Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_2_Біологічні науки

НОРМУВАННЯ ФУЗАРІОТОКСИНІВ У ХЛІБНИХ ПРОДУКТАХ

Семенюк Аліна

студентка

Тогачинська Ольга

к.с.-г.н., доцент

Береза-Кіндзерська Людмила

к.х.н., доцент

Національний університет харчових технологій

м . Київ

 

НОРМУВАННЯ ФУЗАРІОТОКСИНІВ У ХЛІБНИХ ПРОДУКТАХ

 

В останні роки через порушення системи сівозміни й перенасичення її злаковими культурами, впровадження різноманітних технологій мінімальної обробки ґрунтів та агрокліматичні умови спостерігаються значні зміни щодо розвитку, розповсюдження й шкідливості патогенних мікроорганізмів в агроценозах країни. У посівах різних злакових культур поширюється хвороба, яка у посівах озимої пшениці, поряд з багатьма іншими, уражує корені, стебло рослин, колос і зерно. Ця хвороба має назву «фузаріоз» [1].

Плісняві гриби уражують продукти рослинного і тваринного походження на будь-якому етапі їхнього виробництва, транспортування і зберігання, у виробничих і домашніх умовах. Несвоєчасне збирання врожаю або недостатнє сушіння його до зберігання, транспортування продуктів за їх недостатнього захисту від зволоження призводять до розмноження міксоміцетів і утворення в харчових продуктах токсичних речовин [2].

Метою роботи було визначення біохімічних показників і втрат врожаю від кореневої гнилі фузаріозного типу. В стаціонарному досліді вивчали ефективність моделей інтенсивної технології, що передбачали комплексне внесення різних за рівнем доз добрив та інтенсивної системи захисту посівів від хвороб, шкідників та бур’янів.

Дослідження включали: фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин (фази розвитку і етапи органогенезу); морфологічні – за формуванням продуктивного стеблостою, морфо-фізіологічні – за динамікою розвитку елементів продуктивності, ураження рослин хворобами та пошкодження шкідниками, видовим та чисельним складом бур’янів озимого поля.

Предметом дослідження був вплив агроекологічних чинників на біохімічні показники якості зерна пшениці озимої та фіто санітарний, стан екосистем.

На сьогоднішній день у світі фіксують збільшення захворюваності на фузаріоз посівів пшениці, ячменю та інших зернових культур. Цьому сприяють дощове літо, високі температура і відносна вологість повітря.

Розрізняють дві форми фузаріозу. За раннього фузаріозу зерно уражається у фазі молочної стиглості. Втрати врожаю становлять 30-50%. Зерно зморшкувате, легке, вогке, легко розламується пальцями.  За пізнього фузаріозу зерно за розміром і формою не відрізняється від здорового. Таке зерно залишається в партії товарного зерна і становить найбільшу небезпеку. За обох форм фузаріозу на поверхні зерен під лупою виявляють міцелій гриба в ділянці зародка і борозенки [3].

За ступенем зараженості розрізняють зерно фузаріозне, зерно з ознаками фузаріїв і зерно, забруднене спорами і міцелієм грибів лише на поверхні, без зміни його властивостей.

Ознакою прихованих фузаріїв вважають рожеве чи малиново-червоне забарвлення зерна, а також їх зморшкуватість і роздутість [3].

Придатність партій зерна, що містять фузаріозні зерна, оцінюється за вмістом у них вомітоксину. Дослідження фуражного зерна та інших кормів на вомітоксин проводять станції захисту рослин, агрохімічні і ветеринарні лабораторії.

В результаті досліджень було з’ясовано, що в Північному Лісостепу домінувала фузаріозна коренева гниль, яка з’являється на посівах в середині фази виходу в трубку, а максимального розвитку досягає у фазі воскової стиглості. Виявлено, що розвиток хвороби був дещо вищим у варіантах з внесенням меншої дози добрив (N60N30, N45 P45K45). Фузаріоз колоса в найбільшій кількості був виявлений на посівах з інтенсивною системою захисту.

Типові симптоми захворювання на суцвіттях зернових колоскових культур виявляються у вигляді знебарвленні колоскових лусочок, добре помітного в початковий період дозрівання рослин на фоні ще зеленого забарвлення здорової тканини (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.  Знебарвлення колоскових лусочок

 

 

 

Висновок. В Україні, зазвичай, це захворювання поширене переважно в західних областях Лісостепу й Полісся, дещо менше – на зрошенні в Степу. За результатами  досліджень рівень розвитку фузаріозної кореневої гнилі був вище 5,7 %, при тому, що поріг шкідливості становив 10,0 – 15,0 %.

 

Література

  1. Атлас травянистых растений / Л.Н. Верещагин – К.: Юнивест Маркетинг, 2002. – 384 с.
  2. Деревянко А.М. Погода и качество зерна озимых культур / Дерев’янко А.М. – Л.: Гидрометиздат, 1989. – 127 с.
  3. Зерно. Контроль качества и безопасности по международным стандартам / Фомина О.Н., Левин А.М.. Нарсеев А.В. и др. – Москва, 2001. – 365
Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 194
Всього коментарів: 0