Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ЛІСОВОГО ФОНДУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОКРАЩАННЯ

Фомін Василь

с.н.с. ДП «СФ УкрНДІЛГА»

Шевчук Віктор

к.с.г. наук, с.н.с., провідний н.с.

ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА»

м. Олешки, Херсонська обл.

 

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ЛІСОВОГО ФОНДУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОКРАЩАННЯ

 

В даній публікації використано повидільну базу даних лісового фонду Українського лісовпорядного виробничого об’єднання, проекти організації та розвитку лісового господарства по окремих підприємствах Херсонського ОУЛМГ, інші фондові матеріали.

Загальна площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок області за даними державного лісового кадастру на 01.01.2014 року становила 116,3 тис. га в т.ч. стиглих і перестійних насаджень – 28,3 тис. га (24,3%). Загальний запас деревостанів – 11,55 млн.м3, в тому числі стиглих і перестійних – 3,00 млн.м3. Лісистість області – 4,1%. Державному агентству лісових ресурсів України в області підпорядковано 66,4% площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Лісові насадження в області виконують переважно захисні природоохоронні та рекреаційні функції. Вони віднесені до вищих категорій захисності і виключені із розрахунку головного користування.

Видовий склад налічує близько сорока деревних та чагарникових порід. Переважають хвойні – 46,2 тис. га (61,3%). Твердолистяні зростають на площі 19,4 тис. га (25,8%), м’колистяні – на площі 7,3 тис. га (9,7%). Частка лісів штучного походження становить 83%. Більша частина лісових насаджень зосереджена на піщаних аренах. Відносно короткий термін залісення пісків спричинив диспропорцію у віковій структурі соснових деревостанів. Так, на початок 1996 року площа соснових молодняків (насадження віком до 40 років) становила 56,3 тис. га, або 91,4% від площі хвойних. Наразі за станом на 01.01.2014р. вікові групи представлені наступним чином: молодняки – 18,4 тис. га (39,8%), середньовікові – 27,6 тис. га (59,8%), решта 0,2 тис. га – пристигаючі та стиглі. Таке співвідношення далеке від оптимального. Іншою характерною рисою є те, що молодняки на площі 11,7 тис. га (64% від їх загальної площі) та середньовікові на площі 19,0 тис. га (70,3%) мають повноту 0,8-1,0, тобто потребують проведення рубок догляду.

На піщаних аренах стійкість та довговічність насаджень  сосни залежить від ступеню забезпечення дерев ґрунтовою вологою. Більше 80% соснових культур зростає в умовах дуже сухого та сухого бору і їх коренева система орієнтована на використання вологи, яка конденсується пісками. Отже, для підтримання нормальної життєдіяльності необхідно підтримувати оптимальну площу живлення дерев у різні вікові періоди шляхом проведення рубок догляду. На сьогодні відсутній однозначний підхід щодо доцільності проведення прохідних рубок в сухих типах умов місцезростання, особливо у віці понад 60 років. В такому разі знову, як у 90-і роки, пошириться процес само зріджування деревостанів, їх масове всихання. Відповідь на це запитання можуть дати довгострокові спостереження на існуючих та нових стаціонарних дослідах з рубок догляду.

Заборона рубок головного користування в Херсонській області стала причиною накопичення стиглих і перестійних деревостанів акації білої (Robinia pseudoacacia L.), тополі , деревовидних верб. По Херсонському ОУЛМГ налічується 13,3 тис. га деревостанів акації білої. Із них 7,3 тис. га (54,9%) стиглі і перестійні. Площа перестійних – 6,4 тис. га, кореневий запас – 742 тис. м3. На площі 3,6 тис. га зростають деревостани віком старше 50 років, а вік окремих сягає 80 років. Такі ділянки лісу давно вступили у фазу розпаду. Спостерігається 100% суховершинність, розповсюдження стовбурової гнилизни. Обсяги сухостою становлять до половини кореневого запасу. Насадження втрачають свої захисні функції.

Проведення лісовідновних рубок в період 1996-2013 років дозволило дещо покращити вікову структуру і стан насаджень акації білої. Частка молодняків зросла із 8,3% до 22,2%, досягла оптимального значення, а середньовікових – із 8,9% до 20,1% при оптимальному 44,4%. Як показали дослідження, акація біла дає добре вегетативне поновлення, особливо на зимових зрубах. Сприяння природному поновленню шляхом нарізання борозен, значно підвищує якість молодого покоління. Так, при обстеженні зруба акації білої 2013 року в кв. 13 дослідного лісництва ДП «СФ УкрНДІЛГА» встановлено, що вже наприкінці першого вегетаційного періоду ми маємо вкриту лісовою рослинністю ділянку. У варіанті, де заходів зі сприяння природному поновленню не проводили враховано 10,8 тис. шт. × га-1 вегетативного поновлення акації білої, з яких 7,2 тис. шт. × га-1 – коренепаросткового походження. Висота ярусу – 18 ± 0,3м. У варіанті, де були нарізані борозни плугом ПКЛ-70 – 17,1 тис. шт. × га-1, в т.ч. коренепаросткового – 11,7 тис. шт. × га-1. Часткові культури акації білої, створені біогрупами для поліпшення якісного складу, не збереглися.

Заборона проведення лісовідновних рубок негативно впливає на стан насаджень акації білої.

Висновки. Переважання у складі лісового фонду деревостанів штучного походження, в тому числі монокультур сосни, в поєднанні з накопиченням високоповнотних насаджень, значно знижує їх стійкість до провідних негативних чинників. Наразі постала необхідність розробки та впровадження наукового обґрунтування організаційних елементів рубок догляду в соснових деревостанах. Наявність значних обсягів деградуючих деревостанів акації білої потребує дієвих заходів націлених на поступову їх заміну більш якісним молодим поколінням, поліпшення вікової структури госпсекції.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 266
Всього коментарів: 0