативних стратегій різних видів. Усі стратегічні альтернативи проходять тестування на фінансову привабливість на основі обґрунтованих прогнозів про майбутні прибутки, витрати, а також інформації про необхідні інвестиційні вимоги і можливі ризики. Також критерієм привабливості стратегічної альтернативи кормозабезпечення є здатність забезпечувати більш високу вартість продукції тваринництва.

Оцінка стратегічних альтернатив проводиться за двома напрямами: 1) оцінка вироблених конкретних стратегічних альтернатив для визначення їх придатності, здійсненності, прийнятності та послідовності для підприємства і 2) порівняння результатів реалізації стратегії з рівнем досягнення цілей. На основі отриманих результатів обирається оптимальна стратегія для подальшого впровадження і реалізації.

 

Література

1. Горєлов Д. О. Стратегія підприємства / Д. О. Горєлов, С. Ф. Большенко. – Храків : Вид-во ХНАДУ, 2010. – 133 с.

2. Кобєлєв В. М. Теоретичні та методологічні основи формування стратегії розвитку підприємства / В. М. Кобєлєв, Ю. В. Захарченко // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2013. – №42. – С. 297-303.

3. Томпсон А. А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа / А. А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2006. – 928 с.

4. Whole-farm economic, risk and resource-use trade-offs associated with integrating forages into crop–livestock systems in western China / Komarek, A. M., Bell, L. W., Whish, J. P. M., Robertson, M. & Bellotti, W. D. 2015 In : Agricultural Systems. 133, p. 63-72.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 43
Всього коментарів: 0