Гвізда Наталія

слухач магістратури

Науковий керівник: к.т.н., доцент Кузьмін О.В.

Національний університет харчових технологій

м. Київ

ПАЛИВНІ БРИКЕТИ З БІОМАСИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНЕ ПАЛИВО

За останні роки все більш очевидним стає наближення енергетичної кризи, особливо в галузі вуглеводневого палива. Традиційні види палива одержують з нафти, газу і вугілля. Згідно прогнозам, цих ресурсів вистачить на 100 років, причому вартість їх видобутку лише зростає.

У зв'язку з істотним подорожчанням основних енергоносіїв питання альтернативних джерел стало найбільш актуальним. Паливні брикети – повністю екологічний вид біопалива, що може використовуватись як у промислових, так і в побутових – в автоматизованих котельнях, твердопаливних котлах, камінах.

Серед альтернативних видів палива заслуговує на увагу паливо з біомаси. Біосировину можна застосовувати в опалювальних системах не переробленою, але для підвищення ефективності тепловіддачі, транспортування, зберігання та автоматизації паливних установок її пресують у тюки, пелети і брикети. Сировиною для виробництва брикетів з біомаси є рослинні відходиі: лушпиння соняшнику, гречки, просо, льону, солома, тирса м'яких і твердих порід деревини та ін. (табл. 1). Брикети мають високу тривалість горіння (30 хв.) і тління (100 хв.), при цьому горять з мінімальною кількістю диму, не стріляють, не іскряться.

Теплотворення брикетів більше ніж у звичних дров і практично рівно теплотворенню кам'яного вугілля. Брикетування дозволяє у 4-8 разів підвищити ефективність використання транспортних ємкостей при перевезенні відходів, що забезпечено ущільненням в 6-12 разів.

Таблиця 1

Характеристики паливних брикет в залежності від сировини

Україна володіє значним потенціал біомаси, доступної для виробництва енергії. Компонентний та елементний склад представників біомаси показує, що основні складові палива є лігнін, целюлоза, геміцелюлоза, смоли та мінеральна складова, яка визначає кількість золи. Високий вміст геміцелюлози (в межах 17-40 %) та її низька порівняно з іншими компонентами теплота згоряння, а також температурна нестійкість (розкладається при температурах 200-295 ºC є передумовами підвищення теплоти згоряння біопалива внаслідок термічної обробки. Геміцелюлоза – це полісахариди, що виконують у клітинній стінці біомаси функцію аморфної цементуючої складової. Геміцелюлози входять до складу клітинної стінки, а також відкладаються в клітках і слугують запасними живильними речовинами. Вона є тим компонентом деревини, яка зазнає найбільшої деструкції під час термообробки.

Можна зробити висновок, що біомаса у природному стані є складним об’єктом енергетичного використання і потребує розроблення технологій переробки на паливо. Їх виробництво на теренах України дасть змогу забезпечити країну альтернативними джерелами енергії. Важливою перевагою застосування твердого біопалива є екологічний фактор, адже застосування біопалив значно знижує забруднення довкілля порівняно із використанням мінеральних палив.