Пелехатий Микола

д.с.-г.н., професор

Кучер Дмитро

к. с.-г. н.

Кочук-Ященко Олександр

к. с.-г. н.

Житомирський національний агроекологічний університет

м. Житомир

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕКСТЕР’ЄРУ КОРІВ-ПЕРВІСТОК МОЛОЧНИХ ПОРІД В УМОВАХ МОЛОЧНОГО КОМПЛЕКСУ

У сучасних умовах спостерігається децентралізація породоутворювального процесу, основними фігурантами якого є орендні та приватні господарства. Він відбувається, в основному, за рахунок використання сперми бугаїв-плідників голштинської породи північно-американської та європейської селекції з високою племінною цінністю за молочною продуктивністю [1], тому відсоток голштинської спадковості у генотипах корів українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід складає 90 % і більше у господарствах різних форм власності[2, 3]. Сучасний селекційний процес у молочному скотарстві України в цілому, і поліського регіону зокрема, характеризується інтенсивним породоутворенням і подальшим удосконаленням і консолідацією сучасних молочних порід і типів за екстер’єрним типом [1, 4, 5, 6]. Виходячи з цього, метою наших досліджень є порівняльна оцінка екстер’єру корів-первісток українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних та голштинської порід за прив’язного утримання.

Обстежені корови-первістки ПАФ «Єрчики» Попільнянського району Житомирської області належать до трьох порід: голштинської (частка голштинської спадковості за інструкцією з бонітування більше 93,7 %), українських молочних чорно-рябої і червоно-рябої (частка голштинської спадковості – до 93,7 %), які лактували в однакових технологічних умовах упродовж 2-3 останніх років.

За масо-метричними параметрами корови-первістки обстежених порід суттєво не відрізняються, що пояснюється переважним впливом на українські породи голштинів, частка яких у цих порід становить понад 80 %. Так, середня жива маса корів-первісток обстежених порід коливалась в межах 502,6–515,1 кг, висота в холці – 130,8–132,0 см, в крижах – 135,8–136,9 см, обхват грудей – 187,0–190,8 см, коса довжина тулуба палицею – 155,1–156,5 см, ширина в клубах – 50,3–50,8 см.

Із 36 порівнянь живої маси і промірів тулуба різниця достовірною (Р<0,05–0,01) виявилася лише у 3 випадках, що складає 8,3 % від усіх  порівнянь. За промірами, що характеризують розвиток грудної клітини, спостерігається певна міжпородна різниця. Так корови-первістки голштинської породи відрізняються  досить глибокими грудьми, переважають тварин українських молочних порід за довжиною грудей (на 0,9 та 0,5 см), за обхватом (на 3,8 та 0,9 см) при недостовірній різниці (Р>0,05).

Аналогічна стабільність, яка зумовлена тим же фактором, спостерігається також за індексами будови тіла та спеціальними індексами тварин різних порід. Так, індекс довгоногості тварин різних порід варіює в межах 46,1–46,2 %; грудний 69,1–69,9; компактності 120–123,5; вираженості типу 24,7–25,0; широкогрудості 37,2–37,6; глибокогрудості 53,8–53,9; індекс ейрисомії-лептосомії 287,1–289,7; екстер’єрно-конституційний індекс 1,19–1,23. За індексами будови тіла та спеціальними індексами достовірна різниця (Р<0,05) виявилася лише у трьох випадках із 45, що складає 6,7 %.

Оскільки на українських чорно-рябій та червоно-рябій молочних породах і надалі використовують чистопородних голштинських бугаїв-плідників, нами було проведено порівняння показників екстер’єру первісток різних порід приватної агрофірми зі стандартом голштинської породи (Канада 1995). Встановлено, що первістки голштинської та української червоно-рябої молочної порід переважають стандарт за 4-ма промірами із 6-ти (за шириною та обхватом грудей, косою довжиною тулуба та шириною у клубах), а тварини української чорно-рябої молочної породи – лише за 3-ма. В цілому із наявних молочних порід найбільше наближаються до стандарту голштинської породи показники корів голштинської породи української селекції (різниця склала в середньому 1,1 см).

Що стосується індексів та спеціальних індексів, то слід відмітити, що тварини голштинської та української червоно-рябої молочної породи мають деяку перевагу над чорно-рябими ровесницями за індексами та дещо переважають стандарт голштинської породи. Первістки усіх порід відносяться до молочного типу. Але за величиною індексів виявлена деяка перевага голштинських та червоно-рябих корів-первісток – вони переважають стандарт голштинської породи за 9-ма індексами із 12-ти, а ровесниці української чорно-рябої молочної породи за 8-ма із 12-ти.

Література

1.Пелехатий, М. С. Племінний підбір у відкритій популяції молочної породи [Текст] / М. С. Пелехатий, Л. М. Піддубна, Д. М. Кучер // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва : зб. наук. праць Білоцерк. держ. аграр. ун-ту. – 2012. – Вип. 7 (90). – С. 94–98.

2.Єфіменко, М. Перспективи розвитку української чорно-рябої молочної породи [Текст] / М. Єфіменко М., Б. Подоба, Р. Братушка // Тваринництво України. – 2014. – № 5. – С. 10–14.

3. Масо-метричні параметри тулуба корів-первісток голштинської та українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід в умовах молочного комплексу [Текст] / М. С. Пелехатий, Л. М. Піддубна, Д. М. Кучер, О. А. Кочук-Ященко // Вісник Сумського НАУ. – Наук. журнал. Серія “Тваринництво” – Суми. – 2016. – Вип. 7 (30). – С. 82-88.

4. Антоненко, В. І. Лінійна оцінка молочної худоби [Текст] / В. І. Антоненко // Вісн. аграр. науки. – 1998. – № 8. – С. 36–38.
5. Пелехатий, М. С. Оцінка молочної продуктивності за екстер’єром [Текст] / М. С. Пелехатий, О. А. Кочук-Ященко // Тваринництво України. – 2014. – № 11.– С. 5–9.