Лук’яник Микола

к.е.н., завідувач відділу науково-інноваційної

роботи та розвитку експериментальної бази

Інститут сільського господарства Західного Полісся

Якубовська Наталія

к.е.н., доцент, кафедра економіки та маркетингу

Рівненський інститут слов’янознавства

м. Рівне

АКТУАЛІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВОЇ КОНЦЕПЦІЇ В ПРОСУВАННІ  НАУКОМІСНОГО ПРОДУКТУ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

Аграрна галузь України являє собою складну систему взаємозалежних та взаємовпливаючих елементів: суб’єктів господарювання (фермерські господарства, сільськогосподарські підприємства, інтегровані агроформування, приватні домогосподарства тощо); ринків (сортів рослин, порід тварин, техніки, обладнання, засобів захисту, консалтингу тощо); переробних галузей тощо.

 Для галузі характерними є: високий ступінь залежності від природно-кліматичних умов, які є принциповою передумовою існування та специфіки галузі; значний вплив державної політики та законодавчої бази (особливо в сільському господарстві); галузь є наукомісткою на всіх етапах, починаючи від розробки сорту і закінчуючи реалізацією товарної продукції.

Ефективний розвиток такої складної та багатофакторної галузі можливий за умови, що діяльність кожного структурного елементу має бути «сучасною» і адекватною загальній ринковій кон’юнктурі.

В даній галузі ринок наукомісного продукту (в тому числі наукового консалтингу) є досить статичним, комерційні ефекти від використання наукових розробок для виробників невидимі і невідчутні.  

В даному контексті ринок наукомісного продукту, в тому стані, який на сьогодні існує в Україні є досить консервативний і пасивний.

Маркетинговий підхід до створення товару в ринкових умовах має бути комплексним, з визначенням стратегічних і тактичних цілей суб’єкта господарювання, врахуванням комплексу факторів впливу на його діяльність.

Як і для будь-якого іншого ринкового продукту, для наукомісного продукту застосування інструментів маркетингу з метою активного просування на ринку є доцільним, наприклад, таких як концепція «4Р», трьох рівнів товару, диференційованого маркетингу, класифікації В2В і В2С тощо.

Навіть поверхневий огляд активності застосування вищезгаданих інструментів (концепцій) маркетингу демонструє, що в даній галузі маркетинговий потенціал застосовується вкрай обмежено.

Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України є типовою установою, що виробляє наукомісний продукт для аграрної галузі, тому проаналізувати діяльність даної установи через призму маркетингових концепцій є першочерговим завданням для ідентифікації поточного стану та окреслення доцільної маркетингової стратегії.

Так, наприклад, концепція 4Р передбачає «змішування» таких компонентів як «продукт», «ціна», «місце» і «просування» виходячи з специфіки товару, а також цілей і завдань суб’єкта господарювання.

Диференціація і констатація діяльності вищеназваної установи по складових «4Р» буде наступною:

«Продукт» апріорі є наукомістким, а, отже, унікальним і специфічним, диференціювати можна як: товар (сільськогосподарська продукція), технології і консультаційні послуги (консалтинг).

«Ціна» визначається на основі витратної методики, недоліком якої є недостатня гнучкість при зміні ринкової кон’юнктури.   

Щодо складової «місце», то установа знаходиться в Рівненській області, тобто в «умовах середовища»: кліматичних, економічних, соціальних, політико-правових тощо; в сільській місцевості із зручним транспортним сполученням і в безпосередній близькості до стаціонарних дослідних полів, де можна наглядно продемонструвати «продукт» установи.

До складової «просування» відноситься: підготовка та проведення Днів поля, семінарів, нарад для керівників, спеціалістів сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств та інших зацікавлених осіб з питань землеробства, рослинництва, тваринництва та агробізнесменеджменту; поширення інформації про інноваційні розробки на науково-практичних конференціях та шляхом пропагування їх серед керівників і спеціалістів агропромислового комплексу і в засобах масової інформації.

Загалом, маркетингова діяльність установи не виходить за рамки масового маркетингу, хоча є всі передумови для застосування концентрованого або диференційованого маркетингу.

Окремо варто зауважити, що установа продукує як товар, так і послугу, маркетинг яких принципово відмінний.

Отже, виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що застосування маркетингового інструментарію (концепції, стратегії, методи, моделі тощо) в просуванні наукомісного продукту в аграрній сфері не достатньо актуалізовано.

Поглиблена верифікація та структурування маркетингових категорій стосовно продукту установ аграрної науки в Україні дозволить інтенсифікувати забезпечення аграрного сектору економіки сучасними науковими розробками, що, в свою чергу, пожвавить кон’юнктуру галузі загалом.