Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ПРИРОДНІ МІНЕРАЛИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В РАЦІОНАХ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ

Вербельчук Тетяна

к. с.-г. н., доцент

Вербельчук Сергій

к. с.-г. н., доцент

Кобернюк Віра

к. с.-г. н., доцент

Житомирський національний агроекологічний університет

м. Житомир

 

ПРИРОДНІ МІНЕРАЛИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В РАЦІОНАХ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ

 

Важливе місце у збільшенні продуктивності свиней та організації їх повноцінної годівлі відводиться мінеральним речовинам, які вкрай необхідні тваринам. Їх вміст у кормах є важливим показником поживної цінності раціону. На розвиток молодняку, продуктивність тварин, якість продукції має вплив надлишок або нестача мінеральних елементів, їх неправильне співвідношення в кормах [1, 2]. Завдяки своїм біологічним властивостям, свині мають підвищену потребу в мінеральних елементах харчування. Якщо в раціонах свиней виникає нестача або відсутність окремих мінеральних речовин, то це відображається на загальному стані здоров’я і в них погіршується засвоєння корму [3].

В останній час, все більше привертає увагу використання в годівлі сільськогосподарських тварин нетрадиційних природних кремнеземів, які мають адсорбційні та іонообмінні властивості. Багато вітчизняних і зарубіжних дослідників відмічають позитивний вплив кремнеземів на покращення засвоєння поживних речовин раціону різними видами тварин [1].

Важливим фактором підвищення біологічної повноцінності кормів при згодовуванні їх тваринам є фізико-хімічна здатність глиноземів зв'язувати токсичні речовини, а саме: токсини мікробів, плісняви, пестициди, важкі метали внаслідок їх високої сорбційної здатності. За даними інших дослідників [4] підтверджено позитивний вплив природних алюмосилікатів на процеси обміну речовин в організмі тварин. Вони це пояснюють наявністю в їх складі мікро- та макроелементів, фізико-хімічними властивостями (адсорбція та іонообмін), а також у деяких із них неідентифікованого фактору росту.

Вміст кремнію у природних кремневмісних мінеральних добавках знаходиться в межах 60–70 % від загальної кількості всіх елементів і тому внаслідок позитивної їх дії на організм тварин вони знаходять все більш широке застосування у тваринництві. 

Кремній ‒ другий після кисню за розповсюдженням в земній корі елемент. В організмі тварин та людини кремній міститься у незначній кількості (тисячні долі відсотка живої маси), хоча він є у всіх тканинах та органах.

За даними М. Г. Воронкова та ін. [5] найбільш відомими та апробованими вважаються такі кремнієві добавки: метил силікати натрію і кальцію, трисилікат магнію, алюмосилікат натрію, кремнійфторид калію, цеоліт А, анальним, гідрофільний діоксид кремнію, мівал, мігуген та деякі інші. Досліджено, що вміст кремнію в ґрунті становить – 33 %, морській воді – 5–10 -5 %, рослинах – 0,15 %, живих організмах – 1–10-8, біосфері – 0,01–0,03 %. Кожен вид кремневмісних добавок, як джерела кремнію, маючи свої особливості будови і складу, володіє унікальними властивостями та характеризується деякими подібними ознаками дії.

Кремнієві кормові добавки підвищують перетравність поживних речовин корму, інтенсивність обміну речовин в організмі, сприяють збільшенню кількості продукції тваринництва та підвищенню її якості.

Встановлено, що додавання до раціонів свиней кремневмісних добавок підвищує в крові вміст формених елементів і гемоглобіну, а в сироватці крові – загального білка [1]. Використання нетрадиційних природних і синтетичних мінералів, як цеолітів, бентонітів, алунітів, глауконітів, вермикулітів, сапонітів та аеросилу, в годівлі сільськогосподарських тварин, зважаючи на специфічні фізико-хімічні їх властивості та позитивну дію на процеси травлення, обмін речовин, мають наукову і виробничу перспективу [3]. 

Підвищення продуктивності молодняку свиней і поліпшення якості продукції вимагає чітких знань забезпеченості організму тварин макро- та мікроелементами з врахуванням природно-кліматичних умов. Полісся України характеризуються тим, що місцеві ґрунти й вода не містять достатню кількість мінеральних елементів. Виявлена закономірність стосується кормів рослинного походження та є причиною порушення обмінних процесів у організмі тварин та зниження їх продуктивності. У проведених дослідженнях теоретично обґрунтовано та експериментально доведено доцільність часткової заміни традиційних мінеральних добавок алунітовим та каоліновим борошном [6].

 

Література

  1. Детергенти сучасності: технологія виробництва, екологія, економіка, використання: монографія [Текст] / [ В. А. Бурлака, Г. Б. Руденко, І. Г. Грабар та ін.] ; за ред. проф. В. А. Бурлаки. – Житомир, 2003. – 745 с.
  2.  Бурлака, В. А. Природні алюмосилікати: нетрадиційні, екологічно чисті мінеральні добавки в годівлі свиней [Текст] / В. А. Бурлака, Т. В. Вербельчук, С.П. Вербельчук. // Збірник наук. праць ВНАУ. – серія: Сільськогосподарські науки ; вип. 11 (51). ‒ Вінниця : ВНАУ, 2011. – С. 6‒9.
  3.  Справочник по контролю кормления и содержания животных [Текст] / [Аликаев В. А., Петухова Е. А., Халенова Л. Д. и др.]. – М. : Колос, 1982. – С. 10–192.
  4.  Вербельчук Т. В. Продуктивні якості свиней при згодовуванні природних детергентів [Текст] / Т. В. Вербельчук  // Тваринництво України. –  2013. – №3. – С. 25‒28.
  5. Воронков М. Т. Кремний в живой природе [Текст] / М. Т. Воронков, И. Г. Кузнецов. – Новосибирск: Наука, 1984. – 154 с.
  6. Вербельчук Т. В. Продуктивність молодняку свиней на відгодівлі при згодовуванні каолінового та алунітового борошна [Текст] / Т. В. Вербельчук // Тваринництво України. – 2011. – № 9. – С. 38–41.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 293
Всього коментарів: 0