Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІДБОРУ КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ ЗА ПЕРШІ МІСЯЦІ ЛАКТАЦІЇ

Кобернюк  Віра

к.с.-г.н., доцент

Житомирський національний агроекологічний університет

м. Житомир

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІДБОРУ КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ ЗА ПЕРШІ МІСЯЦІ ЛАКТАЦІЇ

 

Основною ознакою, яка характеризує селекційну цінність та економічну доцільність розведення молочної худоби є її молочна продуктивність. Це комплексна ознака, яка характеризується як кількісними  так і якісними показниками.

Молочна продуктивність корів залежить від багатьох факторів [3], в тому числі і від характеру перебігу лактації, який визначається здатністю тварин до роздою, характером і тривалістю лактації.

Удосконалення породи і стада починається з оцінки корів-первісток. Перша лактація є найінформативнішою, оскільки відбір тварин тут мінімальний. За показниками перших 30, 60 та 90 днів лактації проводиться прогнозування молочної продуктивності корів за першу і наступні лактації. Ці та інші аспекти селекції первісток є вельми актуальними при створенні високопродуктивних стад [4].

На рівень молочної продуктивності корів впливає характер лактаційної кривої та перебіг лактації. Ці показники лактації формуються шляхом взаємодії генотипу тварини і зовнішнього середовища.

Матеріалом для досліджень слугувала інформація про молочну продуктивність та перебіг лактації 100 корів голштинської породи господарства ДП ДГ „Рихальське” Ємільчинського району Житомирської області, які закінчили першу лактацію.

Метою досліджень є дослідити ознаки молочної продуктивності, перебігу лактації корів-первісток за перші три місяці та за повну лактацію, визначити їх взаємозалежність та повторюваність з метою ефективності їх.

Методика досліджень. Надій корів визначали за результатами цілодобових контрольних доїнь один раз в місяць, починаючи з 15 дня лактації, вміст в добових зразках жиру визначали щомісячно на приладі „Екомілк КАМ–98.2А” болгарського виробництва.

Для оцінки характеру лактаційної діяльності корів в зоотехнії визначають наступні показники: індекс постійності лактації за Х. Тернером (цит. за Є. І. Саксою [5])  – через співвідношення надою за лактацію до максимального місячного надою; коефіцієнт постійності лактації за І. Йоганссоном та А. Ханссоном [2] – через співвідношення надою за другі 100 днів лактації до 100 перших, помноживши на 100; показник повноцінності лактації за В. Б. Веселовським [1] – через співвідношення фактичного надою до максимально можливого (добуток вищого добового надою та кількості дійних днів).

Результати досліджень. У обстежених корів пік лактації за показником добового надою припадає на другий-третій місяці лактації, мінімальне ж його значення – на 10-й. Теж саме спостерігається і за показником місячного надою. В середньому по стаду ці показник відповідно знаходяться на рівні 15,1 і 455,4 кг.

Середньодобові і місячні надої зменшились протягом десяти місяців лактації в середньому в 1,5 рази. Мінімальний надій на 10-му місяці лактації у порівнянні з максимальним (ІІ місяць) склав 58,8 %. Різниця за середньодобовим надоєм між другим і десятим місяцями склала 7,2 кг при високодостовірній різниці (Р<0,001). Аналогічна динаміка спостерігається за середньомісячними надоями.

Висока і стійка лактаційна крива відображає здатність корови довгий час витримувати велике фізіологічне навантаження.

Тенденція перебігу продукції молочного жиру в цілому повторює перебіг добового та місячного надою: до другого місяця він підвищується (до 20,9 кг), а з третього – поступово знижується (до 12, 8 кг).

За показником жирності молока спостерігається наступна тенденція:  до ІІІ місяця лактації показник знижується (з 3,87 до 3,48 %), в наступні 7 місяців – зростає, досягаючи максимуму на 10 місяці лактації (з 3,55 до 4,11 %). Середній вміст жиру в молоці обстежених тварин за 10 місяців першої лактації склав, у середньому, 3,76 %.

Спостерігається також різке зниження мінливості зазначених показників до 6-7-го місяця лактації, а далі поступове його зростання. Найбільш мінливими є показники першого і останнього місяця лактації. Так за жирномолочністю – це 14,2 і 10,3 %, за продукцією молочного жиру – 37,2 і 39,4 % відповідно.

В цілому показник перебігу лактації за перші 30, 60, 90, 100 та другі 100 днів у корів голштинської породи  відповідно наступні: 421, 997, 1532, 1676 та 1416 кг.

Надій обстежених корів становив за перший місяць лактації в середньому 421,4 кг або 9,3 %, за два перших місяці – відповідно 997,1 кг і 22,1 %, за три – 1532,2 кг і 33,9 %; продукція молочного жиру – відповідно 16,1 кг і 9,5 %; 37,0 кг і 21,8%; 55,7 кг і 32,8 %. Тобто, за два перших місяці отримують четверту частину, за три – біля 35 % загальної молочної продукції за 305 днів лактації, що підвищує надійність відбору тварин за зазначені  2–3 її перші місяці.

Про це переконливо свідчить проведений нами кореляційний аналіз. Доречи, потрібно зауважити, що показники за перші 30 днів лактації надійніші для відбору корів за лактацію, ніж за 60 днів. Проте максимальні коефіцієнти кореляції з параметрами повної лактації  нами отримані за 90 облікових днів: по надою +0,693, молочному жиру – +0,673 (Р<0,001), проти відповідно +0,490** і +0,517** за 60 днів лактації.

Найнадійнішими для відбору корів за надоєм є показники цієї ознаки на 3-9 місяцях лактації: коефіцієнти повторюваності коливалися в межах +0,725 – +0,921 (Р<0,001). Для загальної оцінки корів за вмістом жиру в молоці найнадійнішими є показники за 1-3 місяці лактації – +0,476–+0,776 (Р<0,001) відповідно.

Отже, в господарствах інтенсивного типу доцільно проводити оцінку корів-первісток за перші три місяці лактації не лише за рівнем надою але й за якісними показниками молока (вмістом жиру), а також за загальною кількістю молочного жиру. Один із ефективних прийомів підвищення молочної продуктивності первісток в подібних господарствах є інтенсивне вирощування корів до першого отелення на рівні 600–650 г середньодобового приросту.

 

Література

1. Веселовский В. Б. Некоторые данные по изучению лактационной деятельности ярославского скота : материалы по изучению ярославского скота / В. Б. Веселовский. – Ярославль, 1930. – С. 55–60.

2. Йоганссон И. Вымя и молочная продуктивность : руководство по разведению животных / И. Йоганссон ; пер. с нем. Х. Ф. Кушнера. – М. : Сельхозгиз, 1963. – Т. 2. – С. 213–253.

3. Кос В. Ф. Вплив деяких негативних факторів на молочну продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи / В. Ф. Кос, Л. І. Музика // Наук. вісн. Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С. З. Ґжицького. – 2005. – Т. 7, № 2. – Ч. 3. – С. 142–146.

4. Пелехатий М. С. Молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи різних виробничих типів / М. С. Пелехатий, С. П. Омелькович // Селекція тварин на сучасному етапі розвитку біологічної науки : міжнар. наук.-практ. конф. ; наук. вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України, (17–19 груд. 2009 р.). – Київ. – 2010. – № 138. – С. 98–106.

5. Сакса Е. И. Влияние бычков черно-пестрой породы различного происхождения на характер лактационной кривой у коров-дочерей : сб. трудов ВНИИРГЖ «Методы повышения генетического потенциала в молочном скотоводстве» / Е. И. Сакса. – Л., 1985. – С. 110–117.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 333
Всього коментарів: 0