Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_5_Економічні науки |
Науменко Ольга студентка Чухліб Алла к.е.н., доцент Національний університет біоресурсів і природокористування України м. Київ
АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА РИНКУ БОРОШНА
На сьогодні особливої уваги набуває дослідження ефективності функціонування ринку борошна, як одного з стратегічно значимих ринків країни. Ринок борошна складається з промислового (90%) й побутового споживання (10%). Пшеничне борошно займае 90% від загального обсягу пропозиції. Внутрішнє споживання борошна в країні є основним фактором формування ринку борошна. В свою чергу, головним чинником, що впливає на внутрішнє споживання борошна, є чисельності населення України. За роки незалежності Україна втратила понад дев’ять мільйонів громадян. Чисельність населення України зменшилась з 51,8 млн. осіб в 1990 році до 42,8 млн. осіб у 2015 році, або на 17,4%. Хліб, крупи та макаронні вироби традиційно входять в число найдешевших продуктів, складаючи основу харчування абсолютної більшості українців. Проте, зменшення чисельності населення країни безпосередньо вплинуло на зменшення обсягів внутрішнього споживання продуктів переробки зерна. Основне виробництво борошна сконцентровано на 20-ти виробниках, що контролюють 50% ринку борошна. Підприємствами-лідерами з виробництва борошна у 2015 році є: Державний резерв України, ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація», ХК «Хліб Києва». Протягом 2005-2015 років спостерігається тенденція до зменшення виробництва та споживання хлібобулочних виробів (табл. 1, рис.1) [1]. Таблиця 1 Показники споживання хлібобулочних виробів в Україні за 2005-2015 рр.
Виробництво хлібобулочних виробів знизилось у 2015 році порівняно з 2005 роком на 46,7%, споживання у розрахунку на 1 особу за рік – на 41,7%.
Рис. 1. Динаміка споживання хлібобулочних виробів, тис. т
Рівняння лінійного тренду споживання хлібобулочних виробів, тис. т має вигляд: Уt=4633,73-30,18t Рівняння лінійного тренду відображає систематичне зменшення споживання хлібобулочних виробів за досліджуваний період. Проте, на відміну від внутрішнього споживання, експортна складова характеризується позитивною тенденцією. Зокрема, в 2014/15 МР було експортовано 258 тис. тонн борошна, що майже в 3 рази більше порівняно з 2010/11 МР. Основними експортерами борошна минулого сезону стали ТОВ КХП «Талне», ДПЗКУ, ТОВ «Мегаімпортплюс», ТОВ «Вінницький КХП №2», ТОВ «Енліль», «Новопокровський КХП». Географія експорту борошна не зазнала істотних змін. Найбільшими імпортерами українського борошна є Китай, КНДР, Молдова, Ізраїль, Індонезія, Палестина, Ангола, Філіппіни, Сирія. Новими напрямками експорту борошна за звітний період стали Бенін, В’єтнам, Камбоджа, Ємен, Єгипет, Сенегал, Руанда, Нігерія, Мадагаскар, Лівія, Ірак. Таким чином, впродовж останнього десятиріччя спостерігається зменшення виробництва і споживання борошна на внутрішньому ринку з одночасним збільшенням обсягів його експорту. Головним фактором скорочення обсягів борошномельного виробництва є зниження попиту хлібопекарської промисловості та зменшення чисельності українців і споживання хлібобулочних виробів у розрахунку на одну особу.
Література
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (07.12.2016) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Переглядів: 430 |
Всього коментарів: 0 | |