Саєнко Валентина

викладач

Подільський державний аграрно-технічний університет

м. Кам’янець-Подільський

ВПЛИВ КОРМОАМІНУ-В НА ЗАБІЙНІ ЯКОСТІ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ

Нестача або  надлишок  протеїну  в  раціонах  завдає значних  збитків тваринництву, стримує ріст тварин, знижує продуктивність,  викликає  захворювання  і  падіж,  зменшує продуктивну дію корму, погіршує якість тваринницької продукції. 

Свинарство - як скороспіла галузь,  найбільше вимагає відповідності забезпечення тварин поживними речовинами до рекомендованих норм. На практиці доказано, що регулюючи рівень та повноцінність годівлі тварин, можна суттєво впливати на м`ясну продуктивність та якісні показники м`яса.

В наших дослідженнях використовувався кормоамін-В – продукт мікробіологічного походження, який одержано з  відходів виробництва амінокислот. Виробництво кормоаміну-В (кормоамін-валін) проходить при допомозі мікроорганізмів виду Brevibacterium flavum.  Досліджено і доказано, що продуценти валіну не патогенні.

Відомо, що особливістю мікробіального білку є опір бактеріальних клітин дії травних ферментів, що, в свою чергу впливає на перетравність  даного корму [1].  Однак, чи впливає склад кормоаміну-В на технічні та смакові якості свинини стало одним з аспектів наших досліджень. Тому,  в кінці  двох науково-господарських дослідів був проведений контрольний   забій тварин на м`ясокомбінаті, результати яких були опубліковані раніше [2, 3].

Самим надійним способом оцінки якості туш вважається їхнє обвалювання. Маса туші пов`язана з її морфологічним складом і може, до деякої міри, бути критерієм якості. Кількісні визначення, які робилися після обвалювання, в результаті показали, що маса м`якоті туш свиней контрольної групи складала на 10,86 % менше, ніж четвертої дослідної (8% кормоаміну-В в складі раціону). Розрахунок відсотку м`якоті до маси туші був у межах 65,02-66,24%   у дослідних групах і відповідав стандартним вимогам до м`ясних свиней.

Заслуговує на увагу показник відкладення підшкірного жиру, як в абсолютних, так і у відносних величинах. Вихід шпику в дослідних групах був вищим, ніж у контрольній: на 2,33 кг (друга група), 1,80 кг (третя група) і 1,43 кг (четверта група). Однак, чим більшу кількість кормоаміну-В вводили у раціон, тим меншим був цей показник. Це ще раз підтверджує теорію опору бактеріальних клітин дії травних ферментів, що вимагає підвищенню рівня енергетичних витрат.          

Для характеристики якісних показників проводили також дегустацію м`яса. Органолептичну оцінку проводили за10-бальною шкалою (таблиця 1) [4].

Таблиця 1

Дегустаційна оцінка м`яса від забитих тварин, балів

Аналіз таблиці 1 показав, що після варіння м`ясо контрольної групи за деякими показниками (колір, консистенція, смак, соковитість) було кращим. Загальна оцінка м`яса групи була 7,38 балів, тоді як дослідних не досягало межі 7 балів. Але показники не мали стійкого проявлення і різниця була невірогідною (Р>0,95). Оцінювався і бульйон після варіння м`яса (таблиця 2).

Органолептичні показники бульйону зразків другої, третьої і четвертої груп по усіх показниках перевершували контрольні, тобто відповідно (у балах) –  на 0,91*; 0,64 і 1,54*.  Вірогідною була різниця в показниках другої і четвертої груп з контролем була (Р<0,95).  Але м`ясо і бульйон були смачними в усіх групах. Неприємних або різких присмаків і запахів не спостерігалось.

Таблиця 2

Дегустаційна оцінка бульйону після варіння м`яса від забитих тварин, балів

Кормоамін-В - мікробіологічний продукт, який одержано з  відходів виробництва амінокислот. Доказана  нешкідливість  продукту, як при згодовуванні свиням, так і при  перевірці якості їхньої м’ясної продукції. 

Забійний  вихід дослідних груп був на рівні від 76,59±0,89 до 78,62±0,95*, тоді як у контролі він складав - 76,52±1,34, що свідчить про збільшення продуктивності у наслідку покращення протеїнового живлення.

Визначаючи показник здатності м`яса  утримувати вологу, були одержані результати з високим  коефіцієнтом варіації (різниця невірогідна), що впливає на кулінарні  властивості м`яса.

Органолептична оцінка (за10-бальною шкалою) складала від 6,53±0,32 до 7,38±0,32 балів, однак різниця була недостовірною. Смак і запах мали приємний, властивий свинині відтінок.

Література

1. Филипович Э.Г. Протеин одноклеточных в рационе свиней и птицы / Э.Г. Филипович // Обзор. информация ВАСХНИЛ.- М.: ВНИИТЭИСХ, 1979.- 50 с.
2. Саенко В.П. Влияние кормоамина-В на качественные  показатели свинины / В.П. Саенко // Сборник научных трудов по материалам международной  научно-практической конференции «Научное обеспечение инновационного развития животноводства»  (24-25 октября 2013 года). – Жодино, 2013. – С. 314-316.
3. Саєнко В.П. Вплив нетрадиційної мікробіальної кормової добавки на формування свинини / В.П.Саєнко // Матеріали V Ювілейної Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Роль науки у підвищенні технологічного рівня і ефективності АПК України» (4 грудня 2015 року). – Тернопіль: Тернопільська ДСТДС ІКСГП НААН, 2015. – С. 62-65.
4. © medbib.in.ua Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою тварин.