Головна » Статті » Конференція_2016_12_8-9 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

БІОПОТЕНЦІАЛ ВІДХОДІВ ТВАРИННИЦТВА УКРАЇНИ

Камишанов Валерій

ст. викладач кафедри машиновикористання та
технологій в сільському господарстві

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут»

м.Бережани

 

БІОПОТЕНЦІАЛ ВІДХОДІВ ТВАРИННИЦТВА УКРАЇНИ

 

Разом із збільшенням виробництва товарів широкого вжитку росте й кількість різноманітних відходів (у тому числі й органічних відходів сільськогосподарського виробництва), які не використовуються для виготовлення вторинних продуктів - органічних добрив та біогазу. Аналізуючи сучасне положення справ із застосуванням органічних добрив, слід зазначити, що за останні 10 - 12 років загальна їхня кількість скоротилася в 3 - 4 рази. За середньостатистичним даними, у цей час добрив вноситься не більше 3,3 т/га. Дефіцит органічних добрив тільки для основних споживачів, насамперед сільськогосподарських підприємств різних форм власності, становить понад 65%. Разом з тим ринок споживачів значно поповнився фермерськими господарствами, здебільшого виробниками зернових культур, садівничими суспільствами, які не мають і не виробляють власних органічних добрив [1].

Крім досить відчутного недоліку органічних добрив при їхньому застосуванні, виникають проблеми іншого порядку. По-перше, гній, як правило, використовується без відповідної підготовки шляхом прямого внесення на поля або, у найкращому разі, накопичується і якийсь час витримується в буртах, що супроводжується значною втратою органічної речовини й азоту.

Залежно від способу і тривалості зберігання органічні відходи втрачають 25 – 50% органічної речовини і живильних елементів (в першу чергу азот). Ще більші втрати спостерігаються при промерзанні з наступним відтаванням
до 70%.

По-друге, використання свіжого гною пов'язане з певними агротехнічними труднощами, що приводить не тільки до забруднення посівних площ насінням бур'янів, але й несе небезпеку забруднення навколишнього середовища.

Для усунення негативних явищ, що розглянуті вище, необхідна спеціальна технологія обробки гною, яка дозволяє підвищити концентрацію живильних речовин і одночасно усунути неприємні запахи, подавити патогенні мікроорганізми, понизити вміст канцерогенних речовин. Тому метою досліджень є отримання високоцінних органічних добрив та виявлення їх впливу на якісний склад рослин, а також енергетичний баланс між ними.

Органічна речовина служить потужним енергетичним матеріалом для грунтових мікроорганізмів, тому після внесення в грунт відбувається активізація азотофіксуючих і інших мікробіологічних процесів [2, 3].

Основна перевага анаеробного зброджування полягає в збереженні в органічній або амонійній формі практично всього азоту, що міститься у вихідній сировині. При традиційних же способах приготування органічних добрив (компостуванням) втрати азоту становлять до 30-40%. Анаеробна переробка гною в чотири рази - у порівнянні з незбродженим гноєм - збільшує вміст амонійного азоту (20-40% азоту переходить в амонійну форму). В результаті зброджений гній у порівнянні зі звичайним в еквівалентних дозах, підвищує на 10-20% врожайність сільськогосподарських культур. Висока рентабельність біогазових технологій забезпечується одночасним виробництвом високоефективних органічних добрив, 1 т  яких (по ефекту «на врожай») рівноцінна 70-80 т природних відходів тваринництва та птахівництва. Шлам можна розділити на дві фракції: рідку і тверду за допомогою шнекових прес-сепараторів. І та і інша є добривом. Рідка фракція гною після анаеробної переробки зазвичай відповідає вимогам, що пред'являються до якості стічних вод органами охорони природи. Він може відразу ж використовуватися як добриво для прикореневого підживлення сільськогосподарських культур)

B підтримці екологічної рівноваги в ґрунтах найбільш вагому роль грає ресурс гумусу, який є живильним середовищем для грунтотворних мікроорганізмів, які стимулюють живлення рослин, їх ростові процеси.

Основу гумусу складають залишки органіки рослинного походження: фракції, що найменш розклалися, фракції, що продовжують розкладатися, комплексні речовини, які утворилися в результаті гідролізу і окислення і речовини, які є результатом життєдіяльності мікроорганізмів.  

У натуральних біодобрив є одна дуже корисна властивість: вони вирівнюють кислотно-лужний баланс ґрунту, сприяють меншому виснаженню. На відміну від мінеральних добрив, які засвоюються всього на 35-50%, біодобрива засвоюються майже повністю. Вони не збільшують вміст нітратів у продуктах і ґрунті, підтримуючи при цьому високу врожайність. Як показує практика зарубіжних країн, при використанні рідких або твердих біодобрив врожаї збільшуються на 40-50%. Причому витрата складає від одного до п'яти тонн замість 60 тонн свіжого гною для 1 га землі.

На основі розрахунків  приведені контрольні цифри виробництва біогазу з відходів тваринництва.

В масштабах України відходи тваринництва, що доступні для виробництва біогазу, становлять 40363 тис.тонн. З даних відходів в біореакторі можна одержати 13,04 млрд. мбіогазу або 8,08 млрд. м3   біометану. З погазованого шламу можна одержати 151,3 тис.тонн. азоту, 60,3 тис.тонн. фосфору та 208,6 тис.тонн. калію.

 

Література

1. Скляр О.Г. Напрями використання органічних ресурсів у тваринництві/ О.Г. Скляр, Р.В. Скляр // Праці Таврійського державного агротехнологічного університету. - Мелітополь: ТДАТУ, 2011. - Вип. 11.-Т.5.-С. 210-218.

  1. Якушко С.І. Установка комплексної переробки органічних відходів за енергозберігаючою технологією/ С.І. Якушко, С.М. Яхненко//Вісник «СумДУ».- 2006. - №12(96) - С. 81-84.
  2. Дубровський B.C. Метановое сбраживание сельскохозяйственных отходов/B.C. Дубровський, У.Е. Виестур. - Рига: Зинатне, 1988. - 204 с.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (07.12.2016)
Переглядів: 199
Всього коментарів: 0