Пророченко Сергій

аспірант

Науковий керівник: д.с.г.н., професор Демидась Г.І.

Національний університет біоресурсів і

природокористування України

м. Київ

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЮЦЕРНО - ЗЛАКОВОГО  ТРАВОСТОЮ ТА ПОДОВЖЕННЯ ЙОГО ДОВГОЛІТТЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ТА РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ

Для забезпечення продуктивного довголіття травостоїв їх створюють з двох-трьох видів злакових і одно-двох – бобових трав, поєднуючи види з різними типами кущіння, висотою і облистяністю: один-два нещільно кущових, один-два кореневищних злаки та один-два види бобових. До травосумішок 10-12 річного використання додають найбільш довговічні злакові трави (тонконіг лучний, костриця червона, грястиця збірна, костриця тростинна(східна) та стоколос безостий)  і бобові трави (люцерна посівна). Доцільно також поєднувати верхові і низові злаки, які забезпечують стійкість травостою. За масою насіння в таких сумішках необхідно мати 50-60% верхових злаків, низових- 20-25 і бобових трав - 20-30%. Щоб забезпечити належну отавність і безперервне надходження зеленого корму протягом всього вегетаційного періоду, необхідно підібрати бобово-злакові травосумішки різних строків пасовищної стиглості: ранні, середні та пізні. Їх створюють на основі видів з різними темпами росту, розвитку й отавності. Ранні та пізні сумішки мають становити у пасовищному травостої не більше 25-30%, середні- 45-50%. Застосування двох-трьох неодночасно достигаючих сумішок на одному пасовищі дає змогу без зниження врожаю трав і погіршення якості корму подовжити період випасання в першому циклі на 18-20, а в наступний- на28-30 днів.[3].

Режим використання багаторічних трав включає оптимальну частоту, черговість строки і висоту скошувань є головний і основний чиник який впливає і визначає урожайність багаторічних трав. За відчуження надземної маси травостою відбувається вплив на продуктивність і хімічний склад рослинної маси, а тому виникає зміна у фізіологічних процесах рослин[1].

Висота зрізання у системі догляду за травостоєм поряд з частотою використання має важливе значення. Різні види трав по різному реагують на відчуження надземної біомаси, що обумовлюється особливостями розміщення листя трав над рівнем грунту. За систематичного низького зрізування злакових травостоїв із ценозів випадають крупностебельні і крупнолистні трави: костриця лучна, житняки, стоколос безостий, а кількість вузьколистих тонкостебельних трав збільшується. Зрізання вище на рівні нижньої частини генеративного органа мало впливає на наступне відростання пагона, тим часом як зрізання нижче цього органу має негативний вплив на створення нових пагонів і бруньок, інтенсивність кущення і навіть призводить до загибелі рослин. Це ж стосується і спасування худобою. В цілому низьке скошування та інтенсивне випасання веде до виснаження рослин і випадання їх із травостою[2,4].

Наукові рекомендації щодо високоефективного удобрення та використання бобово-злакових травостоїв в умовах Лісостепу України свідчать, що, залежно від норм та строків внесення мінеральних добрив, травостої забезпечили вихід на рівні: 8,40 т/га сухої речовини, 6,55 кормових одиниць, 0,97 т/га перетравного протеїну, 87,5 ГДж/га обмінної енергії. За різних режимів використання кращі результати отримано на варіанті комплексного використання (два укоси і наступне відчуження трави у фазі пасовищної стиглості). Вихід поживних речовин на зазначеному вище травостої варіанті в середньому за 3 роки становив 12,6 т/га сухої речовини, 9,60 кормових одиниць, 1,12 т/га перетравного протеїну та 136 ГДж/га обмінної енергії.

Таким чином можна стверджувати, що способи і режими мають значний вплив на продуктивність та зміну видового складу травостою та подовжується його довголіття. Для виявлення кращих строків використання травостоїв важливо знати періоди накопичення поживних речовин у надземній масі.

Література

1. Бабич, А.О.Методика проведення дослідів по кормовиробництву / [під редакцією А.О. Бабича.] – Вінниця, 1994. – С. 96.
2. Кравченко, М.С. Продуктивність бобово-злакових травосумішок за їх довготривалого використання  / М.С. Кравченко, Н.І. Огієнко // Вісник аграр. науки. – 2006. № 7. – С. 11-13.
3. Сукало, М.В. Продуктивність багаторічних злакових травостоїв залежно від їх видового і сортового складу / М.В. Сукайло // Агробіологія: зб.наук. праць Білоцерків. НАУ. – Біла Церква. 2011. – Вип.5(84). – С. 32-34.
4. Ярмолюк М.Т., Особливості формування лучних бобово-злакових травостоїв. / М.Т.  Ярмолюк // Науковий вісник Львівської національної академії С.З. Гжицького – Львів, 2005. – Т.7.(№2), Ч.6. – С. 194-197.