Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

МЕТОДИ РОЗВЕДЕННЯ СВИНЕЙ

Ніконорова Валерія

асистент

Сумський національний аграрний університет

м. Суми

МЕТОДИ РОЗВЕДЕННЯ СВИНЕЙ

 

Методи розведення — це система підбору в свинарстві з урахуванням породної та лінійної належності тварин для вирішення відповідних зоотехнічних завдань. Правильно вибраний метод розведення є могутнім фактором якісного поліпшення стад, підвищення їх продуктивності.

У свинарстві, як і при розведенні інших сільськогосподарських тварин, застосовують два основних методи розведення — чисто породне і схрещування. Починаючи з 70-х років XX ст., у товарному свинарстві широко почали застосовувати внутрівидову гібридизацію, котра також є різновидністю схрещування.

Система спаровування тварин, які належать до однієї породи, а потомство, одержане від такого спаровування, називається чистопородним. При чистопородному розведенні зберігається і посилюється спадковість тварин бажаного типу, яких використовують для племінних цілей в зоні розповсюдження породи, а також для схрещування з іншими породами. Тварини однієї породи можуть бути між собою споріднені або не споріднені. У практиці ж тваринництва при складанні плану парувань ступінь спорідненості плідників і маток має велике значення. Щоб легшее орієнтуватись в походженні та спорідненості між собою тварин, на кожного плідника та матку в племінних господарствах складають родовід і записують його в родовідну сітку.

Тварина, на яку складають родовід, зветься пробандом і пишеться вона (кличка та її номер) зліва родовідної сітки або поверх неї. Батько й мати пробанда складають перший ряд предків (батьківський), діди та баби — другий ряд (дідівський) і т.д. Родовід, як правило, складають на 3 ряди предків.

Спорідненість тварин записується римськими цифрами. Спочатку пишеться ряд предків, в якому зустрінеться спільний предок по материнській лінії, потім ряд предків, в якому зустрічається той же предок по батьківській лінії. Парування між собою неспоріднених тварин однієї породи зветься неспорідненим розведенням або аутбридингом. Парування ж собою споріднених тварин називається спорідненим розведенням або інбридингом. Запорукою успіху племінної роботи при чистопородному розведенні є лінійне розведення. Розведення по лініях ґрунтується на використанні в породі за певною системою добору і підбору видатних плідників і їх потомства для створення високопродуктивної і спадковостійкої групи тварин, які відрізняються якостями, необхідними для данного етапу свинарства. Розведення по лініях дає можливість селекціонеру більш широко і за відповідним планом використати видатних тварин і через них побудувати стадо в потрібному напрямку. Племінні стада складаються із тварин 3-4 і більшої кількості ліній та родин. Лінії діляться на відкриті, частково закриті і повністю закриті. Тварин заводських відкритих ліній розводять, як правило, шляхом аутбредних парувань. Розведення по відкритих лініях — один із основних методів, які застосовують у племінних господарствах. При складанні плану підбору необов'язково використовувати тільки тих свиноматок, котрі походять від кнурів закріплених за ними ліній або належних до відповідних. Племінні господарств а нерідко обмінюються між собою плідниками і свиноматками. Через цесвині багатьохплемінних господарств зв'язані спільністю походження. При такому способі ведення ліній і родин ширше використовуються досягнення селекціонерів різних племінних господарств, але виникають труднощі при створенні і збереженні вузькоспеціалізованих особливостей тварин окремих ліній і родин. Розведення частково закритих ліній обмежено відповідним колом господарств. Свиноматок в цьому випадку спаровує тільки з плідниками своїх ліній; плідники за необхідністю можуть бути одержані від свиноматок, закріплених за іншими лініями. Тварин частково закритих ліній розводять, як правило з використанням помірного інбридингу. При роботі з частково закритими лініями легшее підтримувати спеціалізацію тварин з напрямком продуктивності, зберігаючи достатній простір роботи селекціонера по використанню видатних тварин, одержаних в інших лініях. У закритих лініях і плідників, і свиноматок використовують строго в межах даної лінії. Такий спосіб неминуче пов'язаний із застосуванням тісного інбридингу, а тому в практиці племінних господарств зустрічається дужерідко. Для підтримання у стаді заводського типу свиней з відповідними племінними і продуктивними якостями досить вести роботу з кнурами 5-7 ліній і такою ж кількістю родин свиноматок. Тривала робота з невеликою кількістю ліній і родин дозволяє, з одного боку, добре вивчити особливості кожної лінії і родини та їх поєднаність між собою, а з другого боку, дає можливість створити більш міцну спадковість з необхідними показниками продуктивності.Якщо ж при розведенні тварин тієї чи іншої лінії споріднені зв'язки стають надто тісними, в господарство завозять представників тієї ж лінії, але другої спорідненої гілки, яку раніше не розводили в стаді.

Практика тваринництва показує: позитивні результати спорідненого розведення визначають — добіртварин з бездоганно міцною конституцією; хороші умови годівлі і утримання інбредного поголів'я; використання для розмноження тільки міцних і добре розвинених тварин; проведення усієї цієї багатопланової роботи під керівництвом досвідчених спеціалістів. Застосовують, інбридинг тільки у племінних господарствах, товарних свинофермах спаровування споріднених тварин не припустимо.

 

Література

1. Агапова Е. М. Биологические особенности молодняка от сочетания заводских типов свиней крупной белой породы / Е. М.Агапова, Пак Хе Мун, Г.Д. Кацы // Свиноводство. – К.,1989. – Вып. 45. – С. 22-25.

2. Бажов Г. М. Обоснование принципов и методов интенсивности селекции свиней на повышение использования корма и их практическое применение: автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра с.-х. наук /
Г. М.Бажов – Краснодар, 1987. – 47 с.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 428
Всього коментарів: 0