Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_6_Соціально-гуманітарні науки

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ПАТРІОТИЗМ» У МОВІ ГАЗЕТИ «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ»

Маркова Ольга

аспірант кафедри журналістики та філології

Науковий керівник: к.ф.н., доцент Серебрянська І.М.

Сумський державний університет

м. Суми

 

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ПАТРІОТИЗМ»  У МОВІ ГАЗЕТИ «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ»

 

Нині у суспільстві підвищений інтерес до феномену патріотизм, який відіграє  провідну роль в об’єднанні індивідів для спільних, колективних дій. Патріотизм у мові виражається через систему комплексної  (культурно-ментально-мовної) одиниці – концепт.Необхідна комплексна методикайого дослідження, яка б поєднувала традиційні методи стилістичного, семіотичного й інших аналізів, переосмислених крізь призму когнітивної парадигми.

Серед усіх видів інформації, які є в опрацьованих нами текстах матеріалів газети «Дзеркало тижня», особливо важливе значення має змістовно-підтекстова інформація, яка утворюється на межі змістовно-фактуальної і змістовно-концептуальної інформації. Це – прихована інформація, яка вилучається реципієнтом завдяки здатності одиниць мови породжувати асоціативні і конотативні значення [1, 48].  «Наша буденна понятійна система, в рамках якої ми думаємо і діємо, по суті своїй метафорична» [3, 25]. Метафоричність фрази варто розглядати у широкому  значенні, а не як результат використання одного тропу – метафори.  Те, що розуміється під метафоричною узагальненістю, є результатом взаємодії тропів – метафори, порівняння, метонімії, епітета.

Предмет дослідженнястановлятьособливостівербалізаціїконцептупатріотизм.

Об’єктом нашого дослідження є метафоричні вирази(епітети, персоніфікація, метафори,  антоніми), за допомогою яких концепт«патріотизм»  одержує мовно-емоційну  об’єктивацію.

Метафоричні вислови як спосіб вербалізації концепту«патріотизм»у мовленнєвому дискурсі газети «Дзеркало тижня» ще не були об’єктом лінгвістичного дослідження.Необхідністьвивчення цієї метафоричної моделі у рамках когнітивно-дискурсивної мовознавчої парадигми зумовила актуальність нашої роботи. 

Важливим  серед словесно-зображальних засобів художньої мови є  епітет – стилістична фігура, що є означенням чи обставиною в реченні як атрибут предмета, дії, стану та характеризуються високою емотивно-експресивною зарядженістю [4, 153]. Значною за кількісним виявом є група епітетів внутрішньо-психологічного сприймання. Вони передають відчуття автора матеріалу,особисті чи суспільні, створюючи атмосферу  почуттєвого сприймання інформації, що подається: патріотизм аморальний[2, №47, 5 грудня 2003], справжній патріотизм[2, №19, 29 травня 2015], економічний патріотизм[2, №13, 10 квітня 2016], масовий російськомовний український патріотизм[2, №15, 25 квітня 2014], натхненний патріотизм[2, №28, 15 серпня 2015], кадровий патріотизм [2, №50, 26 грудня 2014].

Поглиблення  семантичного змісту концепту «патріотизм», побудованого  на звуковому та зоровому сприйнятті, відбувається через нову сполучуваність смислів, слів – персоніфікацію. Більшість мовознавців (Ю. Герасимова, А. Купіна, Н. Лобур, О. Тимченко, А. Ткаченко, О. Тихомировата ін.) схиляється до думки, що персоніфікація є різновидом семантичного процесу метафоризації. Наприклад, у багатьох із них говорить громадянська позиція та патріотизм[2, №17, 17 травня 2013], совість і справжній патріотизм вели його проти байдужості, хамства, скверни [2, №6, 18 лютого 2005],патріотизм не конфліктує з естетикою і професіоналізмом[2, №43, 2 листопада 2001], патріотизм і професіоналізм йдуть поруч [2, №47, 6 грудня 2002], деякі моменти змусили патріотизм відійти сторону[2, №32,  17 вересня 2014].

Метафори ілюструють таке ментальне розуміння та сприйняття реальності, яке  сприймається  надто образно та  емоційно, бо  написано з  упровадженням  ефекту семантичного зсуву з мовними одиницями чуттєвої сфери. Наприклад, патріотизм став як спортивний костюм - "предметом" масової культури, який як і спортивний костюм, використовується найчастіше не за призначенням.[2, № 35, 6 жовтня 2014],хвиля патріотизму повернула втрачений бойовий дух  [2, № 20, 6 червня 2014],урок розуміння патріотизму [2, № 16, 26 квітня 2013].

Часто у мові газети «Дзеркало тижня» зустрічаємо  поняття, значення яких перебувають у відношенні протилежності концепту  «патріотизм». Антоніми  антипатріотичний, квазіпатріотизм [2, №28, 6 серпня 2010], псевдопатріотичний [2, № 3, 26 січня 2007], лжепатріотичний  [2, № 19, 29 травня 2015] та  смислове поєднання слів непатріотична ментальність  [2,     № 18, 20 травня 2016],  надлишок патріотизму [2, № 22, 15 червня 2015], лжепатріотичне вовтузіння [2, №8, 23 лютого 2001],  ура-патріотизм [2,       № 37, 8 жовтня 2010]більш повно розкривають зміст  концепту.

Відповідно до результатів проведеного дослідження найпродуктивнішими засобами вербалізації концепту «патріотизм» у мові газети «Дзеркало тижня» є епітети, персоніфікація, метафори, антоніми.

 

Література

1.  Гальперин И.Р. Текст какобъектлингвистическогоисследования / И.Р. Гальперин. – М.: Наука, 1981. – 138 с.

2. «День» : щоденна всеукраїнська газета / ред. Л. Івшина – К., 2000 – 2016.

3. Лакофф Дж. Метафоры, которымимыживем / Дж.Лакофф, М.Джонсон: пер. с англ. / под ред. и с предисл. А.Н. Баранова. – М. : Едиториал УРСС, 2004. – 256 с.

4. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2011. – 843.

Категорія: Секція_6_Соціально-гуманітарні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 263
Всього коментарів: 0